Полум’я, як зомбі

Полум’я, як зомбі

Деякі природні пожежі не гаснуть, навіть якщо їх пригорнули землею. Хоч із закінченням літа число пожеж природної рослинності починає зменшуватися разом зі спадом температури повітря і все коротшими днями, “пожежі-зомбі” здатні тліти під поверхнею ґрунту впродовж усієї зими й віджити навесні. Під час перших, на думку їхніх авторів, польових досліджень такого типу щодо причин цього явища та його екологічних наслідків виявилося, що невидиме полум’я живиться несподіваним підземним джерелом — пише Рейчел Берковіц у журналі Scientific American.

У дослідженнях, які базувалися на супутникових спостереженнях, учені виявили, що “пожежі-зомбі”, як їх тоді окреслили, стають щораз більш поширеними в арктичних лісах, імовірно, через кліматичні зміни. Їхні результати було опубліковано у 2021 році. У статті ідеться про те, як можна локалізувати такі місця на супутникових знімках (пожежники підтвердили дієвість методу). У нових дослідженнях Дженніфер Бальцер з Університету ім. Вільфреда Лорьє, що в Канаді, та її колеги на основі супутникових даних вибрали десять локацій, щоб краще дослідити ґрунти й рослинність у тих місцях.

Результати досліджень, представлені у квітні під час конгресу Європейського геофізичного союзу, були несподіваними. Всупереч гіпотезі, яка твердить, що пожежі живляться впродовж зими пластами торфу, багатого на сполуки вуглецю, науковці виявили полум’я в сухих місцях, що розташовувалися вище й були густо порослі деревами. Відкриття вказувало на те, що вогонь тлів у коріннях дерев. “Не цього ми сподівалися”, — каже Бальцер.

Це означає, що під час підземного горіння може виділятися менше сполук вуглецю, ніж вважалось раніше, і ті сполуки, імовірно, слабше впливають на стан ґрунту та темпи регенерації рослинності. Крім того, ці пожежі не охоплюють крони дерев, а лише коріння мертвих, повалених одиниць. Тому обсяг знищеної вогнем матерії менший, ніж під час багатьох односезонних пожеж, що їх раніше досліджували автори публікацій. “З огляду на екологічні наслідки і виділення парникових газів це швидше позитивна новина”, — каже Бальцер.

Але науковці все ще не знають, як “пожежі-зомбі” впливають на виділення парникових газів у масштабах планети. “Якщо вогонь охоплює підземні частини дерев, то не відбувається вивільнення прастарих ресурсів вуглецю, накопичених у торфі”, — вважає Томас Сміт, екологічний географ із Лондонської школи економіки та політичних наук, який не був учасником досліджень. Та все ж він звертає увагу на те, що пожежі торфу, на жаль, стаються в інших частинах світу, зокрема в Сибіру. Дим, який узимку виходить там з-під снігу, породжує страхи, що під землею палає торф.

А ще дедалі тепліші й сухіші погодні умови, які панують у літню пору, збільшують шанси на успішне зимування пожеж. Вони своєю чергою можуть ініціювати позитивний зворотний ефект, унаслідок якого наступного року таких пожеж стане ще більше. Якщо краще дослідити більшу кількість таких місць, це може допомогти визначити, які обставини сприяють експансії “зомбі”, як цю експансію моніторити і як можна затримати, пишуть автори статті.

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ