PESCO – новий європейський оборонний союз: можливості для України

PESCO – новий європейський оборонний союз: можливості для України
Європейська політика безпеки та оборони виявилась неефективною перед новими викликами та загрозами, тому для структур ЄС стала актуальною проблема її реформування.

У березні 2015 року у Wall Street Journal вийшла стаття екс-генсека НАТО Хав’єра Солана та фахівця з питань зовнішньої політики ЄС Стівена Блокманса, у якій йдеться: “Російська окупація Криму, дестабілізація східної України і провокації, які Росія влаштовує в повітряному просторі країн-учасниць ЄС, підірвали систему безпеки, встановлену після Холодної війни. Існує загроза військової атаки і окупації Європи. Водночас кров Сирії розтеклася за межі її кордонів. Лівію охоплює насильство: озброєні контрабандисти переправляють велику кількість нелегальних мігрантів через Середземне море і джихадисти постійно здійснюють нові теракти”.

Криваві конфлікти на кордоні з ЄС зробили проблему безпеки слабким місцем європейського інтеграційного проекту. Тепер Європа оточена не друзями, а “вогняним кільцем”, яке пролягає через Близький Схід і Кавказ аж до кордонів України. На думку Солана та Блокманса, причиною виникнення такої ситуації є скорочення витрат ЄС на армію. Крім того, між країнами-учасницями немає єдності і довіри, вони по-різному оцінюють небезпеки. Все це створює перешкоди у побудові єдиної безпекової стратегії. “Євросоюзу час вдатися до рішучих, конкретних кроків, і покращити апарат військової співпраці”, – вважають Солана і Блокманс, та радять створити Європейський оборонний союз, який допомагатиме НАТО з безпекою у регіонах.

Згодом, на початку вересня 2017 року, у рамках теми об’єднання військових зусиль європейських країн у Європарламенті виступив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер зі щорічним зверненням “Про стан Європейського Союзу”, на якому він оголосив про початок глибокої реформи ЄС. Зокрема політик заявив про створення до 2025 року повноцінного оборонного союзу, що існуватиме паралельно з НАТО.

За задумом членів Європарламенту, швидке створення Європейського оборонного союзу в партнерстві з НАТО дозволить ЄС діяти автономно в операціях за кордоном для стабілізації сусіднього простору і підвищення своєї ролі як гаранта безпеки. Резолюція Європарламенту пропонувала заснувати Головне управління з питань оборони, яке б на рівні Євросоюзу відповідало за внутрішні аспекти політики оборони і безпеки, а також створити Європейський розвідувальний відділ.

На початку грудня 2017 року Рада ЄС прийняла рішення про запуск програми Permanent Structured Cooperation (PESCO) – Постійної структурованої співпраці у сфері оборони країн-членів ЄС. Програма дозволить спільно протистояти військовим загрозам з боку Росії і підсилити обороноздатність Євросоюзу, якщо цьому не перешкодять суперечки між учасниками. Участь в PESCO є добровільною для всіх країн-членів ЄС. Згодом до 23 країн, які у листопаді 2017 року підписали офіційну заяву про розширення співпраці, приєдналися також Ірландія і Португалія. Натомість до нового об’єднання не увійшли Данія, Мальта та Великобританія.

Карта держав, що підписали договір про участь в програмі PESCO

Міністр оборони Великобританії Майкл Феллон розкритикував ідею створення Європейського оборонного союзу, і у лютому 2017 року на Мюнхенської конференції з безпеки висловив побоювання щодо перетворення НАТО і оборонного союзу на дві конкуруючі організації. Загалом до нового оборонного союзу приєдналось 25 з 28 членів ЄС.

Створення PESCO передбачала ще Лісабонська угода 2009 року, проте раніше це було неможливо. Але зараз, за словами Федеріки Могеріні, Франція разом з Німеччиною, Італією і Іспанією зіграла провідну роль в просуванні цього формату співпраці. У ЄС підкреслюють, що PESCO не є альтернативою НАТО, це не альянс і не структура, а лише рамки для реалізації державами-членами ЄС спільних проектів. Мета створення PESCO – поглиблення і розширення співпраці у сфері безпеки і оборони. “Це дозволить країнам, які того бажають, разом розвивати оборонний потенціал, інвестувати в спільні проекти, покращувати бойову оперативну готовність і укріплювати власні збройні сили”, – пояснюють в Раді ЄС. Однак на шляху військової співпраці країн ЄС є ризик виникнення складнощів і розбіжностей, наприклад у питаннях розподілу воєнних контрактів, коли певна країна отримає те або інше оборонне замовлення.

Сьогодні в рамках PESCO працюють 17 проектів з підготовки військ і розвитку бойового потенціалу, реагування на кризові ситуації, перекидання військових контингентів, посилення морської безпеки і реагування на кіберзагрози. Офіційний список видів співпраці, якій налічує 50 безпекових та оборонних проектів, мають погодити всі члени в 2018 році. Крім того, країни-члени нової оборонної ініціативи ЄС взяли на себе низку зобов’язань, одне з яких – збільшення оборонних бюджетів. Президент США Дональд Трамп також наполіг, щоб країни НАТО збільшили свої витрати на оборону до 2% від ВВП. Проте в ЄС підкреслюють, що у випадку з PESCO йдеться не про збільшення оборонного бюджету, а про оптимізацію оборонних витрат через спільні інвестиції заради більшої ефективності безпекової політики. У абсолютних цифрах німецький або французький оборонні бюджети виглядають доволі переконливо, але насправді більшість витрат йдуть на утримання особового складу ЗС, тобто на харчування, позаяк на розвиток оборонної сфери цих країн виділяють мізерні суми.

Міністри закордонних справ та оборони Європейського Союзу відвідують церемонію підписання оборонного пакту / Фото Reuters

Безумовно, однією з причин створення оборонної ініціативи ЄС стала непередбачувана безпекова політика нового американського президента, побоювання, що США відмовляться від своїх зобов’язань в НАТО, а також бажання більшої автономії ЄС у питаннях європейської безпеки. Однак ЄС зовсім не планує відмежовуватись від НАТО, а натомість поглиблює співпрацю з альянсом. Ба більше, на думку експертів, без американських військово-стратегічних, супутникових, розвідувальних можливості та технологій ППО Європа безсила.

Реалізація проектів PESCO повинна покращити оборонну потужність країн-членів ЄС, зокрема здатність протистояти викликам та загрозам з боку Росії. Сьогодні країни ЄС не здатні поодинці гарантувати свою безпеку в разі загрози військового конфлікту, адже їхні оборонні витрати і потенціал у сфері безпеки не відповідають вимогам сучасності.

Події в Україні стали однією з причин повернення керівництва ЄС до ідеї створення європейського оборонного союзу. Сьогодні для нас відкриваються можливості та перспективи співпраці у рамках нового об’єднання, зокрема в окремих проектах PESCO. І попри те, що вимоги до учасників є доволі високими, Єврокомісія вже схвалила прагнення Грузії допомагати у проектах PESCO.

Країни-члени нового об’єднання хочуть зосередитися на: координації зусиль у сфері оборони; створенні оборонного фонду для фінансування спільних досліджень та розробки нових видів озброєнь; спільних операціях під прапором ЄС на кшталт вже існуючих – антипіратської морської операції “Аталанта” біля Сомалі, бойової групи Вишеградської четвірки тощо.

В України вже є позитивний досвід військової співпраці з європейськими країнами. У 2016 році країна приєдналась до Технічної угоди між оборонними відомствами держав Вишеградської четвірки: Збройні сили України разом з польськими, чеськими, словацькими та угорськими військовими здійснюють оперативне чергування у складі бойової тактичної групи Євросоюзу HelBRoC. А у 2005 році почалася співпраця українських військових у рамках миротворчого підрозділу “УкрПолЛитбат” (українсько-польсько-литовського батальйону).

В Європі лише українська армія має досвід ведення бойових дій з російськими військами, тому вона може бути корисною для нового оборонного об’єднання. Тож політичне та військове керівництво країни повинні запропонувати PESCO військове партнерство для співпраці у сфері оборони з країнами-членами ЄС, як це вже зробила Грузія.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ