Пандемічна криза і вірус профнепридатності

Пандемічна криза і вірус профнепридатності
У “ковідний” 2020 рік ВВП України впав на 4%. Це падіння перервало чотирирічний період зростання, який тривав із 2016 року. Здавалось би, із самого початку було зрозуміло, що пандемія мусить негативно вплинути на економіку й що українцям, як і решті світу, доведеться “затягнути паски”. То що тоді заважає з розумінням поставитися до ситуації? Мабуть, насамперед – непослідовні, нелогічні, а то й узагалі цинічні дії чиновників під прикриттям турботи про здоров’я населення.

 Про кінець епохи бідності вже не йдеться?

Якщо розмір ВВП може багатьом людям здаватися дещо абстрактною категорією, яка не впливає безпосередньо на їхній персональний добробут, то не бракує й інших тривожних дзвіночків, що сигналізують про кепські справи в економіці. Так, у березні Фонд соцстрахування попередив про затримки у виплаті лікарняних і декретних. Тривалість затримки коливається, адже залежить від суми щоденних надходжень до бюджету Фонду.

Проблема в тому, що доходів не вистачає на покриття всіх допомог і виплат, а різке зростання видатків пов’язане із додатковим навантаженням, яке Фонд має через пандемію – суттєво зросли видатки за лікарняними, а крім того, на Фонд поклали фінансування самоізоляції українських працівників, страхові виплати медикам тощо. Наразі загальна сума компенсацій за втрату заробітку через самоізоляцію сягнула вже понад 114 млн гривень.

Також відомо про затримки з виплатами допомоги безробітним. Річ у тім, що в 2020 році через карантинні обмеження багатьом підприємцям довелось або закривати бізнес, або скорочувати працівників. Як наслідок, одержувачів допомоги через безробіття побільшало на 40%. Уряд навіть вирішив безповоротно виділити на це додатково майже 3,5 млрд грн зі спеціального фонду держбюджету на 2021 рік.

Очікувати найближчим часом покращення ситуації з наповненням державної скарбниці особливо не доводиться. Не сприяє цьому й оголошення нового локдауну, що вкотре поставить багатьох підприємців на межу виживання. А що менше підприємців, то менше податків вони сплачують до бюджету. В уряді, щоправда, планують повернути допомогу ФОПам. Але цього разу фінансування можуть покласти частково на плечі місцевих бюджетів.

“Антиковідні” дороги й силовики

Запровадження першого локдауну навесні минулого року теоретично мало якщо не зупинити поширення пандемії, то принаймні сповільнити її й дати медичній системі час підготуватися до напливу хворих. У 2020 році в Україні також був створений Фонд боротьби з Covid-19 із загальним бюджетом майже 80 млрд грн. Ці кошти мали бути використані як на закупівлю необхідного обладнання для лікарень, так і на підтримку найбільш незахищених верств населення. Але зрештою значна частина коштів пішла на… ремонт доріг і доплати силовим органам.

Так, у 2020 році найбільшим отримувачем коштів із “коронавірусного” фонду виявилося Державне агентство автомобільних доріг, яке використало 25,7 млрд грн “для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення”.

Президент Володимир Зеленський потім пояснив, що “новими дорогами швидкі доправлятимуть хворих до лікарень”. Однак це аж ніяк не виправдовує того, що в багатьох українських лікарнях бракує місць у реанімаціях і апаратів штучного дихання. Можливо, причина таких пріоритетів влади до болю проста й банальна: ремонт доріг здавна є одним із найбільш “хлібних” занять для українських чиновників, і вони вирішили не зраджувати його навіть в умовах надзвичайної епідеміологічної ситуації.

Ще один промовистий факт – із Фонду боротьби з Covid-19 уряд витратив майже однакові суми на доплати силовикам і медикам. І якщо лікарі та інші медичні працівники стоять у першій лінії оборони в боротьбі з пандемією, то яке додаткове навантаження взяли на себе силові органи? Хтозна, може, йдеться про охорону парків від людей, які прагнули свіжого повітря під час першого локдауну навесні минулого року, або ж державних структур під час численних акцій протестів. А приводів для таких було вдосталь впродовж минулого та й цього року.

Недовіри до дій влади в боротьбі з пандемією додають нові скандали навколо теми вакцинації. Бо зважаючи на повідомлення в ЗМІ, в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли вакцин ще не було, а корупційна схема вже існувала. НАБУ навіть порушило справу через можливе завищення вартості вакцин під час закупівлі через фірму-прокладку.

Унаслідок пандемії Covid-19 найбільші економіки світу зіткнулися з рекордним падінням, яке навіть називають найбільшим із часів Другої світової війни. І навряд чи якась країна виявилася справді готовою до такого виклику. Чи могла Україна бути щасливим тихим островом, якого оминув би цей шторм? Очевидно, що ні. Але що неочевидно і що все-таки, сподіваюсь, колись буде з’ясовано і проаналізовано – це те, яку роль у масштабах цієї економічної кризи в Україні відіграли об’єктивні чинники, які наслідки мали недолугі й непрофесійні управлінські рішення, а також до чого призвели відверто мародерські спроби нажитися на пандемії чи використати її для політичних цілей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Пандемія назавжди? Як “мочити” совкове мракобісся: інструкція від Супрун