Результати “Кримської платформи-2022”

Напередодні Дня Незалежності відбувся черговий саміт “Кримської платформи”. Цей формат міжнародної співпраці Україна започаткувала у 2021 році, щоб привернути увагу світової спільноти до проблеми Криму.

Нещодавні вибухи біля Сак і Севастополя довели, що Росія не контролює Крим повністю, як заявляє про це російська пропаганда. Це також підтверджує, що російська система ППО не може зупинити українських безпілотників, які завдають суттєвих ударів по російських військових об’єктах, сіючи паніку серед російських відпочивальників, котрі масово виїжджають із Криму. Росіяни, що перебувають на півострові, нарешті починають розуміти, що “спеціальна військова операція”, яка відбувається десь там далеко в Україні, скоро може прийти і в їхні домівки.

Через війну в Україні саміт “Кримська платформа” цьогоріч відбувся онлайн. На зустрічі було приблизно 60 країн і міжнародних організацій, зокрема США, Канада, члени ЄС, деякі азійські країни, як-от Японія й Південна Корея, а також африканські й південноамериканські держави. Це засвідчує посилення інтересу до цієї проблеми на різних континентах і послаблення геополітичного впливу Росії.

Активну участь у роботі саміту брали й деякі нейтральні країни, зокрема Швейцарія й Туреччина. Так, Швейцарія відразу після вторгнення Росії в Україну заявила про свою підтримку територіальної цілісності й суверенітету нашої країни. Вона також постійно надає суттєву гуманітарну допомогу Україні й активно приймає українських біженців.

Туреччина ж намагається бути посередником між Україною та Росією. Туреччина намагається отримати користь від російсько-української війни та і далі співпрацює з обома сторонами конфлікту. Так, Стамбул не припиняє економічного партнерства з Москвою. Проте Туреччина дуже багато робить для України. Вона є також одним із гарантів дотримання зернової угоди щодо безпечного перевезення українського збіжжя з вітчизняних портів у країни Азії, Близького сходу та Африки, які найбільше потребують нашої аграрної продукції. Президент Туреччини Реджеп Ердоган узяв доволі активну участь у роботі “Кримської платформи”. Під час російсько-турецьких перемовин В. Путін намагався відмовити його від участі в саміті. Проте очільник Туреччини заявив, що він не зможе зрадити інтересів кримських татар, які є його одновірцями і права яких у Криму Росія постійно порушує.

Учасники “Кримської платформи” обговорили план виконання стратегії деокупації та реінтеграції півострова, розглянули стратегію розвитку кримськотатарської мови на 10 років (2022–2032), започаткували два нові напрями роботи: щодо стратегії відновлення Криму й щодо створення законодавчого фундаменту для деокупації півострова. У межах другого напряму учасники саміту обговорили цілий пакет законодавчих змін щодо прав і культурно-освітніх потреб кримськотатарського народу та інших етнічних груп, які мешкають на півострові. Ці зміни можуть бути ухвалені найближчими місяцями чи на початку 2023 року. На форумі також активно висвітлювали проблему гарантування безпеки в регіоні Чорного моря й насамперед забезпечення свободи навігації та розглядали наслідки негативних впливів російської окупації Криму на економічну й екологічну ситуацію в регіоні.

У підсумковій заяві учасники “Кримської платформи” наголошують на подальшій підтримці мужньої боротьби українського народу проти російських окупантів та звертаються до РФ із вимогою негайно вивести війська і техніку з тимчасово окупованих територій України, припинити здійснювати злочини проти мирних українців, а також перестати переслідувати кримських татар.

Країни-учасниці платформи домовилися про подальшу співпрацю на рівні парламентів. Зокрема, на кінець жовтня 2022 року заплановане зібрання учасників комітетів міжпарламентських зв’язків у Загребі, де вони обговорюватимуть питання дотримання прав людини в Криму, проблеми мілітаризації півострова, свободи судноплавства, використання Криму як бази для російських агресивних дій проти України, а також розглядатимуть ініціативи України щодо деокупації півострова.

Отже, саміт “Кримська платформа” відбувався на високому рівні й укотре підтвердив інтерес світової спільноти до проблем тимчасово окупованого Криму.