«ОКРЕМИЙ ТРЕНД» У БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ

«ОКРЕМИЙ ТРЕНД» У БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ
16 березня 2017 року Президент України Петро Порошенко своїм указом дав «зелене світло» рішенню РНБО, яке передбачає застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо цілого ряду юридичних осіб. Рішення було прийнято у відповідності до статті 5 Закону України «Про санкції» та з урахуванням пропозицій Національного банку України.

Відповідно до указу очільника держави, санкції терміном на один рік застосовуватимуться до публічних акціонерних товариств «Сбербанк России», «ВиЭс Банк», «Проминвестбанк», «ВТБ БАНК», «БМ БАНК» в частині упередження виведення капіталів зазначеними юридичними установами за межі України на користь, пов’язаних з ними осіб.

Обмеження, які запровадив Київ щодо російського бізнесу, не діють на повну силу. Частини компаній вони просто не торкнулися, частина ж змінила “прописку” та вивіски. Російський бізнес і далі реалізує імперську політику в Україні.

Окремий тренд, який спостерігався впродовж кількох десятиліть – експансія в Україну державних російських банків, зокрема «Внешэкономбанк», ВТБ тощо. Державні банки існують у багатьох країнах світу і допомагають уряду у виконанні певних соціальних функцій. Очевидним фактом є те, що російські банки суттєво розширили доступ до кредитних ресурсів переважно великих українських підприємств у посткризовий період. Це, звісно, з теоретичної точки зору, позитивний момент для нашої економіки. Водночас особливо серед державних банків РФ виділяється «Внешэкономбанк», який, по суті, є квазібанківською установою, діяльність якої регулюється окремим федеральним законом. Слід нагадати, що державну корпорацію «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк)» створено на підставі Федерального закону РФ «Про банк розвитку» шляхом реорганізації в 2007 році Зовнішекономбанку СРСР.

В Україні Державна корпорація «Внєшекономбанк»  є головним акціонером ПАТ «Промінвестбанк» – 99,7726% акцій.

За даними НБУ, у нас ведуть діяльність вісім банків з російським державним і приватним капіталом. Зокрема, відомими на загал «Сбербанк Украина» та «ВиЭс Банк» належать «Сбербанку России», «ВТБ Банк» та  «БМ Банк» – групі ВТБ (“Внєшторгбанку” РФ), «Промінвестбанк” (ним володіє “Внєшекономбанк” РФ). Шість російських фінустанов входять до двадцятки найбільших в Україні. Їхня частка складає близько 27% статутного капіталу всієї банківської системи України – 130 мільярдів гривень.

Коли в Європі держава стає акціонером якоїсь фінансової установи, вона накладає певні обмеження на зростання її активів. Інколи тисне на відповідний банк, підштовхуючи його покинути ризиковані зовнішні ринки. У випадку ж російських державних банків, навпаки, спостерігаємо активну експансію за кордон. Вони отримують фінансові ресурси від своєї держави під неринкову, занижену вартість. Отже, фактично за гроші своїх платників податків будують мережі в інших країнах. Виникає логічне питання: які цілі ставить уряд іноземної держави, коли схвалює активну закордонну експансію своїх держбанків?

Кремль де-факто є інсайдером у російських державних банках, тож їхня безпрецедентна міжнародна інтервенція не може не мати під собою політичної мети.

Безперечно, можна стверджувати, що основною ціллю Москви було і є знищення державного суверенітету України. Для цього раз-у-раз виникали продовольчі, енергетичні війни, інспіровані Москвою для економічного колапсу в Україні. Очевидно, що деіндустріалізація економіки впродовж усіх років незалежності нашої держави здійснювалася через специфічні механізми банківського кредитування.

І ось 12 вересня 2018 року Апеляційний суд м. Києва заарештував акції «Промінвестбанку», «Сбербанку» і «ВТБ Банку» за позовом компаній, що потребують стягнення компенсації з РФ за експропріацію власності українських юридичних осіб в анексованому Криму. Позивачами виступили близько 18 українських компаній і колишній керівник націоналізованого “Приватбанку” Олександр Дубілет, які заявили про втрату своїх активів в Криму після окупації Росією.

За цими діями стоїть справедливе рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 р. Слід сказати, що відповідно до цього вердикту Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ змушена сплатити 139 млн. дол. компенсації за експропріацію в Криму нерухомого майна вказаних українських структур після анексії півострова Росією в 2014 році.

Буквально 27 листопада 2018 року Національний банк України відніс “ВТБ Банк” до категорії неплатоспроможних, що означає банкрутство. Як зазначила  прес-служба НБУ, «у зв’язку зі зниженням обсягу ліквідності “ВТБ Банк” та подальшим погіршенням його фінансового стану впродовж останнього місяця Нацбанк 13 листопада відніс установу до категорії проблемних».

Як уже зазначалось, ВТБ — найбільша фінансова група РФ, яку контролює уряд Росії. Підрозділи ВТБ є по всьому світу, а сама група входила до переліку 500 найбільших компаній світу за версією Financial Times (FT Global 500).

В Україні свою експансію група почала у 2005 році. У 2006 році ВТБ придбав у Петра Порошенка банк “Мрія”, який на той час входив до групи великих.

Чотири роки тому російський «ВТБ Банк» був одним з найсильніших гравців на українському ринку з великими промисловими клієнтами, а його активи перевищували 30 млрд грн.

Отож, є підстави сподіватися, що «окремий тренд» після запровадження воєнного стану в Україні перетвориться на цілковиту закономірність розвитку національної економіки без «зовнішніх вливань» і фінансових корекцій.

 

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ