Перспективи нових досліджень

Перспективи нових досліджень

Новий супутник реєструє найдрібніші деталі на поверхні Землі, починаючи від стану ґрунтів і розвитку рослин та закінчуючи розростанням міст.

Весною цього року ракета Falcon 9 фірми SpaceX, що стартувала з Флориди, вивела на орбіту німецький супутник Програми мапування й аналізу довкілля (Environmental Mapping and Analysis Program; EnMAP), який коштує 300 млн доларів. Уже з осені фахівці з усього світу, які займаються дистанційним зондуванням, можуть подавати заявки на скерування супутника, що кружляє навколо Землі, на конкретні цілі. “Ми дуже схвильовані, – каже Сабіна Шабріллат, керівниця наукових досліджень EnMAP у Німецькому дослідницькому центрі наук про землю в Потсдамі. – Якість отриманих даних буде, без сумніву, дуже високою”. Про це пише Меган Дженнон у журналі Scientific American.

EnMAP належить до нової генерації так званих гіперспектральних місій, які мають шанс заповнити прогалину в дистанційному зондуванні. Якщо порівняти зі звичайними камерами та мультиспектральним відображенням, гіперспектральні детектори із більшою точністю реєструють набагато ширший діапазон електромагнітного спектра, уловлюючи характерні довжини хвиль, відбитих від різноманітних матеріалів.

Хоч розвиток міст уже відстежують із космосу інші супутники, завдяки таким спектральним “відбиткам пальців” можна буде окреслити, наприклад, якою мірою до цього розвитку спричиняються житлові будинки, а якою – дороги. Там, де інші супутники помічають лише токсичне цвітіння водоростей, гіперспектральні дані можуть вказати навіть різновиди того фітопланктону. “Це суттєво покращить наше знання про біорізноманітність у світі”, – каже Сюзен Юстін, директорка Центру просторових технологій і дистанційного зондування з Каліфорнійського університету в Дейвісі, яка не брала участі в проєкті.

Шабріллат із нетерпінням очікує на аналіз земних ґрунтів, що їх щораз більше знищує рільництво, промисловість і кліматичні зміни. Від ґрунтів залежать врожаї, вони абсорбують вуглець з атмосфери, але стежити за ними – це неабияке завдання. “Нам бракує оцінки актуального стану наших ґрунтів, – заявляє Шабріллат. – Чи вже відбулася деградація? Якою мірою? У чому проблема?” EnMAP допоможе отримати блискавичну відповідь на всі ці запитання.

Науковці бачили потенціал космічних гіперспектральних зображень уже у 80-х роках, але нові місії відбувалися рідко. “Керівництво NASA скептично ставилося до можливості фінансування супутника, який міг би розв’язати багато проблем. Було вирішено, що такий зонд, як швейцарський ніж, не має сенсу”, – говорить Елізабет Мідделтон, яка працювала науковицею в гіперспектральній місії ЕО-1. Це була тривала демонстраційна місія NASA, що діяла у 2000–2007 роках. Згодом такий підхід змінився. “Разом зі зростом тривог щодо кліматичних змін і нашої стійкості до них зросла й потреба точнішої інформації про довкілля”, – каже Юстін.

Загальнодоступна інформація з EnMAP доповнює результати спостережень, що їх провели інші місії, як-от італійський демонстраційний зонд PRISMA, запущений у 2019 році. NASA, як і ESA, збирається до кінця десятиліття відправити великі гіперспектральні зонди, аби ще більше розширити наше бачення поверхні Землі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Амортизатор для дому Дієта динозаврів і еволюція