Нова ядерна доктрина США: попередження чи погроза?

Наприкінці січня 2017 року Дональд Трамп доручив Пентагону розробити нову ядерну доктрину США з урахуванням усіх сучасних загроз та небезпек. Попередню стратегію, що була розрахована на 5-10 років, прийняли ще у 2010-му під час каденції Барака Обами.

2 лютого 2018 року Міністерство оборони США представило Огляд ядерної політики країни. Це 74-сторінковий документ, що враховує нову геополітичну ситуацію у світі, можливості Америки та її потенційних противників, зокрема Росії, Китаю, Ірану і Північної Кореї, протистояти ядерним загрозам. У документі зазначено, що Росія і Китай поповнюють свої арсенали новими видами ядерної зброї і “поводяться все більш агресивно”. Саме тому американський уряд виділив додаткові кошти на оновлення ядерного потенціалу країни.

Стратегія модернізації озброєння є доволі масштабною. Військове відомство США пропонує до 2019 року завершити програму експлуатації термоядерних боєголовок W76, а до 2024-го – озброїтись багатоцільовими коректованими ядерними бомбами B61-12, що допускають використання одночасно на стратегічних бомбардувальниках і літаках тактичної авіації. Також до 2024-го Америка планує оновити W88 – термоядерні боєголовки потужністю 455 або 475 кілотонн, якими оснащують балістичну ракету підводних човнів Trident II. До 2030 року W78 мають бути встановлені на міжконтинентальні балістичні ракети нового покоління GBSD, а також, ймовірно, на літаки ВМС США. А от експлуатувати вільнопадаючі термоядерні авіабомби із зарядом змінної потужності B83 в Америці планують до того, як їм знайдуть відповідну заміну. У документі також наголошується на потребі в балістичних ракетах, пристосованих для використання одночасно в системах ВПС і ВМС США. Окрім того, Америка попереджає про можливість застосування ядерної зброї в неядерних конфліктах. Загалом на модернізацію нового ядерного комплексу Вашингтон планує витратити 1,3 трильйона доларів протягом 30 років.

Міністерство оборони США пропонує двоетапне оновлення ядерного потенціалу країни: спершу модифікувати “невелику кількість” балістичних ракет далекої дії, які перевозять стратегічні підводні човни Trident, додавши до них ядерні боєголовки з меншою потужністю, а згодом розробити ядерну зброю на крилатих ракетах, які можна буде запустити з моря. Тобто у майбутньому США зроблять акцент на ядерних зарядах невеликого радіусу враження. На думку американських військових експертів, нинішня ядерна зброя дуже смертоносна, тому використовувати її небезпечно. Однак якщо звузити радіус ураження і потужність зарядів, підвищиться “стримуючий” потенціал ракет. Чим менше буде потенційних жертв, тим реальнішою стане перспектива обмеженого використання ядерної зброї, і боятися її будуть більше.

У передмові до документу міністр оборони США Джеймс Меттіс зазначив: “Ядерна зброя відіграє і відіграватиме вирішальну роль у стримуванні ядерних атак і запобіганні масштабним військовим діям із застосуванням звичайних озброєнь між ядерними державами в найближчому майбутньому”. Джеймс Меттіс також додав: “Росія виробила військову стратегію, що передбачає ядерну ескалацію для досягнення цілей. Такий розвиток подій, разом із захопленням Криму і погрозами застосувати ядерну зброю щодо наших союзників, ознаменував повернення Росії за її власним рішенням до конкуренції великих держав”[1].

У Стокгольмському інституті досліджень проблем миру з’ясували, що в світі налічується 15 395 ядерних боєголовок. У 2015 році їх було 15 850. США і Росія володіють 93% ядерної могутності світу – 7290 і 7000 боєголовок відповідно. Водночас, згідно з Договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США і РФ, країни домовились зменшити кількість боєголовок.

Ще у березні 2017 року Білий дім повідомляв, що розглядає заходи у відповідь на розгортання Росією крилатих ракет, здатних нести ядерні заряди. Вашингтон убачає в цьому порушення договору РСМД. З 1968 року Америка зобов’язана дотримуватися угоди про нерозповсюдження ядерної зброї, водночас американський президент Дональд Трамп заявив про намір розширити ядерний арсенал країни. Також у 2011 році США і Росія підписали договір СНВ-3, який діє 10 років. Згідно з угодою, до лютого 2018 року сторони повинні скоротити ядерні боєзаряди до 1550 одиниць кожна, а балістичні ракети на підводних човнах і важких бомбардувальниках – до 700 одиниць.

Росія

Наприкінці грудня 2017 року президент Росії Володимир Путін заявив, що необхідно укріплювати бойовий потенціал стратегічних ядерних сил РФ “коштом ракетних комплексів, здатних гарантовано долати існуючі і перспективні системи протиракетної оборони[2]”.

У тексті американської доктрини наголошується, що саме тактика і стратегія Росії спровокували Пентагон на розробку нового документа: “Москва почала загрожувати обмеженому використанню ядерної зброї, наводячи на помилкову думку про те, що ядерні погрози або обмежене використання здатне паралізувати США і НАТО, а отже, завершити конфлікт на умовах, вигідних для Росії. Будь-яке використання ядерної зброї для досягнення політичних або інших цілей будь-якою країною, зокрема Росією, є неприйнятним. Оскільки навіть обмежене використання ядерної зброї може докорінно змінити характер військового конфлікту”. Попри те, що “…Росія спочатку переймала приклад США і різко скорочувала велику кількість нестратегічної ядерної зброї, сьогодні Росія модернізує цю зброю, а також інші стратегічні системи”.

На думку авторів доктрини, стримуюча стратегія США створить труднощі для ймовірної російської “агресії” проти Америки, її партнерів і союзників, і забезпечить тяжкі наслідки для Москви, якщо вона все ж обере “агресію”.

“Росія продемонструвала свою готовність використовувати силу для зміни карти Європи і нав’язування своєї волі сусідам, спираючись на ядерні погрози. Росія порушує міжнародно-правові і політичні зобов’язання, які безпосередньо впливають на безпеку інших, зокрема Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 року, Договір про відкрите небо 2002 року і Президентські ядерні ініціативи 1991 року. Окупація Криму Росією і пряма підтримка сил у східній Україні порушують зобов’язання поважати територіальну цілісність України, які Росія взяла при підписанні Будапештського меморандуму 1994 року”, – вказано в доктрині. Водночас у Пентагоні відзначили, що не бажають розглядати Росію або Китай як противників і намагаються стабілізувати стосунки з ними.

Отже, доктрина наполягає на тому, що Росії не вдасться отримати перевагу шляхом ескалації ситуації.

Китай

У документі зазначено, що “…Китай теж модернізує і розширює свої й без того значні ядерні сили”. Він вводить нові види ядерних озброєнь, кидаючи виклик “традиційній американській військовій перевазі на заході Тихого океані”. Втім, розробники наполягають, що керівництво США поки не має наміру тиснути “червону кнопку”.

Північна Корея

“Ядерні провокації Північної Кореї загрожують світові. Північна Корея продовжує свої незаконні дії, скеровані на посилення ракетно-ядерного потенціалу, що є прямим порушенням резолюцій Ради Безпеки ООН”. У документі наголошується, що Північна Корея є “серйозною загрозою” для США і її союзників, тому будь-яка ядерна атака країни приведе до “закінчення цього режиму”. “Немає сценарію, в якому режим Кім Чен Ина міг би використати ядерну зброю і вижити”, – йдеться в доктрині.

Америка також констатувала, що КНДР пожвавила спроби отримати ядерну зброю і ракети. На думку авторів стратегії, Північній Кореї залишилося декілька місяців, щоб мати можливість завдати ядерного удару по США. “Північна Корея продовжує виробляти плутоній і високозбагачений уран для ядерної зброї. Враховуючи існуючий ядерний потенціал, та той, що розробляється в сфері хімічних, біологічних і звичайних озброєнь, а також її провокаційну риторику, незаконна ядерна програма Північної Кореї має бути раз і назавжди припинена так, щоб результат можна було верифікувати”, – підкреслюється в доктрині.

Іран

За міркуваннями Вашингтона, Іран планує збільшити свій вплив в сусідніх країнах і протидіяти авторитету США, що безпосередньо загрожує американським союзникам і партнерам. “Іран погодився обмежити свою ядерну програму, як це передбачено Спільним всеосяжним планом дій. Проте країна все ж зберігає значну частину потенціалу і технічні можливості, необхідні для створення ядерної зброї протягом року з моменту ухвалення відповідного рішення. Іран продовжує вкладати кошти в реалізацію крупної програми розробки балістичних ракет”, – йдеться в доктрині. Міноборони США стверджує, що ядерна операція проти Ірану може обмежити його програму щодо створення ядерної зброї.

США

“Доктрина описує роль ядерної зброї в нашій стратегії національної безпеки. Вона адаптована для вирішення широкого спектру загроз XXI століття. Вона підсилює заборону стратегічних нападів на нашу націю, наших союзників і партнерів, а також підтверджує нашу прихильність контролю над озброєннями і ядерному нерозповсюдженню, підтримує мораторій на ядерні випробування і зобов’язує нас активізувати зусилля щодо запобігання, виявлення і реагування на ядерний тероризм. Стратегія розвиває можливості, направлені на те, щоб використовувати ядерну зброю з меншою вірогідністю”, – такою є заява Дональда Трампа щодо нової доктрини[3].

За словами президента США, документ підтверджує прихильність Америки до контролю над озброєнням і ядерним нерозповсюдженням: “Ми підтримуємо мораторій на ядерні випробування і зобов’язуємося активізувати зусилля щодо запобігання, виявлення і реагування на ядерний тероризм”.

У документі вказано, що для вирішення нових завдань, передбачених стратегією, уряд США виділить додаткові кошти на модернізацію ядерного потенціалу, щоб “підвищити гнучкість і боєздатність ядерних сил США”.

Отже, нова ядерна стратегія Америки направлена на нарощування ядерної зброї малої потужності. Вона пропонує модернізувати ядерну тріаду – стратегічну авіацію, міжконтинентальні балістичні ракети і атомні підводні ракетоносці. Йдеться також про оновлення підводних човнів і повернення крилатих ракет з ядерними боєголовками. США залишає за собою право на використання ядерної зброї лише при “надзвичайних обставинах”, до яких, зокрема, належать “великі неядерні стратегічні атаки” по США і її союзниках. “Щоб захистити себе, ми повинні модернізувати і перебудувати наш ядерний арсенал і сподіватися, що ніколи не доведеться його використовувати”, – заявив Дональд Трамп.

На нову доктрину вже відреагувало МЗС Росії. Москва вгледіла у документі “антиросійську спрямованість”, а його вміст викликав “глибоке розчарування[4]”. Російські експерти звинуватили США у старті нової гонки озброєнь, а ядерну доктрину назвали пропагандистським документом. Також вони стверджують, що керівництво РФ начебто неодноразово підкреслювало готовність до роззброєння, натомість США своїми діями лише погіршують російсько-американські відносини.

Головний науковий співробітник Інституту США і Канади РАН Володимир Васильєв зазначив, що програма модернізації ядерної зброї передбачає створення абсолютно нових носіїв, які відображатимуть концепцію “першого удару”. На його думку, доктрина дає можливість потенційного розміщення систем доставки ядерної зброї в космосі. Таку довгострокову і дорогу стратегію модернізації можна розцінити як початок гонки озброєнь.

Перший заступник комітету Ради Федерації РФ з оборони і безпеки Франц Клінцевич заявив, що якщо США, відповідно до своєї нової ядерної доктрини, розмістять в країнах Балтії ядерну зброю, то Росія буде змушена навести свої ракети на ці країни.

Отже, нова ядерна доктрина США ознаменувала зміну зовнішньополітичного та військового курсу, якого Америка дотримувалась останні 30 років, – курсу на скорочення ядерних озброєнь. Безсумнівно, у майбутньому США розвиватимуть сили загального призначення і новітні неядерні наступальні системи, однак роль ядерної зброї в оборонному комплексі країни помітно підвищується. Розширюється також спектр використання ядерної зброї. Тепер вона є відповіддю не лише на ядерний удар, а й на використання противником сил загального призначення та кібератак.

ХХІ століття розпочалося руйнацією системи міжнародної безпеки, стартом нової “холодної війни” між США та Росією, а продовжитись може ще й гонкою озброєнь. Незважаючи на те, що у 2017 році Нобелівську премію миру отримала Міжнародна кампанія за заборону ядерної зброї, а у липні 2017 року в ООН підписали міжнародний договір про заборону ядерної зброї, могутні країни лише розпочинають нові стратегії використання смертоносних боєголовок.

До теми:
Huffpost: Exclusive: Here Is A Draft Of Trump’s Nuclear Review. He Wants A Lot More Nukes. 
The Washington Post: Pentagon unveils new nuclear weapons strategy, ending Obama-era push to reduce U.S. arsenal

[1] Тут і далі цитуємо за: NUCLEAR POSTURE REVIEW FEBRUARY 2018 
[2] Главком: Словесна боротьба між США та РФ провокує гонку ядерних озброєнь – The Times 
[3] Public Pool: Subject: Statement by President Donald J. Trump on the Nuclear Posture Review 
[4] МИД РФ: Комментарий Департамента информации и печати МИД России в связи с публикацией новой ядерной доктрины США