Результати саміту “Східного партнерства” в Брюсселі

Результати саміту “Східного партнерства” в Брюсселі
У середині грудня в столиці ЄС відбувся саміт країн “Східного партнерства”. На заході були присутні представники Євросоюзу, України, Молдови, Грузії, Азербайджану й Вірменії. Країни обговорювали економічний розвиток держав Східної Європи в умовах посилення зовнішніх викликів, застосування інноваційних та інформаційних технологій, цифровізацію, проблеми охорони здоров’я й довкілля, побудову інклюзивного суспільства.

Одним із ключових питань саміту було подолання коронавірусу через завершення вакцинування населення та надання фінансової допомоги бізнесу і громадянам, які цього потребують. Представники ЄС заявили, що допоможуть не лише країнам Єврозони, а й державам “Східного партнерства”. Зокрема, ЄС уже виділив їм понад 2,5 млрд євро на боротьбу з коронавірусом, а також надав допомогу для соціально-економічного відновлення.

Ці та інші заходи містяться в новому інвестиційному плані ЄС для країн Східної Європи. Він також передбачає надання кредитних гарантій та інших фінансових інструментів великим інвесторам, що сприяло б залученню в регіон Східної Європи до 17 млрд євро державних і приватних інвестицій. Цю ідею обговорювали ще у 2018 році й нарешті реалізували.

За результатами саміту Україна, Молдова і Грузія зробили спільну заяву, у якій зазначили, що вони й надалі будуть захищати європейські цінності, підтримувати європейські прагнення своїх громадян і сприяти формуванню в них європейської ідентичності, яка буде гармонійно співіснувати з національною.

Окрім того, країни “Східного партнерства” й надалі будуть працювати над зміцненням верховенства права та реалізацією реформ у різних галузях суспільного життя, щоб відповідати Копенгагенським критеріям і ввійти до ЄС.

У заяві також ідеться, що інтеграція до ЄС передбачає низку важливих кроків. Зокрема, потрібно забезпечити розвиток громадянського суспільства, політичну консолідацію та зміцнення демократії; адаптувати населення до західних демократичних цінностей, вітчизняне законодавство – до законодавства ЄС, а соціальну політику – до стандартів Євросоюзу; запровадити форми цивілізованої поведінки в міжнародних відносинах; захистити права і свободи людини; здійснити економічну інтеграцію й розвинути торговельні відносини між ЄС і країнами “Східного партнерства”; активізувати ринкові економічні реформи, зокрема чітке виконання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю.

Окрім того, необхідно посилити співпрацю в енергетичній галузі для диверсифікації енергопостачання та зменшення енергетичної залежності від Росії, яка використовує газ як енергетичну зброю; а також у транспортній галузі, зокрема завдяки формуванню транспортних коридорів, лібералізації ринку автотранспортних перевезень, реалізації спільних інфраструктурних проєктів за підтримки економічного та інвестиційного плану “Східного партнерства”. Також потрібно активізувати культурно-освітню, науково-технічну й регіональну інтеграцію, галузеву співпрацю і співробітництво в галузі охорони здоров’я, захисту довкілля тощо.

Країни наголосили на важливості посилення співпраці у сфері безпеки, оскільки системні деструктивні дії Росії призводять до постійної дестабілізації та порушення принципів міжнародного права не тільки в країнах “Східного партнерства”, але й у ЄС. Зокрема, РФ здійснювала диверсійні акції в Чорногорії (спроба державного перевороту), Чехії, Болгарії (вибухи на військових складах), Великобританії (отруєння Литвиненка, Скрипалів). Це загрожує безпеці та стабільності всього регіону, тому Україна, Молдова і Грузія оголосили про посилення економічних санкцій проти Кремля.

Держави акцентували на тому, що це спільна заява трьох сусідніх країн, які будуть разом діяти в напрямку євроінтеграції. Молдова впродовж тривалого часу була дуже обережною в заявах щодо посилення євроінтеграційних прагнень, оскільки там головували проросійські політичні сили. Але після перемоги Маї Санду на президентських перегонах та проєвропейських сил на парламентських виборах Молдова засвідчила курс на євроінтеграцію.

На саміті згадали також і про політичні процеси, що відбуваються в Білорусі, зокрема про те, що нелегітимна білоруська влада вирішила призупинити участь країни в “Східному партнерстві”. ЄС, однак, сподівається, що процеси демократизації Білорусі відновляться. Для цього вже розробляється комплексний план економічної підтримки, на який ЄС планує виділити приблизно 3 млрд євро. Учасники саміту також підкреслили важливість активізації співпраці ЄС з Азербайджаном, з яким планують підписати нову всеосяжну угоду.

Наступна зустріч країн “Східного партнерства” запланована на 2023 рік.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Польща не погоджується на пропозиції Брюсселя щодо врегулювання міграційної кризи Чи відверне Захід поступками російську агресію проти України?