By 
Передноворічний період є часом, коли люди схильні підбивати підсумки за рік, будувати плани й робити прогнози на майбутнє. Важливо пам’ятати, що часто позитивні чи негативні передбачення можуть формувати у людей певні очікування та впливати на прийняття рішень.
Підсумки року й очікування українців
43% українців “подією року” обрали епідемію коронавірусу, водночас, звичайно, абсолютно всі її вважають негативним явищем. Такими є результати опитування, проведеного в грудні цього року Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.
Безумовно негативною подією року українці назвали і війну на Донбасі, ще 12% таким поняттям окреслили весняний карантин. Чи не єдиним позитивом опитані визнали прокладення доріг у рамках “Великого будівництва” – тільки 5% вважають це негативом. Насмілююсь тут припустити, що поза увагою багатьох респондентів залишився той факт, що на дороги взяли кошти з коронавірусного фонду, тоді як за пів року не витратили жодної копійки на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень, які необхідні для допомоги хворим на Covid-19.
Загалом, як показало соціологічне дослідження, 2020-й українці запам’ятають як рік поганих подій. Натомість у 2019-му, наприклад, головну подію року (здебільшого це були парламентські та президентські вибори) вважали позитивною 58% опитаних.
У політичних рейтингах лідирує чинний президент Володимир Зеленський. Щоправда, він зумів одночасно стати “політиком року” та очолити народний рейтинг “невдах”. Насправді Зеленського у цих категоріях обрали лише 15% і 28% відповідно, але інші політики набрали ще менше. Розчарування у політиках різного штибу і різних таборів, мабуть, теж можна вважати одним із підсумків року, що минає, а брак нових лідерів – викликом наступного. Водночас 25% опитаних вважають, що у 2021 році можливі дострокові вибори президента, 33% не виключають перевиборів парламенту.
Загалом же українці мають здебільшого негативні очікування щодо розвитку соціально-економічної ситуації в країні у наступному році. Лише 15% вважають, що гривня стане стабільнішою, 25% очікують зростання добробуту, 12% вважають можливим зменшення тарифів. Думки респондентів про боротьбу з пандемією розділилися: 45% вірять, що епідемію буде подолано, 46% – що ні.
Негативні очікування і щодо питань безпеки. Так, приблизно 20% опитаних вважають, що у 2021 році на Донбасі запанує мир, у покарання корупціонерів вірять лише 10% громадян, стільки ж – у зниження рівня злочинності. Дещо більше, 18%, очікують у наступному році покращення ситуації зі справедливим правосуддям.
Факти й офіційні заяви
Звісно, очікування населення можуть бути суб’єктивними, на них також суттєво впливає та картина, яку подають медіа. Тому варто також звернути увагу на конкретні факти, що матимуть вплив на найближче майбутнє, й офіційні заяви посадовців, які мають відповідати за свої слова. Зокрема, щодо двох питань, які найбільше хвилюють українців зараз: чи закінчиться у 2021 пандемія і чи припиниться війна на Донбасі?
Раніше у ВООЗ заявляли, що для того, аби подолати Covid-19, треба щепити 70% населення планети. Вакцину від коронавірусу вже доставили в усі країни ЄС. Щеплення стартувало у неділю, 27 грудня, воно має охопити все населення ЄС – 450 млн людей. Водночас обіцяють забезпечити вакцинами “сусідів по Європейській економічній зоні” – Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн.
Коли ж вакцина з’явиться в Україні, наразі невідомо. Президент Володимир Зеленський дав завдання міністру охорони здоров’я Максиму Степанову, щоб Україна отримала вакцину він коронавірусу “наприкінці січня, в крайньому разі в лютому”. Але, за оптимістичними прогнозами, перші партії препарату можуть надійти лише навесні або на початку літа.
Ще менше визначеності щодо війни з Росією. Як, мабуть, уже зрозумів президент Зеленський, його передвиборча формула “надо просто перестать стрелять” у реальності не працює. В одному з останніх інтерв’ю він визнав: у нього немає “чесної відповіді, що, наприклад, 31 числа 21-го року я точно закінчу війну, і ми повернемо наші території”. А пізніше зробив ще одну гучну заяву, що в разі масштабного вторгнення Росії на територію України під загальну мобілізацію потраплять усі громадяни, зокрема й жінки.
(Не)правдивість прогнозів
Зараз ЗМІ рясніють прогнозами на наступний рік від різних експертів. Та навіть якщо це поважні фахівці, немає гарантії, що їхні передбачення справдяться. А іноді прогнози аналітиків можуть нагадувати швидше гадання на кавовій гущі, ніж обґрунтовану аналітику.
Цьогоріч команда фактчекерів і Центр контент-аналізу перевірили, чи справдилися прогнози на 2020 рік, які експерти давали у грудні 2019-го.
Найбільш хибні передбачення стосувалися росту цін на нафту, також велика частка помилок була в прогнозах щодо імпічменту Трампа. В українських реаліях експерти здебільшого помилялися в оцінюванні ВВП – навіть песимістичні аналітики не передбачали ситуації, яка склалася. Так само майже ніхто не прогнозував відставки уряду Гончарука, максимум, який допускали, – зміна частини міністрів. Великі помилки в оцінюванні ринку землі були зумовлені тим, що і оптимістичні, і песимістичні прогнози базувались на тому, що ринок запрацює, а цього не сталося.
Влучними можна вважати прогнози щодо того, що ситуація на Донбасі майже не зміниться, і виборів там не буде. Українські експерти також правильно передбачили, що рейтинг Зеленського буде знижуватись. Помились вони найбільше в прогнозах політичної ситуації – вважали, що, цілком ймовірно, будуть дострокові вибори Ради.
Проросійські експерти у проросійських медіа вже багато років пророкують Україні кризу в усіх сферах життя. Цього року такі віщування таки справдилися, хоча аргументи рік тому були озвучені зовсім інші.
Загалом цей рік чітко показав безпідставність більшості прогнозів, що їх робили як українські, так і західні аналітики. Оскільки рік тому фактично ніхто з цитованих у медіа експертів не передбачив пандемії Covid-19, то випустив з-поза уваги і її вплив на глобальну економіку, а відтак – і на політику. Поява коронавірусу виявилася одним із “чорних лебедів” історії – важкопрогнозованих та рідкісних подій, які, однак, мають значні наслідки.
Водночас експерти у своїх передбаченнях здебільшого не змогли вирахувати і спрогнозувати й інші, можливо, не настільки, масштабні, та все-таки важливі моменти. У світовому контексті це, наприклад, завершення торговельної війни США та Китаю, а в Україні – відтермінування запровадження ринку землі.
Усе це наштовхує на висновок: роблячи прогнози на 2021 рік, варто враховувати щонайменше кілька сценаріїв і включати в них можливий вплив “чорних лебедів”. А ЗМІ та їхнім читачам, мабуть, потрібно більше уваги звертати на ймовірну мотивацію експертів, які висувають ті чи інші прогнози.
