By 
Наприкінці квітня відбулася телефонна розмова українського очільника Володимира Зеленського та китайського лідера Сі Цзіньпіна. В. Зеленський запросив китайського лідера до розмови ще під час своєї пресконференції на річницю повномасштабного вторгнення Росії. За цей час Сі Цзіньпін встиг з’їздити до Москви, а пізніше зустрітися із самопроголошеним очільником Білорусі. То чи потрібен Україні діалог із країною, що спілкується з державою-агресором і її васалом, підтримує Росію інформаційно й досі не засудила її війни проти України?
Звичайно, Китай підтримує Росію, але насамперед через свої національні інтереси: китайські компанії дуже активно освоюють російський ринок, а російські енергоносії майже за собівартістю постачаються в Китай. Тому КНР вигідно і далі співпрацювати із РФ, яка сьогодні перебуває в складній економічній ситуації. Проте він має економічні відносини також зі США і країнами ЄС.
Окрім того, Пекін хоче бути миротворцем і посилювати свій міжнародний імідж, а роль посередника між Росією та Україною зміцнює також його геополітичне значення. Тому Сі Цзіньпін вирішив зателефонувати В. Зеленському й обговорити з ним можливі сценарії припинення війни. І для України ця розмова є достатньо важливою, оскільки сприятиме поліпшенню відносин між країнами. Крім того, китайський лідер має певний вплив на російського очільника — це ми також можемо використовувати.
До України Китай ставиться нейтрально. Він акцентує свою повагу до нашої територіальної цілісності та суверенітету, але водночас не засуджуючи російської агресії й активно співпрацюючи з РФ. Пекін навіть надіслав гуманітарну допомогу Україні на суму 800 млн доларів. Звичайно, порівнювати її з підтримкою західних країн, які надсилають нам сотні мільярдів доларів, не варто, але це жест доброї волі з боку Китаю. Й український президент В. Зеленський подякував за це Сі Цзіньпіну.
На початку розмови лідер Китаю підкреслив, що повноцінні відносини між Україною і КНР тривають уже 31 рік і зараз є на рівні стратегічного партнерства. Він також підкреслив, що Китай поважає суверенітет України, що він не створював цієї кризи й не є стороною конфлікту, проте буде робити все для його припинення. Лідери обговорювали також ядерну безпеку в контексті ядерних об’єктів України, насамперед окупованої Запорізької АЕС. Сі Цзіньпін запевнив українського колегу, що він буде робити все потрібне для того, щоб ситуація навколо Запорізької АЕС не вийшла з-під контролю, оскільки це загрожує європейському континенту, а, можливо, і Китаю. Поговорили вони й про свободу мореплавства в Чорноморському регіоні та “зернові угоди”. Сі Цзіньпін підтвердив, що Китай підтримує їхнє продовження, оскільки це сприяє досягненню продовольчої безпеки в країнах Азії та Африки, які є сферою зацікавлень КНР.
І головне питання розмови — це припинення російсько-української війни й досягнення миру. В. Зеленський розповів про свої 10 кроків “формули миру”, серед яких головним є повне виведення російських військ із території України. Китайський лідер нагадав також про свій план, у якому увага акцентується на припиненні вогню між сторонами й проведенні перемовин. Проте В. Зеленський зазначив, що переговори можуть відбутися лише після звільнення всіх українських територій. Загалом розмова минула в доброзичливій атмосфері, сторони домовилися продовжувати контакти.
Упродовж тривалого часу наша країна не мала свого дипломатичного представника в КНР, а нещодавно В. Зеленський призначив послом України в Китаї Павла Рябікіна. Спецпредставником Китаю в Україні став дипломат Лі Хуей, який був послом КНР у Казахстані та РФ. Росія навіть нагородила його орденом Дружби. Тому деякі експерти сумніваються в тому, що Лі Хуей буде об’єктивним і незаангажованим дипломатом, оскільки гратиме на руку Москви. Проте, можливо, його досвід перебування в пострадянських країнах піде йому на користь, тож він буде ефективно виконувати свою місію, спілкуючись і з Росією, з якою в нього налагоджені відносини, і з Україною.
Західні країни загалом позитивно сприйняли перемовини Києва й Пекіна. Так, представники США заявили, що потрібно використовувати всі можливі шляхи для припинення кривавої війни в центрі Європи, проте вони сумніваються щодо отримання позитивного результату, оскільки Китай має проросійську позицію. Схвально відгукнулися про ці перемовини канцлер Німеччини Олаф Шольц і лідер Франції Еммануель Макрон. Зокрема, останній зазначив, що він неодноразово закликав до припинення війни й обговорював це питання під час робочого візиту в Китай. Натомість представники Росії висловили незадоволення тривалою розмовою Сі Цзіньпіна та В. Зеленського, оскільки вважають це зрадою добросусідських відносин між Китаєм і РФ. Пекін у відповідь зазначив, що може проводити перемовини з будь-якою країною світу, якщо це відповідає національним інтересам Китаю.
Отже, телефонна розмова В. Зеленського й Сі Цзіньпіна була досить важливою й ознаменувала поліпшення міждержавних відносин, які впродовж тривалого часу були доволі прохолодними. Звичайно, Китаю важливими є власні національні інтереси, тож припиняти економічну співпрацю з Росією він не буде. Але Україна доноситиме свої повідомлення КНР, що рано чи пізно також дасть потрібний результат, оскільки до цього свою позицію Китаю повідомляла тільки РФ. Росія має в КНР декілька інформаційних представництв, які висвітлювали російсько-українську війну тільки з російського боку. Якщо ж П. Рябікін почне повноцінно працювати в Пекіні, ми матимемо змогу створювати інформаційні й культурні центри в Китаї, які почнуть доносити до китайців об’єктивну інформацію про Україну.
