Інформаційні тренди сучасного світу

Інформаційні тренди сучасного світу
Нові інформаційні технології активно проникають майже в усі сфери життєдіяльності суспільства і радикально змінюють спосіб життя сучасної людини.  Вони стають причиною  появи нових професій, соціальних спільнот і навіть породжують нові небезпеки та суспільні страхи.

Відповідно до “Глобального звіту про розвиток інформаційних технологій-2016” (The Global Information Technology Report), який з 2002 року щорічно видається Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), визначено рейтинг країн світу за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

До першої десятки країн з найбільш ефективним використанням інформаційних технологій ввішли Сінгапур, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, США, Великобританія, Люксембург і Японія.

Через особливості технологічного розвитку сформувались такі інформаційні тренди сучасного світу.

  1. Хмарні послуги, сервіси і технології.

Хмарні технології (англ. Сloud Technology) забезпечують віддалену доступність, обробку та зберігання даних на різних пристроях. При їх використанні зникає прив’язка до робочого місця, а це створює нові можливості на ринку робочої сили. Вони також забезпечують принципово новий рівень мобільності та формують спільноти через існування приватних, публічних, гібридних “хмар”.

  1. “Інтернет речей” (The Industrial Internet of Things — IIoT)

Це концепція обчислювальної мережі фізичних предметів (“речей”), оснащених вбудованими технологіями для взаємодії один з одним або з зовнішнім середовищем.

За даними компанії IDC, у 2016 році у світі вже використовувалось більше 5,5 млрд. “розумних пристроїв”. До 2030 р. внесок від розвитку Інтернету речей у світову економіку може скласти майже 14 трлн доларів.

Зараз сенсори і чіпи застосовуються у домашніх приладах, транспорті, промисловому чи торговельному  обладнанні, інформаційних системах (хмарні технології), банкінгу, громадських місцях (автопарковки, сфера розваг, туризм), медіа та інших сферах. “Інтернет речей”, на жаль, стає соціальною технологією, здатною формувати залежності та фобії (страх перед чіпами-імплантантами,  печаттю антихриста тощо)

  1. “Ройовий інтелект”

Це колективна поведінка різних об’єктів, кожен з яких виконує ряд простих функцій, взаємодіючи при цьому з іншими об’єктами. Подібно до рою комах, бджіл або зграї птахів, інформаційні системи, розроблені на основі цього принципу, забезпечують децентралізоване управління процесами з допомогою колективної роботи всіх її елементів, які самоорганізуються у процесі роботи. Технологію “ройового інтелекту” можна використовувати у безпілотних автомобілях, електромережах з розподіленими джерелами енергії і під час військових та рятувальних операції (безпілотні літальні апарати, дрони, військові роботи-сапери, роботи-рятувальники тощо).

  1. Технології доповненої реальності (Augmented Reality – AR)

Вони спрощують і скорочують процес створення нового продукту: завдяки заміні фізичних прототипів віртуальними моделями, сумісними з реальними пристроями, можна ще на ранніх етапах побачити помилки проектування або ефекти від удосконалення. Ці технології дозволяють знизити вплив людського фактора, скоротити витрати на ремонт обладнання, підвищити продуктивність праці і конкурентоспроможність на ринку. AR-технології також використовують для координації діяльності відділів і співробітників і навіть для створення робочих інструкцій і технічних публікацій.

  1. Технології Big Data

Виконують збір всієї можливої інформації про окремих людей (користувачів соцмереж, покупців магазинів, абонентів телефонних і телекомунікаційних операторів, даних опитувань і переписів тощо) та роблять кластерний аналіз цієї інформації, тобто її “розбивку” на узагальнені типи поведінкових моделей, в яких одні уподобання (наприклад, в їжі чи в одязі) корелюють з іншими (наприклад, політичними), що дозволяє прогнозувати поведінку відповідних груп людей у потрібній сфері, маючи про них певну інформацію. Big Data аналізує поведінкові моделі і прогнози уподобань кожного окремого Інтернет-користувача для того, щоб надати йому ту або таку інформацію, яка йому імовірно близька і цікава.

  1. 3D-принтер

Це периферійний пристрій, що використовує метод пошарового створення фізичного об’єкта згідно цифрової 3D-моделі. Завдяки цій технології з’являється можливість більш дешево та швидко будувати складні технологічні об’єкти.

  1.  Spectrum Technology Platform

Система сервісів забезпечує на постійній основі формування цільового блоку-повідомлення для окремої людини – за її замовленням або підлаштовуючись під її інтереси. Такий сервіс не лише значно спрощує та полегшує пошук інформації, надає швидкий доступ до потрібного ресурсу, але й відповідає актуальним соціально-економічним тенденціям – отримання “повного пакету послуг”, так званої комплексної послуги, де є вся потрібна інформація у потрібному часі, місці, форматі тощо. Згодом споживач перестає помічати ту межу, за якою його потреби і його вибір перестають йому належати.  

      8. Штучний інтелект

Властивість інтелектуальних систем виконувати творчі функції, які традиційно вважаються здатністю людини.

  1. Інформаційна екологія людини

У зв’язку з підвищенням кількості інформації все більш актуальним стає питання про забруднення інформаційного простору, інформаційне перевантаження людини. Стає дедалі складніше знайти у величезному потоці саме ту інформацію, яка потрібна. Тут важливими є не тільки вміння оперувати інформацією і використовувати інформаційні ресурси, але і здатність формувати інформаційний світогляд.

  1. Інформаційна безпека.

Попит на індивідуальну та колективну безпеку стає мегатрендом сучасності. Сьогодні інформаційну безпеку можна розглядати на декількох рівнях і у декількох проявах, але суть залишається: інформація є небезпечною зброєю. Тому в рамках цього тренду дослідники аналізують доступ до персональних даних, технічних засобів обробки і передачі даних і, перш за все, обчислювальних систем, захисту особистої свободи і права на особистий  інформаційний простір.

Також вчені розглядають інформаційний тероризм як насильницький пропагандистський вплив на психіку, який не залишає для людини можливостей для критичної оцінки одержуваної інформації. Крім використання офіційних засобів масової інформації, інформаційний тероризм спирається на поширення певного типу чуток. Вони посилюють ту атмосферу страху і жаху, яку створюють терористи.

Ще одним аспектом цього тренду є кібертероризм, який дослідники визначають як протиправну атаку на інформаційні ресурси, несанкціоноване проникнення у комп’ютерні системи або мережі, наслідком якого є загроза для життя і здоров’я людей або настання інших тяжких наслідків – порушення громадської безпеки, залякування населення, провокування військового конфлікту.

Наступними загрозами є інформаційні або кібер-атаки – як самостійні впливи і як складові гібридної чи інформаційної війни. Особливого значення набуває не лише технічна та технологічна складова такої комунікації, а й змістовна, яка є високотехнологічною як за формами та методами подачі, так і за рівнем її продуманості. Сьогодні дуже поширеним є створення фейків, які підривають систему регулювання інформацією (створення “шуму”, який не дає можливості зрозуміти, де факти, а де вигадки). Але ще більш поширеним є формування інформаційних модулів, орієнтованих на врахування потреб і особливостей (ціннісних, ментальних) окремих цільових груп. Тому сьогодні мова йде про смислові війни та інструменти м’якої сили.   (Robinson G.E. Jihadi information strategy: sources, opportunities, and vulnerabilities // Information strategy and warfare. Ed. by J. Arquilla, D.A. Borer. – New York, 2007).

Ще одним проявом “сили слова” є меметична зброя (memetic warfare). Мем (з грец. – наслідувати) – одиниця культурної інформації, яка передається від людини до людини у інформаційному просторі. Це інформаційний вірус, що впливає на сприйняття дійсності, спонукає до дій та здатний до самовідтворення і розповсюдження. “Мем” розглядається як специфічний вірусний елемент, причиною виникнення якого є комерціалізація всіх сфер суспільного життя, розвиток мережевої комунікації, поява інтернет-спільнот як віртуальних соціумів.

Приклад мемів у бізнесі – вірусна реклама або ролики. Їхня мета – привернути увагу аудиторії до певного продукту. Меми сконструйовані так, щоб люди підсвідомо повторювали мелодії з рекламних роликів або виразно запам’ятовували образи.

Меми розповсюджуються, як правило, у соціальних мережах та інтернет середовищі. Їхнє завдання – стереотипізація та спрощення інформації, “допомога” у розумінні складних процесів, нав’язування необхідних ідей, які зі свого боку змінюють поведінку людини. Приклади політичних мемів: хунта, майдауни, гейропа, потяг дружби, даунбас, ватник, а че там у хохлов, проФФесор, розіп’ятий хлопчик, кримнаш, Путін-х…ло тощо.

Меми стають зброєю у інформаційній війні, за допомогою якої можна маніпулювати свідомістю та впливати на поведінку людини. (Дуглас Рашкофф (Douglas Rushkoff) “Медіа вірус. Таємні послання в популярній культурі” (1995),”Стратегія результату” (2003); Річард Броуді (Richard Reeves Brodie), “Психічні віруси. Нова наука про меми” (1996)

  1. Блокчейн та Биткоін (Blockchain, Bitcoin)

Це вибудуваний за певними правилами ланцюжок з формованих блоків транзакцій. Спершу терміном позначали розподілену базу даних, реалізовану в криптовалюті “біткойн”. Глобальна мережа комп’ютерів використовує технологію blockchain для спільного управління базою даних, яка записує транзакції Bitcoin. Система функціонує децентралізовано, а це означає, що мережа працює за принципом користувач – користувач (або “рівний-рівному”).

Інформаційні тренди зростають та розвиваються, набувають властивостей соціальних технологій, здатних впливати на структуру спільнот, формувати  залежності та фобії. Впровадження сучасних IT-технологій у масове виробництво має як позитивні так й негативні наслідки для різних сфер суспільного життя.

Позитивні наслідки (технологічна сфера) – підвищення ефективності праці на підприємствах, можливість економити на плановому ремонті устаткування і загальних експлуатаційних витратах, мінімізування аварій на виробництві, збільшення передбачуваності промислових систем, зростання енергоефективності та конкурентоспроможності економіки, стирання кордонів між галузями, зниження техногенного впливу на навколишнє середовище.

Негативні наслідки  (соціо-гуманітарна сфера) – витіснення низькокваліфікованої праці (фізичної і розумової) машинами і поява нових видів компетенцій, що вимагають високої кваліфікації; морально-етичні проблеми у процесі взаємовідносин людина-машина; протиріччя між можливостями людини сприймати та переробляти інформацію; інформаційний шум–надлишкова, зайва інформація; складність перевірки достовірності інформації.

Чого ж чекати після появи нових інформаційних трендів?

  1. Нові технології розширюють і в той же час обмежують коло тих, хто має доступ до інформації. Постійний розвиток цифрового контенту підвищує важливість таких навичок інформаційної грамотності, як аналітичні здібності і вміння користуватися цифровими інструментами.
  2. Електронна освіта демократизує і підриває традиційну систему освіти. Розвиток ресурсів електронної освіти надає багато можливостей, робить освіту більш доступною, вона втрачає віковий ценз.
  3. Межі недоторканності приватного життя і захисту даних будуть переглянуті. Збереження великої кількості політичних та економічних даних буде сприяти розвитку профільних фахівців, появі нових спеціальностей на IT-ринку. Водночас можуть виникнути серйозні наслідки щодо недоторканності приватного життя і кримінальних злочинів з використанням IT-технологій.
  4. Гіперпов’язані спільноти, що самоорганізуються будуть продукувати нові соціальні ініціативи, у них буде більше можливостей для колективних дій, петицій та відстоювання своїх прав. При цьому відкриті урядові ініціативи і доступ до суспільних даних призведуть до більшої прозорості і до орієнтації державних послуг на своїх громадян.
  5. Стрімке поширення гіперпов’язаних мобільних пристроїв, мережевих сенсорів у обладнанні і інфраструктурі, 3D-технологій друку і перекладу з іноземних мов змінять глобальну інформаційну економіку.

Глобальними наслідками розвитку інформаційних технологій є соціальні зміни та нові тенденції розвитку сучасного інформаційного суспільства.

Перша тенденція – становлення нового історичного вигляду власності – інтелектуальної. Ця власність є одночасно індивідуальною і суспільною, тобто загальною для громадян. Водночас загальна інтелектуальна власність – це нова економічна основа постіндустріального громадянського суспільства, необхідна умова індивідуальної свободи і автономії.

Друга тенденція – це зміна мотивації праці (в кіберпросторі кожен може бути одночасно виробником інформації, видавцем і розповсюджувачем). Вміст праці, можливість самореалізації, перспективи професійного і соціального зростання стають визначальними стимул-реакціями трудової поведінки. Працівник перетворюється з найманого працівника в співвласника і партнера, він стає причетним до справ підприємства і готовий віддавати частину своїх доходів на розширення виробництва. Крім того, з’являються нові професії, яких не було в минулому столітті (реєстратори доменних імен, кібер-консультанти, системні адміністратори тощо).

Третя тенденція – радикальна зміна соціальної диференціації інформаційного суспільства, поділ його не на класи, а на інформаційні співтовариства, що слабо диференціюються. І це, насамперед, пов’язано з доступом до знань та інформації для широких верств населення. Знання перестають бути правом багатих, знатних та успішних. Між традиційними класами поступово “змиваються” межі (особливо це помітно у блогосфері). Об’єктивною основою об’єднання людей в постіндустріальному суспільстві стає розвиток освіти, науки, інформації. Наслідком цього є ще одна цікава тенденція: розвиток сфери соціального захисту, освіти, охорони здоров’я, обслуговування на базі IT. Це надає взаєминам людей новий, громадянський сенс, який виникає з усвідомлення приналежності до загальної культури, участі в суспільному розвитку. Отже, колишнє зіставлення індивідуалізму і колективізму поступово втрачає своє принципове значення.

Четверта тенденція – віртуалізація суспільно-політичних відносин. Традиційні контакти громадян між собою, з одного боку, та між громадянами та владою, з іншого, доповнюються віртуальними контактами. З’являються нетрадиційні форми політичних комунікацій, участі у політичному житті, прийняття управлінських рішень, а також у контролі над їхньою реалізацією – електрона демократія, голосування та петиції.

П’ята тенденція – формування нових механізмів державного управління – електронного уряду. Він полегшує контакти на міжнародному рівні між країнами та стає новим інструментом так званого глобального управління (global governance).

Шоста тенденція – розвиток соціальних мереж формує прямі (горизонтальні) зв’язки  між громадянами. Facebook може замінити політичні партії, дискусійні майданчики, ділові конференції, масові мітинги. Більшість сучасних політиків та державних діячів вже давно мають свої аканти у соціальних мережах й ведуть там активну комунікацію зі своїми прихильниками, виборцями та всіма громадянами.

Отже, наслідком розвитку ІТ-технологій стали дві взаємозв’язані тенденції розвитку інформаційного суспільства.

Перша полягає в гуманізації економіки та відносин приватної власності, в обмеженні державної влади. Великий капітал змінює свій характер, стає більш цивілізованим, пригнічуються його егоїстичні межі. І цей процес в тих або інших формах (“кооперативній”, “акціонерній”) стає глобальною тенденцією в більшості розвинених країн  світу.

Друга тенденція – це індивідуалізація економічних і соціальних процесів, їхнє наповнення особистим вмістом.

Досвід провідних технологічних країн світи свідчить проте, що якісний інформаційний прорив можливий лише у вільному демократичному суспільстві. Так з’явилась Кремнієва долина в Каліфорнії, і саме в Сан-Франциско (не у Нью-Йорку, не в Чикаго, навіть не в Бостоні, який є одним з найвідоміших університетських центрів). Сан-Франциско – найвільніше місто в Сполучених Штатах, столиця хіпі 60-х років. Це місто абсолютних свобод, навіть за американськими мірками. Університети Берклі, Стенфорд стали тим “плавильним казаном”, довкола яких почали виникати компанії: “Hewlett-packard” – 1937 рік, “Intel” – 1968 рік, “Apple Computer” – 1976 рік. А далі звідти вийшли “ebay”, “Google”. Багато ключових, проривних технологій створювались у гаражах або квартирах. Світовий лідер в галузі мережевих технологій, компанія “Cisco Systems” створена родинною парою випускників Стенфорда – Лен і Сенді Босак в 1984 році практично вдома.

Більшість з сучасних компаній, які домінують на ринку високих технологій, з’явилися не в розкішних кабінетах, де засідають ради директорів, а саме у гаражах, у приватних лабораторіях або навіть у квартирах.

Отже, процеси інформатизації суспільства повинні йти “знизу”, а домінуючу роль при цьому мають грати економічні чинники, переважаючи над політичними, ідеологічними, технологічними та соціальними.

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ