By Європейська космічна агенція (ESA) нещодавно повідомила про нову місію під назвою Comet Interceptor вартістю 150 млн євро, яку запустять у космос у 2028 році для “перехоплення” і дослідження комет – пише Таня Рудеж у хорватському виданні Jutarnji.hr.
“Ідея полягає в тому, щоб дочекатись якоїсь комети, що наблизиться до орбіти Землі, і вислати потім до неї космічний літальний апарат, – пояснив для New Scientist Колін Сноудграсс із Единбурзького університету, який є заступником керівника місії Comet Interceptor. – Оголошення про нову місію ESA з ентузіазмом зустріли в середовищі любителів досліджень Всесвіту”.
“Гадаю, що вибір проекту Comet Interceptor був найправильнішим. ESA тут знову буде першою. Агенція вже й раніше демонструвала, що може реалізувати насправді оригінальні космічні місії”, – каже Анте Радоніч, відомий популяризатор космічних польотів.
Чому важливо досліджувати комети?
Комети, або ж “хвостаті зірки”, є небесними тілами, які пересуваються по еліптичній орбіті навколо Сонця. Вони прибувають із найвіддаленіших частин Всесвіту, звідки їх відкинула гравітація величезних планет, коли Сонячна система лише творилася. Учені твердять, що комети є своєрідним видом замороженої часової капсули тих передумов, які існували в момент утворення Сонячної системи майже 4,5 млрд років тому. Комети вже від давніх часів привертали увагу людей, які їхню появу пов’язували із різноманітними віруваннями. Науковці Фред Хоїл і Чандра Вікрамасінгхе вже у сімдесятих роках минулого століття пропагували Теорію панспермії, згідно з якою саме комети принесли на Землю “зачатки життя”.
Чого ми навчилися від Rosetta?
Comet Interceptor не є першою місією ESA, сфокусованою на вивченні комет. 2 березня 2004 року агенція запустила місію Rosetta вартістю 1,3 млрд євро, яка отримала своє ім’я від розетського каменю, знайденого у 1799 році в єгипетському місті Рашід. За допомогою того каменю Жан-Франсуа Шампольйон розшифрував ієрогліфи, а космічна Rosetta мала б допомогти нам у розгадуванні таємниць виникнення Сонячної системи. Після 10,5 років Rosetta досягла свого пункту призначення – комети Чурюмова-Герасименко, популярно званої “Чурі”.
“Літальний апарат-робот Rosetta понад два роки досліджував комету Чурюмова-Герасименко. На сьогодні це єдиний випадок, коли якийсь літальний апарат довший час перебував поблизу певної комети і кружляв навколо неї, а під кінець ще й спустився на її поверхню, що і здійснив його лендер Philae”, – каже Радоніч.
Як задумана місія Comet Interceptor?
“Місію тільки недавно вибрали з-поміж багатьох запропонованих. Цим проектом керуватимуть фахівці з Великобританії, які висунули цю місію, але у співпраці з професіоналами з різних країн. Я б сказав, що ця ненайдорожча місія зможе досягнути особливих наукових результатів, а її реалізація не стане проблематичною для такої агенції як ESA. Запуск місії передбачається через дев’ять років. Планується, що вона протриває приблизно п’ять років”, – пояснює Радоніч.
Він також підкреслює, що Comet Interceptor є порівняно дешевою місією, котра складатиметься із трьох малих зондів. “Ці три зонди запустять укупі як один літальний об’єкт разом з майбутньою ракетою-носієм “Ariane 6″, для якої це буде не головний, а додатковий, супутній вантаж. Літальний апарат буде доставлено до точки L-2, де сходяться гравітації Землі і Сонця, тобто за 1,5 млн кілометрів від Землі, з протилежного боку Сонця. Точніше кажучи, літальний апарат буде кружляти навколо згаданої точки, як це роблять й інші літальні апарати у тому просторі, з огляду на спільний вплив гравітаційної сили двох небесних тіл”, – розповідає Радоніч.
Біля точки L-2 (Точка Лагранжа 2) літальний апарат зможе чекати від двох до трьох років. “Принаймні до того часу ми не зможемо знати про конкретну ціль – об’єкт дослідницької місії. Але імовірно, що за цей час вдасться відкрити якусь комету, що відноситься до довгоперіодичних комет, яка, можливо, ще ніколи не потрапляла в цю частину нашого простору Сонячної системи. Така комета, яка могла б прилетіти із Хмари Оорта, містила б матеріал з часів формування Сонячної системи, матеріал, який досі не був підданий сильному впливові Сонячного випромінювання. Досі досліджувалися зблизька тільки короткоперіодичні комети, які багато разів були піддані опроміненню через активність нашої зорі. Тому ця європейська місія має особливу наукову мету”, – наголошує Радоніч.
Як перестріти комету?
“Зазвичай якась нова комета відкривається за рік чи два до того, як вона пройде поблизу нас. Тому це занадто короткий час для того, щоб приготувати зонд для вивчення цілі. Якщо ж відкриється комета, орбіта якої є зручна для контакту з зондом, тоді літальний апарат вирушить до точки найближчої зустрічі. Три зонди розділяться, щоб кожен міг досліджувати активність комети з окремої позиції так, аби дослідження було здійснено у трьох вимірах. Але якщо відповідної комети не відкриють, то буде можливість вирушити на зустріч до якоїсь короткоперіодичної комети, яку виберуть наперед як резервну ціль”, – каже Радоніч.
Наш співрозмовник підкреслює, що місія Comet Interceptor має й особливо інтригуюче значення. “Два роки тому вперше було відкрито об’єкт, що прилетів із міжзоряного простору. Його назвали Oumuamua. Якщо за сприятливих обставин буде відкрито знову такий об’єкт, що пролітатиме поруч із нами, то літальний апарат зможе вирушити йому назустріч. Науковцям було дуже цікаво отримати дані про тіло – астероїд чи комету, – яке до нас прибуває з якоїсь іншої зоряної системи нашої галактики.
Звичайно ж, дослідження буде реалізовуватись у невпинному польоті, адже ціль буде пролітати занадто швидко, щоб літальний апарат міг її супроводжувати. Однак літальний апарат матиме іонний двигун, щоби здійснити необхідну зміну швидкості і вийти на визначену орбіту біля Сонця, якою зможе пролетіти поруч зі своєю ціллю. У зонді, окрім європейських, будуть і японські наукові інструменти”, – пояснює Анте Радоніч.
