By 
Індія та Пакистан перебувають у стані перманентної міждержавної конфронтації від 1947 року (перша війна у 1947-1949 рр, друга – в 1965-му, третя – в 1971-му, четверта, так звана Каргільська війна, – у 1999 році). Наступний збройний конфлікт може мати ядерний потенціал.
14 лютого 2019 року в Пульвані (провінція Кашмір, Індія) стався теракт. Автомобіль із вибухівкою атакував кортеж транспортних засобів, що перевозив персонал індійських служб безпеки. Унаслідок цього загинуло 46 працівників Головних резервних сил поліції Індії й сам нападник. Відповідальність за атаку взяла на себе пакистанська організація “Джаїш-е-Мухаммад” (“ДеМ”), яку Ісламабад, ООН, США та Велика Британія визнали терористичною.
У відповідь на атаку 12 індійських літаків, зокрема чотири Су-30МКІ, два Mirage 2000 і два МіГ-21., у ніч із 26 на 27 лютого перетнули лінію розмежування та нанесли удар по табору “ДеМ” у районі населеного пункту Балакот у пакистанській частині Кашміру. Індія стверджує, що внаслідок “хірургічного авіаудару” загинуло 350 бойовиків, серед них 25 командирів. Ісламабад ж зазначає, що жертвами обстрілу стали чотири цивільні особи, виявляючи в такий спосіб свій інтерес до “ДеМ”. З боку Пакистану в сутичці взяли участь 24 літаки, зокрема вісім багатоцільових винищувачів американського виробництва F-16, чотири Mirage-3 французького виробництва й чотири спільних китайсько-пакистанських винищувача JF-17 Thunder.
В цій ситуації Кремль пропонує Індії та Пакистану, що нині перебувають у конфлікті, мирну стратегію агресії, коли проблему намагаються вирішити в мирний спосіб за допомогою дипломатії, нав’язуючи свої механізми та інструменти.
Про це 28 лютого 2019 р. заявив міністр закордонних справ РФ С. Лавров. За його словами, Москва готова надати сторонам майданчик для прямих переговорів, якщо Нью-Делі й Ісламабад виявлять бажання розмовляти на російській землі. Щось на кшталт “Мінську”, але в Москві.
Щоб зрозуміти деталі мирної стратегії агресії, яку запропонувала Москва, варто згадати разючі зміни в геополітиці Південної Азії. Не так давно Пакистан був союзником США, і зброєю його забезпечувала Америка. Сьогодні ж країна орієнтується на Китай. Індія співпрацювала зі СРСР, а відтак із Росією, отже, й постачальником її зброї була Москва. Однак тепер Нью-Делі зав’язало тісніші контакти із Вашингтоном.
Отже, якщо Росія не бере участі в урегулюванні конфлікту між Індією й Пакистаном, до справи візьмуться Китай і/або США. У такий спосіб Москва вкотре може програти, проте не лише на європейському полі, а й на азійському. Та чого ж не зробиш, щоб захистити свої інтереси.
Зацікавлення РФ цьому регіоні пов’язані не лише з геостратегічними прагненнями чи геополітичною ситуацією, а із збереженням ринку збуту своїх товарів, насамперед військової техніки, яка мала б демонструвати міць і потужність Росії. Якщо ж Лаврову не вдасться врегулювати (пригасити на певний час!) міждержавний конфлікт, то індійські літаки, вироблені в Росії, будуть програвати пакистанським, придбаним у США, що спричинить серйозну іміджеву шкоду виробнику зброї – Москві.
У квітні 2018 р. Індія призупинила співпрацю з Росією за проектом FGFA, що передбачав створення на основі російського Су-57 першого індійського винищувача п’ятого покоління, а у листопаді того ж року вирішила відмовитися і від подальших придбань МіГ-29К. Усе це також завдало суттєвого удару по престижу Кремля.
Загалом Індія отримала від Росії 45 одиниць МіГ-29К. Індійські військові стверджували, що цей апарат “пронизаний проблемами”, зокрема у фахівців були претензії до якості планера, системи управління і тренувальної програми-симулятора. Найбільше проблем виникло із силовою установкою, унаслідок чого з лютого 2010 року через заводський брак з експлуатації було вилучено 40 двигунів.
Окрім того, у пакистанців були помічені танки українського виробництва Т-84, створені на основі Т-80УД. Якщо конфлікт між Індією та Пакистаном усе ж відбудеться, у Кашмірі ця машина може зіткнутись із танком Т-90С Brishma, виготовленим у Росії та Індії.
Отже, Москва намагається запустити машину мирної агресії та врегулювати конфлікт між Індією та Пакистаном, щоб не втратити ринок збуту своєї зброї. Від того, чи їй це вдасться, залежатиме як імідж Москви-“миротворця”, так і статус С. Лаврова.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
