НООСФЕРА І МИ. НАШ ВПЛИВ НА НООСФЕРУ

3 Comments

• 

  Reply

  Олексій Карпович Скаленко , 6 Січня, 2021 @ 4:36 pm

  Олексій Скаленко, PhD, провідний науковий дослідник НАН України, академік МАІнформатизації при ООН, член Асоціаціїї футурологів РФТ, президент Міжнародного фонду «Єднання»

  ГЛОБАЛЬНОСИСТЕМНА ПАРАДИГМА НООСФЕРНОГО
  MODUS VIVENDI СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

  Уважно, глобальносистемним чином досліджуючи проблеми, науково-практичні інтереси і досягнення сучасного людства ми усвідомили, що наближення ноосферного способу життя стає очевидним, проявляючись у всій його об’єктивній закономірності. Отже, цей образ вже приймає не тільки актуальний, але й імперативно наступаючий характер [1].
  Однак, якщо саме глобальносистемно підходити до проблем, так чи інакше пов’язаних з реально вже відчутною, системно наступаючою кризою всесвітнього масштабу, то в першу чергу, закономірно треба зафіксувати найбільш повну, тобто всезагальну картину соціально опосередкованого світу як свідчення його всеєдності і закономірної глобальності. Дану об’єктивну глобальносистемну реальність необхідно розглядати як таку, що починаючи з доісторичних часів, сучасне багатомільйонне людство за усіх своїх потреб принципово не може змінити, а тим більше скасувати найглибинніші основи свого існування. Адже саме на цих підставах homo sapiens завжди будували суспільства, а системно об’єднуючим фактором закономірно виступали інформаційні знання про необхідні закони природи, включаючи космічну сутність людини. У зв’язку з цим у своїх роботах ми використовували авторський глобальносистемний підхід, а суть глобалістику ми назвали відповідно: – фундаментальною наукою про основні чинники та механізми всезагальносистемного управління сучасними світовими процесами [2].
  Феноменальні реалії розвитку світу ХХ-ХХІ cт. невідворотно наблизили людство до необхідності усвідомлення глибинної сутності так вже названої глобалізації майже усіх сфер світ-суспільного життя. Навіть незважаючи на очевидно строкату, майже постійно мінливу соціально-економічну картину світу, його об’єктивно єдина дійсність все ж як ніколи реальна. Сьогодні ми також з усією очевидністю переконуємося, що наш світ-то майже повністю вже глобалізований, але у видимій сутності лише якимось психо-інформаційно-технологічним зв’язком. Тому метою в цій роботі було поставлено системно наукове усвідомлення зв’язку між глобалістикою і поки-що лише «футурологічно зрозумілою» ноосферою [3].
  Тепер за необхідністю лише лаконічно сформулюємо ситуацію, що склалася в світовому науковому співтоваристві й літературі в поданні про ноосферу. Безсумнівно, будучи сферою розуму, термін ноосфера безпосередньо пов’язаний з поняттям людина розумна. Але, з огляду на багатоголосся в розумінні цього визначення різними дослідниками, ми самі зрозуміли, що становлення людини розумної – це процес, який має свої етапи і свою тривалість. Таким чином ми системно погодилися на вже циркулююче в літературі визначення сучасної людини як homo sapiens sapiens, тому що у сучасного людства, безперечно, є і суттєві досягнення у цій сфері. Однак тут слід нам застерегти самих себе в неприпустимості системного спрощення вчення В.І.Вернадського у виразі «біосфера переходить в ноосферу» [4].
  Тут нагадаємо собі: загальною підставою і фундаментом в глобальному плані нашого розгляду «завжди були, є і будуть» матеріально-енергетична першооснова і суть ідеальна інформаційно-цільова основа соціокультурної і техніко-економічної діяльності в природному, об’єктивно існуючому світовому просторі. При цьому зауважимо, що ідеальна інформація – це лише деякий «посол реальної дійсності», тобто лише її абстрактне відображення.
  Але, ідеальний інформаційний ресурс практично функціонує в соціально-економічній сфері як мірило дійсності, тобто вже як глобально орієнтуютчі, універсальні знання про всесвітні, суть об’єктивно законні процеси. Цей ресурс історично накопичується і без всяких обмежень може бути використаний в будь-якій системі оперативної і стратегічної діяльності.
  Відтак, ще раз звернемо увагу на те, що будучи єдиним «повноважним» представником об’єктивно існуючого матеріального світу, саме цей ідеальний ресурс, як об’єктивним чином інформаційні знання, стверджує свою пріоритетно стратегічну роль, провідні функції і свій глобально впливовий статус в особистісному й загальносвітовому соціально-економічному житті, а також і в суть цивілізаційному процесі. В цьому і полягає сутність та шляхетний потенціал майже невидимо грядущої, але все ж практично і глобально реальної ноосфери.
  Відтак: як об’єктивно єдиний ресурс цивілізаційного цілепокладання ідеальні інфор- маційні знання функціонують в сфері різноманітної людської діяльності цілком в якості системоутворюючого фактора, тобто фактором формування цілей і їх реалізації, в тому числі і в першу чергу – в процесах самоврядування трудовими системами. Саме таким чином у функціональній структурі кожного трудового процесу виникли так звані прямий і зворотній інформаційні зв’язки, а також з погляду вже авторської інноваційної методології ще й глобальносистемний зв’язок як всесвітній важіль феномена ноосфери [5].
  Ідеальний психо – інформаційно – цільовий ресурс своєю глобально впливовою, можна навіть сказати тут – суперфункцією, надає чудову можливість homo sapiens для початку теоретично виходити саме в ідеальну сферу закономірних можливостей природного, тобто об’єктивного матеріально-енергетичного середовища, і вже активно-творчо використовуючи знання, здійснювати ідеальне трансінформаційне моделювання і вибір варіантів практичної реалізації творчих проектів, цілеспрямованих на задоволення соціокультурних, духовних і економічних потреб людей. І це власне прогресотворча функція інформації.
  Однак, будучи абсолютно ідеальним феноменом та підкоряючись лише компетентній людській волі, інформаційні знання мають фундаментальну властивість вільно, тобто без традиційних перешкод і обмежень використовуватися в усій соціально-економічній сфері. Це специфічна властивість і н ф о р м а ц і ї очевидно і особливо впливово проявилося в наше століття супервисоких електронних й інтернетівських технологій з їх мобільно надшвид-кісними носіями інформації. Саме тому феномен глобалізації постав світу так імперативно і так невідворотно. В першу чергу в соціально-економічних процесах, де наприклад фінансово-грошова сфера, яка вона є по суті лише практично опосредковуючою, товарно-еквівалентною, інформаційно-ідеально-доцільно спеціалізованою підсистемою у всесвітній науково-інформаційній системі, але є економічно супервигідною. Та найбільш ефективним цей ресурс, як ми вважаємо, принципово може бути тільки в ноосферному суспільстві.
  Отже, глобальносистемним чином нами визначено, з чого треба починати на нашому непростому шляху людської діяльності, але вже в умовах суть практично й історично сформованої глобальної суперсистеми: «людина, екосфера (екологія і економіка) та інформатизація світу». А конкретніше: треба починати з абсолютно глобалізуючого фактора, тобто з природно закономірного, хоч по-суті й ідеального, але завжди, у всьому і всюди як пріоритетно, стратегічно і оперативно вирішального чинника, а саме з інформаційних знань. Усі інші дії вже можуть бути доцільними й ефективними. А усякий прогрес в інформаційно помилковій системі неминуче призведе до великого регресу. І саме в цьому, як очевидно, і полягає негатив вже популярно відомої і глибинно дослідженої нами «нетократії» [3].
  Справа в тому, що сьогодні фактично в усьому світі лютує надмірно шкідливий для людства варіант нетократичного модус вівенді, заснованого на антигуманітарних механізмах, теоретично й практично без урахування по суті глобалізуючих й вирішальних чинників: трансінформаційно природного, тобто абсолютного об’єктивно закономірного фактора і людського чинника як його уповноваженого трансформатора і рушія в усіх системах трансінформаційно обумовленої активнотворчої людської діяльності, головним чином в сфері соціально-економічного розвитку та цивілізаційного поступу до ноосфери.
  Особливо зафіксуємо, що людський фактор принципово може бути суть реально дієвим, успішно творчим і антикризовим тільки на основі абсолютного глобалізуючого фактора, тобто на основі об’єктивних закономірностей природи, науково й достовірно пізнаних в процесах суб’єкт-об’єктних відносин і трансінформаційно представлених для практичного використання у всіх системах трудової діяльності. Цей суть природно закономірний, тобто глобальносистемний механізм безвідмовно спрацьовує навіть якщо, нажаль, ця діяльність має недостатньо усвідомлений, некомпетентний, аморальний чи суть кримінальний характер.
  Висновок: сутність і корінь даної парадигми полягає в кардинальному піднятті якості науки як соціального інституту – виробника ресурсу високоякісних інформаційних знань, здатних цивілізаційно довести людей і світове суспільство до ноосферно досконалого modus vivendi. А для України ця парадигма може бути єдино рятівною.
  Література:
  1.Скаленко А.К. Глобальносистемная трансинформационная основа ноосферного процесса//Научный журнал «Ноосферные исследования» вып.3-4(11-12), 2015. – С. 41-53 2. Скаленко А.К. Глобалистика трансинформационной цивилизации. Монография издана в ЕС., – LAP, Beau Bassin, 92 с. 3. Скаленко А.К. Глобалистика всемирной нетократии // Век глобализации, № 4, 2019. 4. Вернадский В.И. О науке. – Дубна, «Феникс», 1997.-576с. 5. Скаленко О.К.Глобальні резерви поступу: інформація+інтелект+інновації. Докторська монографія. – Київ, Основи, 2000, 398 с.

  Olexiy Skalenko

  THE GLOBAL SYSTEM PARADIGM OF THE NOOSPHERE
  MODUS VIVENDI OF THE MODERN SOCIETY

  Regardless of the mysteriously simple problems, the scientific and practical interests and understanding of the everyday people can be improved, so that the approach of the noosphere way of life becomes obvious, manifested in all of its legal nature. Hence, this image is not only actual, but also has an imperative character [1].
  However, as global and systemically to go to the problems, so that as soon as they’re really in the real world, systemically coming crisism of the world scale, then I’m in the first place, I will legally demand to see the picture of a socialized society as a result of its integrity and legal globality. It is necessary to look at the reality of the global system as well as to repair the historic hours, the current population for all its needs, and that is why they have established their own foundation. Moreover, on these articles of homo sapiens there were suspensions, and the systemically important factor was the legal knowledge of the necessary laws of nature, including the cosmetic pimp of the people. The author’s global-systemic approach, and the essence of globalistics was called corresponding: – fundamental science about the founders and mechanisms of all-system management of modern world processes [2].
  The phenomenal development of the twentieth and twentieth centuries has brought mankind closer to the need to be aware of the glibinous pestilence of the globalized Maiga of all spheres of life. To impose an obviously uninteresting, social and economic picture on the May-Jeans of social life, which is objectively the same as it is real. And here, as well as with our obvious change, we will see that our world’s largest scale will be globalized, or, in the visible pockets, it is more of a psycho-information-technological link. This method was put in place in this robot by the science of awareness of the phenomenon of microbial globalism and the lack of “futurologically zoomitic” noosphere [3].
  Warmth behind the need for more laconic formulations of the situation, which was formed in the world’s science sputonic literature in the submitted about the noosphere. Reasonlessly, being a sphere of reason, the thermic noosphere is not in the middle of the human understanding. Or, I will look back at the reasonableness of this vision of the world’s leaders, who have become the people of reason – a process that has its own atypical and its own trivalence. Such a degree of systematical help in the same circulatory in the literature of the vision of the eternal people as homo sapiens sapiens, that is, the eternal people, without a doubt, is and suttvii reaching out to these spheres. One word is that we are stuck here in the impermissible systemic questioning of V.I. Vernadsky’s “biosphere to move into the noosphere” [4].
  It’s a mess: The global plan of our vision of “let’s go, it’s and it’s going to be” is based on a material-energetical pershot and the essence of an ideal information-cultural basis of socio-cultural and technical-economic activity in the natural, ecological and other worldly space. With this respect, the ideal information is not only an ambassador of real life, but also an abstract one.
  Or, an ideal information resource is practically functional in the social and economic spheres as well as in the global economy, because it is global, universally aware of all sorts of legal processes. This resource is historically accumulated, and without any interchange of opinions, it is possible to develop it in a system and operative and strategic manner.
  So, once again, I have a great respect for those, who are just a “newcomer” representative of the active and other material relations, the ideal resource itself, as an active member of the information society, It is a priority to maintain its strategic role, functions, and global status in the individual social and economic life of the world, as well as in the essence of the civilization process. There’s pimping and noisy it’s invisibly coming, or it’s still practical and globally real noosphere.
  Inquest: As an active resource of civilization’s valuable value-added, ideal information-know-ledge to function in the spheres of diverse people’s loyalty to the system factor, that is, the factor in the formation of the values and their reality, in that number and in the first place – in the processes of self-working systems. Such a rank in the functional structures of the skin labor process was blamed on the direct and resonant information links, as well as on the author’s innovative methodology of the global system links, which are all-important phenomenon of the noosphere [5].
  The ideal psychoinformational-censual resource of its own globally infusible, can be said here – superfunctional, gives a wonderful opportunity for homo sapiens to enter theoretically into the ideal sphere of legal possibilities of natural, that is, the active material-energetic medium, And also active and creative knowledge, health care and ideal trans-information modeling and vibrant diversity of practical realizations of creative projects, tselespryamovannyh on the conjugation of social and cultural, spiritual and economic needs of people. I the whole vladno progress of the function of information.
  One of them, being absolutely ideal phenomenon and pidkoryayuchiyutsya depriving competent people’s voli, information knowing that the fundamental power vilno, tobto without the traditional pereshkod and bypassing vicoristovuvatisya in sysoyi social and economic spheres. The purpose of the specific power and femininity and its obvious and especially manifested in our table supervisorial electronic and Internet technologies with its mobile noses kisnymi information. The very phenomenon of globalization of the supply of the world is so impatient and so invisible. At the top of the list in the social and economic processes, the de facto application of the financial-groshovoy sphere, which is there for less than a day practical intermediary, commodity-equivalent, It is an information-ideal-perfectly specialized pediatric system in all the world’s scientific and information systems, or it is economically supervised. The most effective resource, which is important, can be found in the noosphere suspension.
  Moreover, we see as a global system we need to repair on our difficult path of human activity, or even in the minds of the essence of a practical and historically formed global supersystems: “human, ecosphere (ecology and economy) and information society”. And more specifically: the need to fix the absolutely globalizing factor, that is, the natural legal factor, which wants to be perfect or ideal, or depend on it, in every and everywhere as a priority, strategically and operatively, and the very information knowledge. These things can be as effective as they can be. And any progress in the information system and the inevitable regression to a great regression. I itself in what is obviously a negative, a negative that is still popular with our home- and clay-like “non-troubles”.
  On the right is that, in fact, in the light of the world there is a haughty widening of the range of non-tocratic modus vivendi for mankind, based on anti-humanitarian mechanisms, theoretically and practically practically without frustration on the day of globalized and virtual events: transinformational natural, that is, the absolute objective of the law factor and the human being as his trusted transformer and the ruins in all systems of transinformational actively engaged in the creation of human diality, the leading rank in the spheres of social and economic development and civilization to noosphere.
  Especially developed, as a human factor can be the essence of the real, creative and anti-crisis on the basis of the absolute globalizing factor, that is, on the basis of active laws of nature, scientific and technologically advanced knowledge in the processes of sub-processes of sub-processes and transinformatics, which are presented for practical application in all systems of labor productivity. What is the essence of the natural legal, so that the global system mechanism is free to operate in such a way, at the touch of a button, there is a lack of information, incompetent, immoral, and the essence of criminality.
  Conclusion: the pimples and the roots of these paradigms are in the cardinal podium of anchor science as a social institution – a repository of visocoyal and information knowledge, building civilization to bring people and the world’s prosperity to noospherically rigorous modus vivendi.
  Literature:
  1. Skalenko A.K. Global System Transinformation Base of Noosphere Process//Scientific Journal “Noosphere Studies”, pp.3-4(11-12), 2015. – С. 41-53 2. Skalenko A.K. Globalistics of transinformational civilization. The monograph is published in EU, – LAP, Beau Bassin, 92 p. 3. Skalenko, A.K. Globalistics of world netocracy (in Russian) // Century of globalization, № 4, 2019. 4. Vernadsky, V.I. About science. – Dubna .5. Skalenko O.K.Globali Reservations will be received: information + internet + innovation. Do
• 

  Reply

  Олексій К. Скаленко , 17 Червня, 2021 @ 2:39 pm

  *** У К Р А Ї Н А ***
  НООСФЕРНЕ КОЛЕСО ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ХХІ
  ГЕРОЇЧНІЙ ІСТОРІЇ та 30-й РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
  ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

  Сьогодні в Україні мова повинна йти передусім у вимірі «бути чи не бути». Йдеться про мобілізацію зусиль глобального системного виміру, де помилка активного руху нації може обійтися самознищенням держави. Тому необхідно знати основні положення відповідної часові глобальносистемної теорії та методології поступу. Без такого стрибка до стійкого ноосферного розвитку Україна просто не виживе.
  Даною публікацією коротко представлена відповідна до потреб тематика та результати програмних міждисциплінарних авторських досліджень під назвою: Глобалістика всесвітньо-історичних процесів в реально функціонуючій системі: «Людина, екосфера (екологія і економіка) та інформатизація світу», яка на поточному етапі розвитку світу і України має пріоритетне й ієрархічно вирішальне значення. Доцільно подані також відповідні до сучасності ХХІ: глобальносистемна методологія цивілізаційного поступу і алгоритми закріплення процесу національного державотворення та антикризового розвитку.

  «Ну що б, здавалося, слова…, Слова та голос – більш нічого., А серце б’ється – ожива, Як їх почує!…, Знать од бога, І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!»… (Т.Г.Шевченко, КОБЗАР, К.,1986). Глобальносистемною методологією, науково-практично, гуманітарно й політично-економічно цей посил ГЕНІЯ визначається для людства як слово-думка, слово-воля, слово-інформація.
  Відповідно цілеспрямовані дослідження науково-практичних досягнень світу ХХ-ХХІ століть, разом з уже майже очевидним наступом глобально-системної світової кризи, в першу чергу – у слаборозвинених державах, показують, що ці кризи є наслідком дезінформаційно-дезінтеграційних процесів власне в сфері науки і реальної практики. Так названа “новітня логістика” з цього приводу вже передбачає катастрофічні кризові ситуації. А приведені слова КОБЗАРЯ чітко вказують на гостру потребу кардинального підвищення уваги до суть науково-інформаційних знань. Це тому, що вже накопичена в світі система інформації та круто наступаюча нетократія катастрофічно розділяють людство і шляхи його поступу.
  Тривалий час (з 1970 р.) працюючи в науково-освітній сфері України (КНУБА, КНУ ім. Т.Г.Шевченка, ІСЕМВ та ДУ ІВІ НАН України), мені видалось щастя майже постійно досліджувати фундаментально глибокі чинники і шляхи розбудови гідного соціокультурного й технологічно-економічного життя людей в різних історичних періодах і в різних країнах. Із врахуванням вже історично складених реалій і тенденцій глобально-інформатизаційного розвитку світу ХХ-ХХІ, результатом цих досліджень постала докторська монографія “Глобальні резерви поступу: інформація+інтелект+інновації” (К., Основи, 2000). Основні положення цієї роботи принципово заперечують по своїй суті «науково-імперативну формулу знавців» сучасного життя людства – «межі зростання». Але ж ці «межі» абсолютно не відповідають як сутності людини взагалі, так і її потребам, і в першу чергу — її духовним інтересам. До того ж, тут нам вже досить відома інерційність і спротив тоталітарно усталених систем.
  Тому тут ми системно й доцільно подаємо основні методологічні положення авторської «Глобальносистемної парадигми ноосферного modus vivendi сучасного суспільства» саме на духовно збагаченій основі інформаційно-цільових знань.
  Уважно та загальносистемно простежуючи проблеми, науково – практичні інтереси і досягнення сучасного людства можна побачити, що наближення ноосферного способу життя стає очевидним, проявляючись у всій його об’єктивній закономірності. Отже, цей образ вже приймає не тільки актуальний, а й імперативно наступаючий характер. Тому виникає гостра потреба у формуванні достатньо безпечної карти дорожнього руху.
  Однак, якщо глобально і системно підходити до проблем, так чи інакше пов’язаних з реально вже відчутною, системно наступаючою кризою всесвітнього масштабу, то в першу чергу, закономірно треба зафіксувати найбільш повну, тобто всезагальну картину соціально опосередкованого світу як свідчення його всеєдності і закономірної глобальності. Дану об’єктивну глобальносистемну реальність необхідно розглядати як таку, що починаючи з доісторичних часів, сучасне багатомільйонне людство за усіх своїх потреб принципово не може змінити, а тим більше скасувати найглибинніші основи свого існування. Адже саме на цих підставах homo sapiens завжди будували суспільства, а системно об’єднуючим фактором закономірно виступали інформаційні знання про необхідні закони природи, включаючи космічну сутність людини. У зв’язку з цим у своїх роботах ми використовували авторський глобальносистемний підхід, а суть глобалістику ми назвали відповідно: – фундаментальною наукою про основні чинники і механізми всезагальносистемного управління сучасними світовими соціалізованими процесами.
  Феноменальні реалії світового розвитку ХХ-ХХІ cт. невідворотно наблизили людство до необхідності усвідомлення глибинної сутності так вже названої глобалізації майже усіх сфер громадського життя. Навіть незважаючи на очевидно строкату, майже постійно мінливу соціально-економічну картину світу, його об’єктивно єдина дійсність все ж як ніколи реальна. І тут ми також з усією очевидністю переконуємося, що наш світ-то майже повністю вже глобалізований, але у видимій сутності лише якимось психо-інформаційно-технологічним зв’язком. Тому метою в цих роботах було поставлено наукове усвідомлення зв’язку між глобалістикою, поки-що «футурологічно зрозумілою» ноосферою і ситуацією в Україні.
  Подалі, за необхідністю лише лаконічно сформулюємо ситуацію, що склалася в світовому науковому співтоваристві й літературі в поданні про н о о с ф е р у. Безсумнівно, будучи сферою розуму, термін ноосфера безпосередньо пов’язаний з поняттям людина розумна. Але, з огляду на багатоголосся в розумінні цього визначення різними дослідниками, ми самі зрозуміли, що становлення людини розумної – це процес, який має свої етапи і свою тривалість. Таким чином ми системно погодилися на вже циркулююче в літературі визначення сучасної людини як homo sapiens sapiens, тому що у сучасного людства, безперечно, є і суттєві досягнення у цій сфері. Однак тут слід нам застерегти самих себе в неприпустимості системного спрощення вчення В.І.Вернадського у виразі «біосфера переходить в ноосферу».
  Тут також нагадаємо собі, що загальною підставою і фундаментом в глобальному плані нашого розгляду «завжди були, є і будуть» матеріально-енергетична першооснова і суть ідеальна інформаційно-цільова основа соціокультурної і техніко-економічної діяльності в природному, об’єктивно існуючому світовому просторі. При цьому зауважимо, що ідеальна інформація – це лише деякий «посол реальної дійсності», тобто лише її абстрактне відображення. Але, суть ідеальний інформаційний ресурс практично функціонує в соціально-економічній сфері як реальне мірило дійсності, тобто вже як глобально орієнтуютчі, універсальні знання про всесвітні, суть об’єктивно законні процеси. Цей ресурс історично накопичується і без всяких обмежень може бути використаний в будь-якій системі оперативної і стратегічної діяльності.
  Відтак, звернемо увагу ще й на те, що будучи єдиним «повноважним» представником об’єктивно існуючого матеріального світу, саме цей ідеальний ресурс, як об’єктивним чином інформаційні знання, стверджує свою пріоритетно стратегічну роль, провідні функції і свій глобально впливовий статус в особистісному й загальносвітовому соціально-економічному житті, а також і в суть цивілізаційному процесі. В цьому і полягає сутність та шляхетний потенціал майже невидимо грядущої, але все ж практично і глобально реальної ноосфери.
  Відтак: як об’єктивно єдиний ресурс цивілізаційного цілепокладання ідеальні інформаційно-цільові знання функціонують в сфері різноманітної людської діяльності цілком в якості системоутворюючого фактора, тобто фактором формування цілей і їх реалізації, в тому числі і в першу чергу – в процесах самоврядування трудовими системами. Саме таким чином у функціональній структурі кожного трудового процесу виникли так звані прямий і зворотній інформаційні зв’язки, а також з погляду вже авторської інноваційної методології ще й глобальносистемний зв’язок як всесвітній важіль феномена ноосфери.
  Отже, ідеальний психо-інформаційно-цільовий ресурс своїм глобально впливовим чином, своєю суперфункцією, надає чудову можливість homo sapiens для початку теоретично виходити саме в ідеальну сферу закономірних можливостей природного, тобто об’єктивного матеріально-енергетичного середовища, і вже активнотворчо використовуючи знання, здійснювати ідеальне трансінформаційне моделювання і вибір варіантів практичної реалізації творчих проектів, цілеспрямованих на задоволення соціокультурних, духовних і економічних потреб людей. І це власне кажучи прогресотворча функція інформації.
  Однак, будучи абсолютно ідеальним феноменом і підкоряючись лише компетентній людській волі, інформаційні знання мають фундаментальну властивість вільно, тобто без традиційних перешкод і обмежень використовуватися в усій соціально-економічній сфері. Це специфічна властивість і н ф о р м а ц і ї очевидно і особливо впливово проявилося в наше століття супервисоких електронних й інтернетівських технологій з їх мобільно надшвидкісними носіями інформації. Саме тому феномен глобалізації постав світу так імперативно і так невідворотно. В першу чергу – в соціально-економічних процесах, де наприклад фінансово-грошова сфера, яка вона є по суті лише практично опосредковуючою, товарно-еквівалентною, інформаційно-ідеально-доцільно спеціалізованою підсистемою у всесвітній науково-інформаційній системі, але є економічно супервигідною. Та найбільш ефективним цей ресурс, як ми вважаємо, принципово може бути тільки в ноосферному суспільстві.
  Отже, глобальносистемним чином нами визначено, з чого треба починати на нашому непростому шляху людської діяльності, але вже в умовах суть реально, практично й історично сформованої глобальної суперсистеми: «людина, екосфера (екологія і економіка) та інформатизація світу». А конкретніше: треба починати з абсолютно глобалізуючого фактора, тобто з природно закономірного, хоч по-суті й ідеального, але завжди, у всьому і всюди як пріоритетно, стратегічно і оперативно вирішального чинника, а саме з інформаційних знань. Усі інші дії вже глобально-законно можуть бути доцільними й ефективними. А усякий прогрес в інформаційній, тобто знаннєво помилковій системі неминуче призведе до великого регресу. Саме в цьому, очевидно, і полягає негатив вже популярно відомої і глибинно дослідженої нами «нетократії».
  Справа в тому, що сьогодні фактично в усьому світі лютує надмірно шкідливий для людства варіант «нетократичного модус вівенді», заснованого на антигуманітарних механізмах, теоретично й практично без урахування по суті глобалізуючих й вирішальних чинників: трансінформаційно природного, тобто абсолютного, об’єктивно закономірного фактора і людського чинника як його уповноваженого трансформатора і рушія в усіх системах трансінформаційно обумовленої активнотворчої людської діяльності, головним чином в сфері соціально-економічного розвитку та цивілізаційного поступу до ноосфери.
  Особливо зафіксуємо, що людський фактор принципово може бути суть реально дієвим, успішно творчим і антикризовим тільки на основі абсолютного глобалізуючого фактора, тобто на основі об’єктивних закономірностей природи, науково й достовірно пізнаних в процесах суб’єкт-об’єктних відносин і трансінформаційно представлених для практичного використання у всіх системах трудової діяльності. Цей суть природно закономірний, тобто глобальносистемний механізм безвідмовно спрацьовує навіть якщо, нажаль, ця діяльність має недостатньо усвідомлений, некомпетентний, аморальний або суть кримінальний характер. Таким чином, сутність і корінь даної парадигми полягає в кардинальному піднятті якості науки як соціально єдиного інституту — виробника №1 ресурсу високоякісних інформаційних знань, здатних об’єктивно законно, отже – цивілізаційно довести людей і світове суспільство до ноосферно досконалого modus vivendi.
  Але, попри начебто лише залишкову інертність бувшої системи українського життя до Н А У К И, сьогодні також дуже важко проводити адекватні до ІТ-глобалізованого часу, тобто фундаментальні й системно-прикладні НДР в Україні. Тут головне: у нас поки-що немає усвідомлення діалектики, що в умовах відсутності реальної економіки не може бути й ефективної науки. Так, відмова від названої парадигми буде самовбивчою.
  Проте, навіть в такій ситуації автором доцільно розроблена глобально- системна методологія поступу в реальних світ-конкурентних умовах (див. Інтернет: “Суспільство знань ХХІ: теорія і методологія системно-інформаційного розвитку” // Міжнародний науковий журнал “Наука і наукознавство”, №1, – К., 2006, – С. 3-14). Згодом, вже на основі цієї методології автором проводились практично гостроактуальні до проблем держави дослідження, результати яких опубліковані в українських та зарубіжних виданнях, а також подані в суспільство в електронній формі (близько трьохсот публікацій).
  Логічно додати назви ще деяких ключових авторських праць, які також є доступними для ознайомлення в Інтернет:
  “GLOBALLY SYSTEMIC CRISIS OF THE TRANSINFORMATIONAL CIVILIZATION” — видана “TRАNSITION TO A NEW SOCIETY”- World Academy of Sciences and Arts, World Academy of Art and Science, ALL European Academies (ALLEA), European Academy of Sciences and Arts, Podgorrica, Montenegro, 2014.; “GLOBAL INFORMATION STRATEGY OF ANTI-RECESSIONARY SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINE”,pub.TNEU,v.6,2007;
  “Глобальносистемна криза трансінформаційної цивілізації” та “Глобальна система науково-інформаційних знань як історична пам’ять і ресурс цивілізаційного поступу людства”, – видані ІФ НАНУ “Практична філософія”, відповідно у 2013 і в №1, 2020.; “Глобалістика трансінформаційної цивілізації”,- монографія вид. в Євросоюзі, 2018.; “Глобалистика всемирной нетократии ХХІ” — видана в збірці “Практичної філософії” та міжнародним журналом РФ “Век глобализации”, №4, 2019.; “Ключові виклики і алгоритми сучасного світового розвитку: історичний матеріалізм чи глобальносистемна методологія”- видана Академією політичних наук в Україні, 2016.; “Трансинформормационная глобалистика современного политэкономического процесса” — издана Ежегодником РАН “Большая Евразия: развитие, безопасность, сотрудничество”, выпуск 1, М., 2018.; “Глобальносистемна теорія, методологія та алгоритми соціально-економічної політики для сучасної України”, – опублікована у виданні Академії політичних наук, 2017. Та багато інших праць.
  В и с н о в о к:
  А. Вже очевидно: без глобально-системно-наукового світогляду й відповідної теорії і методології не зможе вижити ні українська наука, ні сама Україна, як сучасна держава, сьогодні не витримає всесвітнього конкурентного середовища. Тут головне: негайна акція суспільного єднання громадян.

  Б. З таким трудом здобута незалежність і суверенітет нашої держави потребує невідкладного усвідомлення глобальносистемного факта наяності реальних ресурсів для національного самозбереження, тобто не тільки просто виживання, а й успішного вдосконалення нашого життя. Адже на відміну від деяких інших “матеріально-ресурсних” країн, УКРАЇНА – «інформаційно-інтелектуально-інноваційно-духовна держава» – у вимірі суспільної єдності. І саме тому – це наша єдина зброя, яка по своїй суті є транс-психо-інформаційною, але може виявитись сьогодні більш потужною за ядерну зброю. Для України — це унікальний шанс стрибка до стійкого поступу.

  В. Оскільки новітні, вже глобальносистемні дослідження визначають НООСФЕРУ і ГЛОБАЛІСТИКУ – як сучасні науки про фундаментальні чинники і механізми всезагальносистемного управління світовими соціалізованими процесами, то завдання створення “Центра глобальносистемного поступу України” в найвищому науково-освітньо-практичному закладі буде єдино реальним алгоритмом порятунку і гідного життя українців вже у світі-ХХІ.

  Із щирою повагою, провідний науковий дослідник НАН України, PhD, дійсний член Міжнародної академії інформатизації при ООН та Асоціації футурологів РФТ, президент Міжнародного фонду “ЄДНАННЯ” Скаленко Олексій Карпович
• 

  Reply

  Skalenko Olexiy , 6 Червня, 2022 @ 5:15 pm

  VOX POPULI VOX DEI ХХІ: РОЗІПНИ ЗЛОДІЯ!

  Скаленко Олексій Карпович
  доктор філософії, президент Міжнародного фонду «Єднання»,
  академік МА інформатизації при ООН, глобальносистемний експерт Асоціації футурологів

  СВІТ-ХХІ: ГЛОБАЛЬНОСИСТЕМНІ ЧИННИКИ І МЕХАНІЗМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛІЗОВАНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  Реалії й тенденції світового і національного розвитку в ХХІ столітті аж ніяк не спростували об’єктивно імперативного характеру глобалізаційного процесу. Навпаки, навіть попри псевдонауковому спрощенню глибинної сутності феномена глобалізації та спротиву антиглобалістів різного штибу, реальна практична ситуація спрямовує людство до більш уважного ставлення до власне природно невідворотної ситуації шляхом фундаментально наукового визначення справжніх причин та глобалізуючих потужностей цього феномена.
  Глобальносистемні науково-теоретичні дослідження цієї проблематики за інноваційною, розробленою в НАН України методологією, на першому етапі визначення реальної ситуації в світ-структурі: “людина, екологія, економіка та інформатизація соціального світу”чітко показали, що феномени надінтенсивної информатизації й імперативної глобалізації сучасного світу фундаментально та об’єктивно по суті співпадають. Отже, насправді – це підтверджена практичним життям всеохоплююча, але глобальносистемна і за єдиною глибинною сутністю транс-психо-інформаційно-технологічна глобалізація.
  Також тут справедливо зафіксуємо, що глобально об’єктивну всесвітньо-історичну сутність цивілізаційного процесу як соціокультурного поступу людства в природному середовищі геніально визначив наш видатний вчений, перший Президент Академії наук України академік В. І. Вернадський. Свою концепцію він сформулював глобально й лаконічно: «Упровадженням символів, літер і чисел людство осягнуло циклічність та інтенсивність впливу природних явищ на своє життя, навчилося користуватися цими знаннями і передавати їх прийдешнім поколінням, фактично започатковуючи цим свою цивілізаційну історію». (див.: Вернадський В.І. Про науку. Т.1, «Фенікс»,1997).
  А вже сьогодні нашими доцільними дослідженнями сформоване відповідне концептуальне бачення значення й глибинно сутнісних причинно-наслідкових зв’язків проявлених феноменів та їх глобально впливових функцій як основних чинників в динамічно взаємодіючій системі “Людина, екосфера (екологія і економіка) та інформатизація світу”.
  По-перше. Всесвітньо-історична картина процесів цивілізаційного поступу в умовах реального природного довкілля свідчить про те, що ефективність цієї діяльності й розвитку в напрямку вдосконалення свого життя цілковито і однозначно залежить від набутого досвіду та знань про природні процеси. Відтак слід визначити, що сучасне життя людства, першочергово в сфері діяльності та поступу цивілізації, об’єктивно й пріоритетно фундаментально базується як на речовинно-енергетичній першооснові, так і на суть ідеальній, глобальностемно вирішальній інформаційно-цільовій основі, включно в сферах соціокультурної, політичної та сучасної технологічно-економічної діяльності.
  По-друге. Тривалий фундаментально науковий пошук всесвітньо-історичних взаємозв’язків найвпливовіших чинників сучасного розвитку на основі нашої інноваціної, актуально відповідної глобальносистемної методології дозволив нам також системно усвідомити глибинну трансінформаційну сутність власне цивілізаційного поступу людства. Саме таким чином була досягнута принципова можливість цілком відповідно до цієї методології, отже все-загальносистемно розглядати саме згадану глобальну структуру чинників: людина, екосфера (екологія і економіка) та інформатизація світу.
  По-третє. Враховуючи конкретну службову роль наукових досліджень, ще й з конструктивом щодо найгостріших національних інтересів України в умовах реалій світового розвитку, нами було встановлено, що з позиції прийнятої нами методології пошукових досліджень і практичної реалізації досягнутих результатів, найгострішою проблемою сучасності є всебічне усвідомлення кожною нацією реальної можливості катастрофічного перебігу глобально- системної кризи сучасної цивілізації. Найлибшою фундаментальною підставою для такої ситуації нами визначені конструктивно реальні ефекти в процесах сучасного розвитку – явища збочення інформації та дезінтеграції саме з причин безконтрольного накопичення та широкого розповсюдження дезінформуючих, тобто системно неякісних або не зовсім достовірних інформаційних знань.
  Яскравим підтвердженням критичної ситуації в сучасному світі саме з цих причин виявились планетарно поширені системні кризи майже в усіх сферах життя – тероризм і так названі гібридні війни, фактично укорінені в так званій світоглядній війні як диявільській суміші перманентно холодної інформаційної та гарячезбройних світових і регіональних воєн.
  По-четверте. Новоісторична проблематичність національного, світового і глобального розвитку в режимі соціально-економічної забезпеченості є стійкою ознакою новітнього історичного процесу. Всесвітня історія економічної думки свідчить про те, що людство практично в постійному режимі проводило пошук шляхів удосконалення своєї діяльності, орієнтуючись, головним чином, на щоденні життєві потреби, пряму і зворотну реакцію природних речей. Виходячи
  з цих реалій, нашими теоретико-концептуальними дослідженнями встановлено, що в загальносистемному вимірі механізм економічної діяльності і соціального розвитку принципово базується та може ефективно і безпечно функціонувати на трьох об’єктивно необхідних та глобальносистемно впливових, але суть ідеальних стратегічно вирішальних основах: а) інформаційній, яка є глобально єдиною основою – ресурсом мислення та цілепокладальної людської діяльності; б) інтелектуальній, яка теж є глобально єдиним, але вже трансінформаційним ресурсом – рушієм активно творчої праці в її мікропроцесуальному визначенні; в) інноваційній, яка власне і є тут цілепокладальним чинником, який завершує ГЛОБАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС СУТЬ ІДЕАЛЬНИХ, але за впливом пріоритетно вирішальних ресурсів в процесах досягнення ефективної результативності активнотворчої соціокультурної та політекономічної діяльності людства.
  Таким чином ми отримали можливість аналітично й глобальносистемно звернутись саме до суті ІДЕАЛЬНОГО в ієрархічно пріоритетному визначенні. Так, якщо людська діяльність взагалі по-суті є цілеспрямованою, а доцільність праці формується трансінформаційно, тобто через систему історично здобутих людством в сфері суб’єкт-об’єктних взаємовідносин ідеальних інформаційних знань, то ієрархічно, з самого початку усяких дій необхідно ставити слово-думку, слово-волю, слово-дію, слово-інформацію. Таким чином, по своїй суті ІДЕАЛЬНЕ СЛОВО стало ієрархічно й пріоритетно вирішальним з точки зору питання практичної філософії: що первинне? Навіть відомі біблійні тексти стверджують пріоритет слова. Саме тут люди вибрали шлях пізнання, ставши на рейки трансінформаційного модус вівенді. І саме цей крок, воленс-ноленс, знаменував отримання людством фактично ідеального інструмента виживання та удосконалення, в тому числі й головним чином – науковим методом. Отже:
  Історично творчо здобуті людством трансінформаційні знання як ідеально єдиний цільовий комплекс ресурсів: інформація+інтелект+інновації є природно закономірним, глобально єдиним засобом орієнтації в процесах своєї діяльно-сті,всезагальним й пріоритетно вирішальним чинником цивілізаційного анти-кризового поступу, найглибиннішим гарантом ефективного і безпечного задоволення людських потреб: духовних й усіх інших соціокультурних потреб.
  Однак, вибраний людством модус вівенді як шлях забезпечення життєво необхідної діяльності та розвитку, нажаль не є простим, а вже суть логістично опосередкованим інформаційними знаннями як лише ідеальним відображенням реальної дійсності трансінформаційними моделями. Або ж по так названому матеріальному виміру, тобто речовинно-енергетичними пристроями за теоріями подібності й доцільності. Отже ми враховуємо: процеси трансінформаційного відображення реально єдиного світу насправді є по-суті ускладненими за абсолютною відмінністю змісту реального і відображеного. А строго кажучи, життєздатний інформаційний ресурс людство здобуває в процесах взаємодії з середовищем, тобто в усіх суб’єкт-об’єктних відносинах. Відтак якість і достовірність цього ресурсу залежить як від природно об’єктивних умов, так і від здоров’я й активної здатності суб’єкта. Така залежність породжує не тільки можливість помилок в процесах пізнання світу, а й можливість зловживання ресурсом навіть доброякісних інформаційних знань. Це – практична можливість формування психо-соціо-інформаційних криз та кровавих гібридизованих воєн.