Поет і влада

23 січня 1949 року народився поет Григорій Чубай. Цьогоріч він міг би святкувати 74-ліття, але в 1982-му, коли йому було лише тридцять три роки, він пішов із життя. Збірки поезій Чубая побачили світ лише після його смерті, проте ще за життя його по праву вважали одним із яскравих представників покоління “сімдесятників”.

У січні цьогоріч на екрани українських кінотеатрів вийшла документальна повнометражна стрічка режисера Михайла Крупієвського “Чубай. Говорити знову”. Роботу над фільмом, створеним за підтримки Українського культурного фонду, було завершено ще у 2021 році. Автори спочатку позиціонували його як телевізійний проєкт. Картина вже демонструвалася на телебаченні, також відбулася низка показів за кордоном, проте автори вирішили випустити стрічку у прокат до річниці з дня народження поета. 

Ініціатором створення фільму стала донька Григорія Чубая Соломія. Творці картини змогли залучити до участі в стрічці чимало поважних оповідачів, сучасників поета та його близьких. Усі вони надзвичайно важливі свідки епохи й, крім того, шановані постаті української культури. Серед них, наприклад, співак і перекладач Віктор Морозов, публіцист і письменник Микола Рябчук, філософ і поет Роман Кісь, художник і перформер Влодко Кауфман, письменник Юрій Винничук, художник і скульптор Орест Яворський, поет і колишній політв’язень радянських таборів Ігор Калинець, художниця та скульпторка Катерина Немира, поет Богдан Стельмах та інші. А ще, звичайно, у фільмі взяли участь дружина Григорія Чубая Галина та його син — співак і засновник рок-групи “Плач Єремії” Тарас Чубай, який також є композитором картини.

За жанром “Чубай. Говорити знову”— це документальний біографічний фільм. У ньому використані сучасні кадри, прекрасно дібрана хроніка Львова 60-х, 70-х і 80-х, унікальні світлини з родинного архіву поета, записи його голосу, а також постановні ігрові реконструкції, у яких молодих Грицька Чубая та його наречену Галину Савку зіграли актори Влад Білоненко та Софія Лешишак. У картині вдало застосовано чимало кінематографічних і постановних прийомів, які, безперечно, додають родзинок у розповідь про життя і долю поета. Ведучим і головним оповідачем є наш сучасник, відомий поет, письменник, громадський діяч, а нині активний волонтер Сергій Жадан. 

Ще варто відзначити роботу визнаного театрального та медіахудожника Олексія Хорошка, який створив декорації для фільму і візуальні ефекти. Тож маємо змогу бачити на екрані відтворене в деталях невелике помешкання Чубая, яке ставало місцем зібрань творчої молоді. Це приміщення то постає величезним і безмежним Всесвітом, а то немов на очах зменшується до вже неможливих розмірів у найбільш драматичні моменти життя Чубая, образно посилюючи атмосферу тотальної самотності та відчаю.

Один із вкрай важливих моментів у драматургії стрічки Михайла Крупієвського — це розповідь про стосунки поета із владою. Стара як світ історія про митця, у цьому разі — поета, і тоталітарний режим, який, звичайно, хотів би, аби поет служив системі, а якщо цього не стається, то тоді він підкорює, ламає його.

Недаремно стрічка називається “Чубай. Говорити знову”. Найперше назва асоціюється з останньою поемою поета “Говорити, мовчати й говорити знову”, яку він написав після п’ятирічної перерви. Таку саму назву має і книжка поезій Чубая, яка вийшла вже після його смерті в 1990 році. Водночас це історіяпро те, як влада не лише намагалася заламати поета, а ще й відібрала в нього найважливіше — його мову, здатність говорити, спробувала вбити його поетичний дар.

У стрічці розповідається надзвичайно драматична і складна, навіть страшна історія про те, як КДБ змусив Григорія Чубая стати свідком на суді проти письменниці та дисидентки Ірини Калинець. Її на цьому процесі засудили до шести років ув’язнення та трьох років заслання. Після цього друзі й шанувальники його поетичного таланту здебільшого відвернулися від Чубая, припинили з ним спілкування. Доходило навіть до того, що під час випадкових зустрічей у місті демонстративно переходили на інший бік вулиці.

Так, це дійсно була йоговина, сам Чубай це добре розумів, хоча нині можна впевнено сказати, що свідчення поета навряд чи суттєво вплинули на рішення суду. Очевидно, що вирок і подальшу долю Ірини Калинець влада ухвалила заздалегідь. Проте режим таки зміг заплямувати Григорія Чубая, знищити його репутацію і популярність. Поет мав слабке здоров’я і напевно не витримав би умов ув’язнення. Також можемо припустити, що КДБ використав один зі своїх стандартних “методів”— шантажував Чубая майбутнім його родини.

Усе це підірвало й без того слабке здоров’я поета, до того ж він і надалі перебував під наглядом органів, мав проблеми з працевлаштуванням у Львові, почав зловживати алкоголем, навіть намагався накласти на себе руки. Хоч помер він власною смертю, нині можна стверджувати, що саме система, радянська влада вкоротила йому віку.

Чи варто засуджувати поета за його вчинок? У фільмі публіцист і письменник Микола Рябчук, один із тих, хто добре знав Григорія Чубая, дає вичерпну відповідь на це запитання: засуджувати мають право лише ті, хто пройшов табори. Тільки вони й ніхто інший. Тим паче не маєтакого права нинішнє покоління, бо воно ніколи не зрозуміє, які засоби була здатна застосувати система.

Проте поет таки знайшов сили говорити знову й нині своїми поетичними рядками й далі звертається вже до наступних поколінь. Його поезія і сьогодні звучить щиро, сильно й надзвичайно актуально. Він є і буде однією зі знакових постатей покоління “сімдесятників”.

Про “шістдесятників” уже написано, сказано і знято немало, тепер варто залишити для нащадків історії про “сімдесятників”, серед яких чимало цікавих і важливих постатей нашої літератури й культури. Того покоління, яке жило, навіть виживало, але однаково продовжувало творити в добу брежнєвського “застою”, працюючи декораторами, як висококласний поет Олег Лишега, друг Григорія Чубая, або пожежниками, як не менш важливий поет Микола Воробйов.

Сподіваємося, усі ці розповіді про “сімдесятників”, нові книжки й фільми незабаром побачать світ, а стрічка “Чубай. Говорити знову” виявиться першою ластівкою цього процесу й ще довго демонструватиметься на різних каналах телебачення та з’явиться у відкритому доступі в мережі.