Пілоти хаосу

Пілоти хаосу
Один із найпопулярніших курсів у Стенфордському університеті має назву Designing Your Life – “Проєктуючи власне життя”. Він застосовує дизайнерське мислення до важливих життєвих питань, дає студентам інструменти для розуміння власних мотивів та прагнень і намагається відповідати на такі питання, як “Ким я стану, коли буду дорослим?”.

Для багатьох людей добра відповідь на це питання пов’язана із роботою, бо повноцінний кар’єрний та життєвий шляхи переплітаються. Багато хто приймає важливі життєві рішення, відштовхуючись від власних (“я мушу стати успішним, а для мене бути успішним – це бути юристом”) або чужих очікувань (“моя мати завжди сподівалася, що я стану стоматологом”). Популярність цього курсу свідчить, що питання про те, як вища освіта готує молодих людей до нестабільного ринку праці та дедалі складніших суспільств майбутнього, актуальне як ніколи. Є очевидна потреба в програмах альтернативної освіти, які дають студентам інструменти та досвід, що можуть розширювати їхні можливості, підвищувати впевненість у собі та віру в майбутнє. Українська освіта, наприклад, заточена на вивчення великої кількості інформації, проте вже давно очевидно, що самих лише теоретичних знань не досить для життя у світі майбутніх викликів.

Є безліч успішних курсів альтернативної освіти, що зосереджуються на вихованні потенціалу та компетенцій, які дають змогу людині створити власну роботу із вільно встановленим “змістом”. Одним із помітних на міжнародному рівні курсів є 10-тижнева програма глобальних рішень від Університету сингулярності, що в Каліфорнії, США. Учасники курсу, які походять із 45 країн, вивчають найбільші світові виклики, як-от бідність та зміни клімату, і створюють рішення для боротьби з цими проблемами за допомогою експоненціальних технологій, зокрема штучного інтелекту та робототехніки. Університет сингулярності, що розташований у науково-дослідному парку NASA, заснували вчені-дослідники Рей Курцвейл та Пітер Діамандіс. На сторінці вишу йдеться про те, що технологічний розвиток уже зачіпає кожен аспект нашого життя, кожен бізнес, кожну галузь, кожне суспільство і навіть те, що означає бути “людиною”. Ці зміни швидко прискорюються, тож світ терміново потребує нового мислення та набору інструментів для подолання викликів техно-цивілізації. Університет сингулярності консультує керівників великих корпорацій, світові уряди, некомерційні організації, стартапи та й загалом людей, яким треба буде долати найбільші виклики людства, допомагаючи їм розвивати експоненціальний спосіб мислення та застосовувати нові технології, щоб створити краще та справедливіше майбутнє для всіх нас.

Дуже часто такі проєкти шукають те, що в глобалізованому світі називають суспільствами, які забезпечують стійкий добробут прагнення до “доброго життя”, але в межах наявних можливостей Землі його забезпечити. Це означає, що добробут розглядається цілісно й що людство відповідно пристосовується до планетарних обмежень. Інші принципи суспільства сталого добробуту полягають у розширенні можливостей певних людей та громад, у переході до відновлювальної та спільної економіки, у формуванні компетенцій для складного світу та розвитку інклюзивного та адаптивного управління. Саме такими “штучками” займається агенція “Пілоти хаосу”, на сторінку якої я часто заходжу, коли мені сумно.

“Пілоти хаосу”, або Kaospilot – це гібридна данська школа бізнесу та дизайну із сильним акцентом на підприємництві. Програма “пілотів” зосереджена на навчанні “тих, хто змінює”, на здатності і вмінні прокладати шлях через невизначеність, використовувати хаос на свою користь, а також охоплювати можливості, які дає невизначеність та складність. Тут закладені принципи “дисипативних систем”, що діють у природі – перетворення однієї енергетичної системи завжди призводить до формування іншої, а хаос може бути продуктивним.

Школу заснували Уффе Ельбек, Томас Хайде й Гітте Медсен в 1991 році в данському місті Орхус. Навчання в Kaospilot базоване на дії, а не на теорії, тож студенти відразу розпочинають практичну роботу. Школа є приватним навчальним закладом із частковим державним фінансування, а тому не має акредитації на диплом “пілота хаосу”. Фінська студентка Анну Пааянен, яка навчалась у цій школі, каже, що принцип освіти в Kaospilot насправді полягає не в тому, щоб допомогти людям знайти роботу і побудувати кар’єру, а в тому, щоб ці люди самі створювали робочі місця. Студенти оцінюються на основі чотирьох критеріїв, які також є цілями освіти: створити спільний глибокий зміст, вдосконалити себе як того, хто впроваджує зміни, розвивати свою особистість та співпрацювати з місцевою громадою.

Kaospilot однозначно прагне бути найкращою школою у світі з акцентом на соціальні зміни, творче підприємництво та особистий ріст. Щоосені сюди приймають 38 нових студентів, а впродовж року тут навчаються понад 100 осіб. Трирічний курс коштує приблизно 20 тис. євро, але у цій школі немає великих груп, тож викладачі надають багато уваги студентам. Згідно з дослідженням, 97% випускників школи мають працю через два роки після завершення студій – і це тоді, як загальний рівень працевлаштування в Данії становить 75%.

Школа дотримується “принципу трьох P” – people (люди), profit (дохід) та planet (планета).

Kaospilot змоделювала систему, яка показує, як перейти від культури індивідуальної роботи до культури, де усі розуміють, що зміни відбуваються завдяки співпраці, співтворчості та спільному користуванню. Зараз це вже норма в інноваційних школах – розуміння та цінування співтворчості, експериментальної культури та дизайнерського мислення. Тож Kaospilot змоделювала ті навички, характер і знання, що потрібні для досягнення успіху в складні часи, в яких ми живемо, і одним із прикладів цього є зміна ролі вчителя з викладача на співавтора, ментора та фасилітатора навчання. Зараз цей спосіб викладання поширився, наприклад, на нову фінську національну базову навчальну програму – освітній шаблон, що здобув міжнародне визнання.

Творці й працівники Kaospilot влучно передбачили, які навички будуть потрібні для сучасного хаосу, складного періоду економічної, політичної та суспільної невизначеності. Вони розуміли, що людям необхідна відвага, щоб створити кращий світ, де цю сміливість можна розвивати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Здорове суспільство та “доброфективність” Вірус і нове мистецтво