By 
Нещодавно відбувся онлайн-саміт очільників КНР і країн Центральної Азії, присвячений 30-літтю встановлення дипломатичних відносин між республіками. Сторони обговорювали торговельно-економічні, транспортно-комунікаційні, енергетичні, міграційні, культурно-гуманітарні, екологічні, безпекові питання, а також проблему координації країн регіону для послаблення наслідків COVID-19.
Лідери домовилися про посилення дипломатичних та економічних зв’язків між Китаєм і країнами регіону в межах ініціативи “Один пояс – один шлях”, а також про розроблення стратегії нового економічного діалогу між республіками. Китай пообіцяв до 2030 року інвестувати в країни регіону 70 млрд доларів, а також надати 500 млн доларів допомоги. Деякі аналітики в цьому контексті зауважили, що так КНР посилює свою геополітичну присутність у Центральноазійському регіоні, щоб витіснити з нього інші країни, зокрема Росію.
Зовсім нещодавно російські війська були виведені з Казахстану, де вони перебували на запрошення казахського президента Касима-Жомарта Токаєва для придушення протестів. Унаслідок російського втручання Казахстан став більш залежним від Кремля, ніж був раніше. Тому КНР намагається посилити свої впливи в Казахстані, а також і в інших республіках, вкладаючи туди кошти. Чи суперечать китайські інтереси в регіоні російським – складне запитання. З одного боку, і КНР, і Росія – авторитарні держави, і розширення сфер впливу для них є життєво важливим чинником. З іншого боку, вони також змушені співпрацювати, щоб протидіяти Заходу, насамперед США, ЄС і їхнім союзникам, які пропагують демократичні цінності.
Казахстан та інші республіки Центральної Азії мають певні домовленості. Китай вкладає в цей регіон суттєві кошти, посилюючи товарообіг між країнами, а Росія забезпечує політичне і військове прикриття, оскільки республіки здебільшого входять в ОДКБ. Це ми побачили на прикладі Казахстану, куди були введені “миротворчі” війська організації. Але ці сили тільки охороняли стратегічні об’єкти, не намагаючись їх захоплювати чи контролювати, як робить це РФ у деяких інших країнах. Річ у тім, що частина тих об’єктів має значні китайські інвестиції, а з КНР Росія не хоче загострювати відносини.
РФ посилює свої впливи в Казахстані. Перед січневими подіями представники президента Токаєва неодноразово їздили в Кремль, домовляючись про підтримку. А нещодавно під час з’їзду керівної партії Казахстану “Нур Отан” Касим-Жомарт Токаєв став її новим лідером. Раніше політсилу понад 20 років очолював Нурсултан Назарбаєв. У керівництві партії відбулися чистки: із політради вилучили доньку Назарбаєва й деяких його прихильників. Клан експрезидента програв внутрішньополітичну боротьбу в країні, а його соратники здебільшого виїхали за кордон.
Отже, у Центральноазійському регіоні досить сильними є як російські, так і китайські впливи – кожна з країн намагається збільшувати тут свою присутність.
