By У 2016 році науковці з Лундського університету вирушили до Танзанії, щоб за допомогою лазера, що емітує інфрачервоне випромінювання, спостерігати за реакцією літаючих комах на неочікувані сутінки під час сонячного затемнення – пише Сьюзен Косьєр у журналі Scientific American.
Дослідження тривали впродовж п’яти ночей і чотирьох днів. За цей час система вимірювання, що зветься лідар, зареєструвала понад 300 тис. комах. Серед них були і найнебезпечніші: комарі тих видів, що переносять шкідників, які спричиняють малярію, котра щороку вбиває пів мільйона людей.
Дослідники виявили, що величезна кількість комах літала щодня майже одночасно під час ранкових та вечірніх “годин активності” комарів. Унаслідок сонячного затемнення в повітря також здійнялися хмари комах. Тож виявилося, що активність комарів спричинена швидше інтенсивністю світла, а не добовим ритмом їхнього біологічного годинника. Результати досліджень, що їх було опубліковано у травні цього року в Science Advances, підтверджують також великий потенціал лідару як вимірювального приладу, що дає змогу оцінити ризик виникнення малярії і керувати запобіжними заходами, а також – накопичувати цінні дані зі сфери ентомології.
“Ми першими продемонстрували, що можна одночасно спостерігати та ідентифікувати багато різних видів комах, не втручаючись у їхнє середовище”, – пояснює Міккел Брідеґаард, фізик із Лунда та перший автор праці. У процесі досліджень протестували спроєктований Брідеґаардом ентомологічний лідар, що сьогодні використовується в усьому світі. Кожна комаха, яка пролітає через пучок променів, відбиває частину світла, котра потрапляє у телескоп. Аналіз цього розпорошеного світла дозволяє встановити частоту руху крилець, що дає можливість дослідникам визначити кількість та види комах, які пролітають через пучок променів.
У такий спосіб група вчених ідентифікувала комарів, нетель, мух і мушок; виявилось також, що можна розрізнити самок і самців комара. Науковці, які борються з малярією, часто використовують пастки, щоби відловлювати комарів на різних етапах їхнього розвитку, а потім вивчати їх та їхній генетичний матеріал у лабораторіях. Цей метод надзвичайно трудомісткий і витратний, до того ж він не дає дослідникам інформацію про те, як змінюється чисельність популяції з часом, а також не забезпечує ефективності різних дій, що проводяться у середовищі, наприклад – обприскування.
“Використовуючи лідар і проводячи такі спостереження, як під час затемнення, можна слідкувати за розвитком популяції із значно більшою точністю, – оцінює Бенджамін Томас, фізик із Технологічного інституту, що у Нью-Джерсі, який не брав участі у цих дослідженнях, але належить до зростаючої групи вчених, які експериментують з лідаром у сфері ентомології. – Можна спостерігати за тисячами комах, що врешті-решт дає шанс моніторити цілі популяції”.
Науковці підкреслюють, що лідар можна використовувати і як елемент систем оповіщення про малярію, подібно до того, як метеорологічні станції попереджають про наближення бур. Моніторинг популяції комарів – це лише одне із потенційних застосувань цієї техніки. Брідеґаард пояснює, що іншою можливістю є використання її для відстеження різноманітності серед запилювачів, а також для попередження появи шкідників на фермах чи у сферах, які підлягають захистові.
