Протести в М’янмі посилюються

Протести в М’янмі посилюються
Після військового перевороту в М’янмі, що відбувся на початку лютого, мешканці країни вийшли на масові мітинги. До протестувальників також долучилася понад половина держслужбовців та приблизно 30 тис. працівників залізниці.

Проте військові не хочуть йти на компроміс із мітингарями, адже раніше вони вже мали владу в країні. Річ у тім, що у М’янмі мешкає понад мільйон мусульман рохінджа, які здебільшого є вихідцями із сусіднього Бангладешу. Офіційна влада їх не визнає, тож вони проживають у тимчасових таборах. Населення М’янми здебільшого сповідує буддизм, воно також не задоволене перебуванням мусульман у своїй крані. Тому між різними релігійними групами іноді виникають конфлікти чи навіть сутички. З 1962 року М’янма перебувала під правлінням військових, які виправдовували свої жорсткі дії наведенням ладу в країні і зменшенням релігійного та етнічного протистояння.

Ситуація ускладнилася, коли радикальні мусульмани створили “Армію порятунку рохінджа Аракана”, що використовувала збройні методи боротьби й іноді навіть нападала на блок-пости М’янми. Військові частково розбили “Армію порятунку”, але системно проблему з рохінджа вони не розв’язали. І лише після приходу до влади у 2011 році “Руху за демократичну надію” ситуація з мусульманами дещо поліпшилася, оскільки влада пообіцяла захищати їхні права. Однак проблема релігійних протистоянь у М’янмі залишається актуальною й нині.

Демократичні сили М’янми також почали реформувати деякі сфери суспільного життя країни, що не сподобалося військовим. Окрім того, військовим було замало чверті місць у парламенті, тож нині вони захопили владу й жорстоко придушують протести. Лідерка країни Аун Сан Су Чжі перебуває під домашнім арештом. Військові намагатимуться притягнути її до суду, звинуватити в надуманих злочинах і дискредитувати.

Західні країни, зокрема США та члени ЄС, здебільшого засудили дії військової хунти, закликали її мирно передати владу й пообіцяли ввести економічні санкції в разі продовження протистояння. Військові ж звинувачують демократичні сили у фальсифікації попередніх парламентських виборів, на яких вони здобули мало голосів. Експерти натомість зазначають, що вибори були прозорими, серйозних порушень не спостерігалося.

Як буде розгортатися ситуація надалі – важко передбачити, проте сторонам необхідно провести переговори, інакше це протистояння може перерости в громадянську війну. Цю проблему також, найімовірніше, розглядатимуть у Раді безпеки ООН, якщо ситуація найближчим часом не вирішиться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *