Проблемні ріки

Проблемні ріки

Александра Богосян потратила два роки на дослідження річки з талого льоду, що пропливає по поверхні Шельфового льодовика Петерманна на Гренландії. Коли вона починала цей проєкт, то вважала, що ріка припиняє своє існування, перетворюючись на водоспад, схожий на той, котрий спадає з Шельфового льодовика Нансена в Антарктиді. Завдяки цьому вода від танення не накопичується у резервуарах на поверхні льоду. Однак Богосян та її співробітники відкрили щось нове. Це був глибокий канал, прорізаний водою в шельфовому льодовику, який міг прискорити темп його розпаду, а тим самим – і темп підвищення рівня океанів – пише Тео Нікітопулус у часописі Scientific American.

Вперше дослідники зауважили цей природний феномен у 2018 році завдяки Google Earth. Зверху був видимим морський лід, котрий запливав до ріки топленої  води, глибоко врізаної в шельфовий льодовик. Ріка – як показали подальші спостереження – вгризлася настільки глибоко, що на ділянці гирла вода пливла не в сторону моря, а в протилежному напрямку. «Ми визнали цю форму за естуарій, бо так як у класичних воронкоподібних гирлах тут морська вода змішується з солодкою» – каже Богосян. Її група представила деталі досліджень у “Nature Geoscience”.

Науковці звернули увагу на глибокі льодові щілини, котрі бігли паралельно до кінцевого відрізку тієї нетипової ріки. «Такі тріщини можуть послаблювати лід, оскільки океанська вода, котра в них потрапляє, становить собою значну ерозійну силу» – підкреслює Кетрін Вокер, гляціолог з Woods Hole Oceanographic Institution, котра не була учасницею досліджень. Ослаблений щілинами шельфовий льодовик, може швидше нагромаджуватись, даючи початок все численнішим льодовим горам. Це веде до його деструкції і зменшення маси, що в свою чергу означає, що він не буде здатним ефективно затримувати льодових струменів, які стікають з суші. Наслідок: швидкий зріст рівня морів. Вищі температури повітря будуть сприяти виникненню таких річок, які протікатимуть все довше і все глибше вгризатимуться у шельфовий лід.

Відносно тепла вода, яка повертається назад у річках з талого льоду, підточує шельфові льодовики знизу і призводить до того, що на їхній поверхні утворюються впадини. А ще може призвести до того, що на ослабленому льодовику такі річки будуть появлятися все частіше. «Глибина щілин вказує на те, що вода в одному й тому ж місці появляється регулярно, скоріш за все щороку» – каже Богосян.

Більшість шельфових льодовиків знаходиться в Антарктиді, де талої води є значно менше, ніж на Гренландії, але потепління клімату може це змінити. «Я не думаю, щоб зараз в Антарктиді могли виникнути такі естуарії. Об’єм талої води там нікчемно малий. Тим не менше ці дослідження чітко вказують, що може статися в майбутньому, якщо велетенські шельфові льодовики Антарктиди також почнуть слабнути» – коментує Вокер.   

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Надруковані будинки Безпровідні прилади з біомаркерами