By Коли не можеш впоратися з якоюсь проблемою, то іноді найкращим є припинити про неї думати – у будь-якому випадку, свідомо. Давніші дослідження показали, що якщо зробити невелику перерву, а навіть подрімати, то це може допомогти мозкові знайти нові рішення. А згідно з найновішими дослідженнями, ефект цієї так званої інкубації можна посилити акустичними сигналами, завдяки яким сплячий розум краще концентрується на завданні – пише Метью Гатсон у журналі Scientific American.
Коли ми спимо, наш мозок обробляє спогади, зміцнюючи їх і перетворюючи. Приблизно десятиліття тому вчені розробили техніку зміцнення вибраних спогадів: під час запам’ятовування якоїсь події емітували звуки, які потім відтворювалися під час сну, щоби стимулювати до праці структури мозку, які відповідають за пам’ять. Автори статті, опублікованої в листопаді 2019 року в Psychological Science, як вони перевірили, чи поява такого акустичного чинника під час сну полегшує вирішення загадки.
Загалом приблизно 60 осіб двічі відвідували лабораторію дослідників – до й після проспаної ночі. Під час першого, вечірнього візиту учасники тесту пробували впоратись із просторовими, словесними й понятійними загадками, а вирішення кожної з них супроводжували різні набори звуків. Зустріч припиняли після шостої нерозв’язаної загадки.
Тоді учасники мали поспати з детекторами на голові, які реєстрували мить входження у найглибшу фазу сну, коли мозок зберігає спогади. В цей момент науковці вмикали пристрій, що програвав звуки, пов’язані з трьома із шести невирішених у день загадок. Вранці учасники експерименту знову починали їх вирішувати. І що ж виявилось? У випадку трьох загадок, підсилених звуками, показник успішності становив 32%, а у випадку інших трьох – 21%. Отже, зріст результативності становив 50%.
“Автори з великою відвагою взялися за складне розумове завдання, що вимагало комплексної обробки мозком, та, попри це, у всіх тестах вони отримали чудові ефекти, – зауважує Пенні Лівайс, психологиня із Кардіффського університету, яка не брала участі у проєкті. – Цей результат насправді є захопливим. Добре було б повторити його, а потім ретельно перевірити, які конкретні розумові процеси піддавалися підсиленню в такий момент”.
Окрім того, дослідження вкотре довели, що під час сну нашим спогадам надається нова структура, що може мати практичні наслідки. “Можливо, колись, завдяки відповідним акустичним технікам, ми будемо під час сну постійно розв’язувати ті проблеми, які будуть для нас надто важкими наяву”, – зауважує головна авторка досліджень Крістін Сандерс, яка нещодавно захистила магістерську працю у Північно-Західному університеті (США). Техніка моніторингу сну стає все більш доступною, зрештою, навіть без таких гаджетів кожен може спробувати зосередитись на важливих проблемах перед тим, як лягати у ліжко.
Ясна річ, що сон не є магічною штучкою – спочатку потрібно помістити собі у голову всі елементи загадки, яку хочеться вирішити. “За допомогою цієї техніки я не винайду ліків від раку. Причина банальна – я нічого не знаю про дослідження новотворів”.
