By 
Нещодавно Фінляндія і Швеція подали заявки на вступ до НАТО. Ці країни впродовж довгого часу зберігали позаблоковий статус. У політології навіть був поширений термін “фінляндизація”, що означає суттєве обмеження самостійності в зовнішній і внутрішній політиці з огляду на сильного сусіда, примушування до дотримання нейтралітету.
Після радянсько-фінської війни Фінляндія, щоб утримати незалежність, була змушена віддати частину своїх територій СРСР, постійно зважати на свого сусіда, а під час прийняття рішень враховувати радянський, а згодом російський чинник. Проте агресивна й недалекоглядна політика злочинного путінського режиму суттєво вплинула на громадську й політичну думку Фінляндії. Якщо до агресії проти України тільки приблизно 30 % фінів підтримували вступ країни до НАТО, то після неї таких стало вже 70 %. Схожа ситуація й у Швеції.
Росія намагалася всіма способами не допустити їхнього входження до Альянсу, зокрема розгорнула потужну пропагандистську кампанію проти цих країн. Деякі політики, як-от Дмитро Медведєв, відкрито заявляли про те, що Фінляндія і Швеція будуть покарані за вступ у НАТО. Але після великих втрат на українському фронті Росія не може скерувати суттєвий збройний контингент у свої північні регіони, щоб залякати Швецію і Фінляндію. Крім того, Великобританія надала особисті безпекові гарантії цим країнам на перехідний період, тож якщо Росія захоче розв’язати війну проти фінів чи шведів, то матиме справу також і з Британією.
Отже, росіяни змушені були змиритися з рішенням Фінляндії й Швеції. Останніми днями у РФ почала поширюватися інформація, що вступ цих країн у НАТО не загрожує безпеці Росії, оскільки вони не мають жодних територіальних суперечок. Це знов-таки чергова російська брехня: після радянсько-фінської війни кордон із фінами було відсунуто від радянського Ленінграда на 150 км, і Фінляндія завжди пам’ятає про ці втрачені території, але в Росії нема іншого вибору.
Тож сьогодні деякі аналітики вже почали говорити про можливий вступ України до НАТО. Звичайно, це дуже бажано для нас, але в сучасній військовій ситуації малоймовірно. Альянс боїться прийняти Україну до себе, бо це означатиме прямий військовий конфлікт із Росією. Членів НАТО можна зрозуміти, оскільки вони не хочуть війни на своїх територіях.
Росії не треба боятися, адже вона сприймає це як слабкість, натомість необхідно завжди давати їй гідну відсіч. І якщо сьогодні країни НАТО не прагнуть входити в прямий конфлікт із РФ, то мають надавати Україні важке озброєння, літаки, системи ППО, щоб ми могли зупинити агресора на своїй території. А потім, уже після нашої перемоги, можна буде відновити перемовини про вступ України до НАТО. ЗСУ вже довели всьому світові, що вони відповідають найкращим військовим стандартам і за своїми моральними та військовими якостями можуть бути прикладом навіть для збройних сил країн НАТО.
Остаточне рішення щодо прийняття Фінляндії та Швеції до Альянсу буде ухвалене на Мадридському саміті в червні, проте сьогодні вже ніхто не сумнівається в результатах цього голосування. Росія, яка так намагалася віддалити кордони НАТО, своїми агресивними діями тільки наблизила їх. Вступ цих двох країн до Альянсу змінить архітектуру безпеки на півночі Європи та в Балтійському регіоні. Після їхнього входження до блоку країни НАТО контролюватимуть майже все узбережжя Балтійського моря, а Росія втратить тут свій вплив. Так Альянс дістане змогу не просто обмежувати присутність РФ у регіоні, а і блокувати її. Фінляндія є своєрідною буферною зоною, що захищає північне узбережжя Норвегії, тому впливи НАТО в цьому напрямку також посиляться. Крім того, Швеція і Фінляндія є членами Арктичної ради, у якій ключову роль завжди намагалася відігравати Росія. Сьогодні ж її вага в цьому об’єднанні суттєво зменшиться, отже, і претензії на володіння Північним шляхом їй доведеться переглянути.
