By 
Релігія посідає важливе місце в різних країнах та регіонах, вона впливає на розвиток економіки, політики, суспільства тощо. Однією із сучасних релігійних тенденцій є просування ісламу в усіх країнах, зокрема в Росії.
Раніше РФ була православною державою, однак у2009 році РПЦ мала лише від 10200 до 12665 парафій. Натомість в Україні у 2010-му діяло 11704 парафії УПЦ (МП), 4251 – УПЦ (КП), 1194 – УППЦ та 3597 – УГКЦ, тобто загалом 20746парафій[1]. І це при тому, що в Україні мешкає втричі менше людей, ніж у Росії. Такий парадокс пояснюється тим, що чисельність мусульманського населення РФ становить 16,5 млн осіб.
Без України РПЦ миттєво втратить майже половину пастви, а водночас і авторитет у православному світі. Саме тому Путін та патріарх Кирило так невтомно борються за Україну. Ба більше, усе це є частиною російської ідеї поширення “цивілізації”: візантійсько-московського православ’я, “удосконаленого” ленінізмом-сталінізмом марксизму, путінського “русского мира”тощо. Ще в ХІХ ст. французький граф Астольф де Кюстін писав: “У Росії людина не знає ні піднесених насолод культурного життя, ні повної і грубої свободи дикуна, ні незалежності й безвідповідальності варвара.
Тому, хто мав нещастя народитися в цій країні, залишається тільки шукати втіхи в гордовитих мріяннях та надіях на світове панування. Такого висновку я доходжу щоразу, коли намагаюся аналізувати моральний стан жителів Росії. Росія живе й мислить як солдат армії завойовників. А справжній солдат будь-якої країни – не громадянин, а довічний в’язень, приречений сторожити своїх товаришів у нещасті, таких же бранців, як і він”[2].
У Росії є звичка “визволяти” народи від ворогів, експлуатації, національного гноблення, націоналістів чи “неправильної” релігії. Кавказ вона кілька разів “звільняла” від “осіб кавказької національності”, Крим – від татар, Україну – від українців. Замість зморених голодом людей “очищені” землі заселяли російські мігранти, які не сприймали ні культури, ні мови, ні віри, ні традицій корінних жителів, натомість перелаштовували країну під себе. Ф. Енгельс стверджував: “…Досить було Росії лише оголосити про своє покликання захищати пригноблену православну церкву і поневолене слов’янство, як ґрунт для завоювання під маскою визволення був уже підготовлений. Так само на південь від Кавказького хребта під турецьким пануванням були невеликі християнські поселення і вірмени, які сповідували християнську віру і щодо яких царизм міг проголосити себе “визволителем”[3].
Сьогодні ж президент РФ Володимир Путін називає створення Православної церкви України (ПЦУ) “небезпечним і безвідповідальним політиканством”, яке не має нічого спільного з “духовним життям”. На його думку, тут не йдеться про самостійність ПЦУ, яку, мовляв, цілком контролює Стамбул. Президент РФ зазначив, що його держава поважає самостійність церковного життя, але залишає за собою право робити все необхідне для захисту свобод людини, зокрема у віросповіданні. УПЦ МП він вважає “абсолютно незалежною у своїх діях”, а основною метою ПЦУ – розмежувати росіян та українців. Однак як можна ділити й без того незалежні, відокремлені народи, які з волі Кремля ще й перебувають у стані протистояння й війни? Та для Путіна всі засоби ефективні, якщо вони спрямовані на повалення влади в Україні і її повернення в орбіту колоніальних впливів Москви.
У жовтні 2014 року, у розпалі “братньої” війни, Путін намагався активувати “п’яту колону”, наголосивши, що в Україні відбуваються гоніння на представників опозиції й УПЦ МП[4]. Сьогодні президент РФ також стверджує, що захищатиме релігійні права “не тільки в Україні, а будь-де, тому що свобода віросповідання є частиною прав людини”.
Отже, “визволителі” з Кремля досі сподіваються розпалити в Україні протистояння на релігійному ґрунті завдяки провокаціям, фейкам та фальсифікаціям. І все це робиться для реалізації єдиної мети – повернення імперії.
[1]Тут і далі цитуємо за: Церковні приходи. Україна і Росія. Статистика
[2]ЭнгельсФ. Внешняя политика русского царизма
[3]ТСН: Путін пригрозив реагувати на релігійні конфлікти в Україні
[4]ТСН: У Кремлі пояснили слова Путіна про право Росії реагувати на релігійні конфлікти у сусідніх країнах
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
