By Успішність держави залежить від рівня проведених реформ, однак частіше асоціюється із швидкістю економічного розвитку та повнотою реалізації потенціалу країни. Під час важких історичних періодів популізм стає базовим компонентом кампаній нещирих політиків. Однак для суспільства, що перебуває у депресії та стагнації, таке пустослів’я можновладців є важким тягарем.
Українці є інтровертною, тобто дуже чутливою нацією. Саме на цій особливості спекулюють зовнішні опоненти та політичні партії. Водночас чи не найбільшою проблемою під час виборів є відсутність критичного мислення у більшості населення.
В усьому світі є люди, що вірять чи не вірять політикам із певних причин, однак українці роблять це якось особливо, по-українськи. У Польщі, наприклад, політики не використовують багато брудних технологій, піару чи популістських обіцянок, акцентуючи натомість увагу на своїх програмах, де цілі кандидата вказані разом із механізмами їхнього досягнення. Під час дебатів запитання політикам ставлять не лише журналісти, а й економісти, аграрники, правники, яким кандидат і повинен пояснити, як він реалізує обіцянки. Українці натомість не читають передвиборні програми політиків, кожна з яких й так подібна на іншу, а вірять їхнім красивим промовам. Ніхто не цікавиться фінансуванням кандидатів, а от скандалами чи антирекламою – ще б пак. До того ж знайомство виборця із політичною силою чи його програмою (яка може містити хороші ідеї, але не практичні механізми їхньої реалізації) відбувається безпосередньо під час голосування, водночас деякі громадяни роблять вибір і зовсім несвідомо.
Хоча популізм й надалі буде елементом будь-якої політичної гри, суспільство повинне обмежувати рівень політиканства. Однак наша невтішна історія та життєві уроки мало впливають на націоаналіз політичних процесів. У суспільстві, де багато людей мають вищу освіту, ніхто не мислить критично, навіть науковці чи фахівці.
Демагоги та маніпулятори використовують проти нас наші найгірші риси ментальності, залишки радянської ідеології та нашу безсумнівну віру у те, що політики здатні вирішити усі проблеми. Найбільше від цього потерпають матеріально незахищені верстви населення. Натомість відповідальне та свідоме суспільство здебільшого мислить тверезо, аналізує усі політичні і державні процеси. Для цього не потрібно бути вузькопрофільним фахівцем чи мати особливу освіту.
Хоча наше суспільство є байдужим, не мислить критично, воно водночас надзвичайно заполітизоване: навіть діти думають про майбутнє держави, а найближчі родичі можуть й горшки побити через улюбленого політика. У цьому полягає великий парадокс української свідомості, компонентом якої стає й популізм. Ця негативна тенденція стоїть на заваді до розбудови нашої держави.
Суспільство поволі розшаровується на групи: на тих, хто думає тверезо, та тих, хто мислить емоційно. Люди із першої групи або зневірились, або таємно мріють про прихід національного месії, який виведе народ із важкого економічного застою. Водночас люди, які мислять емоційно, також зневірені, зранені та зраджені. Вони вірять популістським гаслам, порожнім обіцянкам політиків і не розуміють, що жодного механізму їхнього виконання немає.
Саме популізм призвів до виникнення наших великих національних трагедій – колгоспів, Голодомору, зубожіння населення. У 20-х рр. минулого століття люди пішли за популістським більшовицьким гаслом “Земля – селянам, фабрики та заводи – робітникам!”, однак через таку довірливість народу втратили життя мільйони невинних українців, зокрема й інтелігенція. Ще й сьогодні відчуваємо брак інтелігентних людей у політиці, і невідомо, скільки часу потрібно, щоб в Україні з’явилась національно свідома, патріотична та інтелігентна еліта.
Важливо викорінювати популізм із нашої свідомості, навчитися тверезо оцінювати політичні сили, аби розвивати національну справу. Маємо поширювати напрям глибокого аналізу та осмислення наших перемог і поразок, щоб уникнути у майбутньому розчарувань та депресій. Саме критичне мислення, а не мильні обіцянки політиків, повинне стати для нас дороговказом до пошуку шляхів подолання національних проблем.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
