Результати “Кримської платформи” в Хорватії

Результати “Кримської платформи” в Хорватії

Наприкінці жовтня в Загребі відбувся парламентський саміт “Кримської платформи”, про який учасники домовилися ще на літньому засіданні в Києві. Хорватію як місце проведення вибрали невипадково: саме ця країна у 1990-х також змушена була відвойовувати свої території, які вона повернула ціною життя приблизно 15 тисяч хорватських воїнів. Тому досвід цієї війни, механізми й практики післявоєнної відбудови Хорватії є дуже важливими для України.

У зібранні взяли участь представники законодавчих органів понад 50 країн і деяких міжнародних організацій. Загалом на саміті було приблизно 400 політиків з усього світу, зокрема й очільниця палати представників США Ненсі Пелосі. Її присутність є чітким посланням від Вашингтона, що проблема повернення українських територій, включно із Кримом, займає провідну позицію в порядку денному адміністрації Джо Байдена. На зустрічі були представники майже всіх держав Євросоюзу, що підтверджує важливість розв’язання українського питання для ЄС, а також делегації з деяких країн Азії, Африки та Південної Америки, що засвідчує розширення антиросійської коаліції.

Головна увага на зібранні була надана, звісно ж, українській делегації, яку очолював голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Її учасники зазначили, що сьогодні дуже важливим є кримське питання, оскільки Росія й далі мілітаризує Крим. Півострів є досить зручним для логістичного забезпечення російських військ, які воюють на Сході та Півдні України. Після підриву Кримського моста ця логістика дещо порушилася, проте росіяни й далі активно використовують Крим для посилення агресії в регіоні.

Російські військово-морські сили також намагаються блокувати мирні судна, які перевозять українське збіжжя в країни Азії й Африки. Росія нещодавно заявила, що хоче вийти з зернових угод. Так РФ прирекла б на голод населення цілих регіонів, проте вона вкотре показала, що не гребує жодними ганебними засобами, навіть голодом, щоб шантажувати світ. Тому учасники “Кримської платформи” обговорювали також продовольчі проблеми.

Проте головним, звичайно, було безпекове питання. Члени зібрання вкотре висловили занепокоєння посиленням мілітаризації Криму й підкреслили, що вони й надалі будуть підтримувати Україну у її справедливій боротьбі за повернення своїх територій, зокрема і півострова. Вони висловили надію, що це може відбутися навіть найближчим часом, через пів року чи рік. Активну участь у роботі саміту взяли й представники експертного середовища, які, зокрема, допомогли розробити законопроєкт про соціальний і правовий захист політв’язнів та про статус кримськотатарського народу.

За результатами саміту його учасники ухвалили низку  документів, у яких задекларували подальшу підтримку України у її боротьбі проти російського агресора на парламентському рівні. Дуже важливим наслідком зібрання є те, що представники парламентів європейських та інших демократичних країн на рівні своїх законодавчих органів будуть створювати всі умови для того, щоб і надалі надавати фінансову та військову допомогу Україні для протидії російській військовій агресії. Зокрема, представники Єврокомісії заявили, що Україна щомісяця буде отримувати 3 мільярди євро. Стільки ж обіцяють надавати й США. Це дасть змогу стабілізувати українську економіку й визволити тимчасово окуповані території. Дуже важливо також, що міжпарламентська дипломатія буде тиснути на уряди країн, щоб вони й надалі підтримували й поглиблювали санкції проти Росії й вимагали від неї захисту прав кримських татар та інших політв’язнів. Значення “Кримської платформи” полягає також і в тому, що вона створює інтелектуальне, ідейне і правове підґрунтя для повернення Криму.

Відразу після закінчення парламентського саміту польський Сейм ухвалив резолюцію щодо визнання російського політичного режиму терористичним. Україна закликала інші демократичні країни, зокрема США, наслідувати приклад Польщі. Такий документ планують ухвалити також країни Балтії й деякі держави Східної Європи.

Отже, саміт “Кримської платформи” в Загребі засвідчив, що увага провідних демократичних країн світу прикута до України й що прогресивні держави підтримуватимуть нашу країну в справедливій боротьбі проти шовіністичної й імперіалістичної Росії до нашої остаточної перемоги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Чи резолюція ООН про невизнання псевдореферендумів припинить війну в Україні? Чи стане Україна членом НАТО найближчим часом?