By Батьки, учителі й опікуни давно вже вірять у те, що магія розповіді дає змогу заспокоїти й присмирити дітей. Науковці, що працюють у відділеннях інтенсивної терапії, тепер кількісно оцінили фізіологічну й емоційну користь від уміло розказаних історій – пише Сьюзен Косьєр у журналі Scientific American.
Відомо, що казки здатні переносити нас в інший світ, каже Гвілхерм Брокінгтон, який досліджує емоції й процес навчання в Бразильському федеральному університеті ABC в Сан-Паулу і який був головним автором статті, опублікованої в Proceedings of the National Academy of Sciences USA. Попередні дослідження вказували на те, що казки допомагають дітям витримувати свої емоції й справлятися з ними. Однак це були здебільшого лабораторні дослідження, учасники яких відповідали на запитання, лежачи всередині апаратів МРТ. “Є дуже небагато досліджень фізіологічних і психічних наслідків, які виникають після слухання історій”, у більш типових лікарняних умовах, каже Брокінгтон.
Тому вчені з кількох бразильських лікарень розділили 81 пацієнта віком від чотирьох до одинадцяти років на дві підгрупи, кожна з яких мала опікуна з 10-літнім досвідом розповідання історій у лікарнях. В одній групі опікун грався з дітьми у відгадування загадок. В іншій діти вибирали книжку, яку опікун читав їм уголос. Перед кожною сесією і після неї дослідники брали в дітей проби слини, а потім просили малих пацієнтів окреслити рівень болю і проводили вікторину, що полягала в наведенні словесних асоціацій.
В обох групах співпраця принесла відчутну користь дітям: у них знизився рівень кортизолу, гормону стресу, і підвищився рівень окситоцину, який часто описують як гормон хорошого самопочуття й пов’язують з емпатією. Однак у дітей із групи, що слухала розповіді, ефект був набагато більшим: рівень кортизолу в ній становив одну четверту від рівня в групі, що розгадувала загадки, а рівень окситоцину був майже вдвічі вищим. Діти, яким читали книжки, доповідали про майже вдвічі нижчий рівень болю, ніж малеча з групи, що розгадувала загадки, а також вони вживали більшу кількість позитивних окреслень, коли розповідали про свій досвід перебування в лікарні.
Це дослідження продемонструвало, що ігри чи спілкування з іншою особою можуть призвести до розслаблення дітей і покращення їхнього стану, але особливо сильно на це впливає слухання розповідей. Учені “насправді намагалися контролювати чинник суспільної взаємодії з оповідачем, що, на мою думку, є ключовим”, каже Раймонд Мар, психолог із Йоркського університету в Канаді, який вивчає вплив казок, але не брав участі в цьому новому дослідженні.
Тепер вчені планують перевірити, як довго зберігаються ті ефекти, а також якими є потенційні переваги розповідання історій дітям із певними хворобами, наприклад новотворами. На думку Брокінгтона, попередні дослідження вказують на те, що читання чи розповідання – це недорогий, але дуже результативний метод, який дає змогу отримати ефекти для здоров’я за різних обставин. Мар теж так думає. “Це дуже перспективна терапія, і її можна застосовувати в більших масштабах. Імовірно, що вона є ще й універсальною”, – каже вчений.
