Риба в оці

Риба в оці

Шкірка тилапії багата на колаген, а значна кількість цього структурного білка спричиняє те, що цю рибу широко використовують у ветеринарії і медицині. Вчені вивчають можливість використання її при різних операціях, від перев’язки опіків і корекції черевних гриж до поправки серцевих клапанів та відновлювальних процедур вагіни – пише Джіл Ланглуа в часописі Scientific American.

Мірза Мело, ветеринарна окулістка зі штату Сеара в північно-східній Бразилії, заохочена діяльністю лікарів багатьох інших спеціальностей, протестувала використання шкірки тилапії при лікуванні поширеної проблеми в її сфері: виразок і ерозії рогівки, особливо концентруючись на собаках з короткими мордами. «У цих видів дуже витрішкуваті очі – пояснює вона. – Тому часто зазнають травм».

Такі травми рогівки зазвичай лікують шляхом хірургічного покриття пошкодженої ділянки мембраною, зробленою з кінської плаценти (яка, на думку Мело, є ще й джерелом колагену, але нижчої насиченості, ніж шкірка тилапії), що допомагає у регенерації. Мело вперше використала шкірку тилапії замість тієї мембрани у 2019 році, коли успішно провела операцію на собаці породи Ши-цу з поважною ерозією рогівки.

Бразильський Bum Support Institute і Federal University of Ceara – де виник Tilapia Skin Project, в рамках якого вперше було застосовано шкірку для лікування опіків – звернувся до неї з питаннями щодо її хірургічної технології. За сприяння тих центрів Мело розпочала дослідження мембрани, яку назвала безклітинною шкірною матрицею (acellular dermal matrix, ADM), створеною з чистого колагену, отриманого зі шкірки риби.

Колаген стимулює ріст клітин і «керує виникненням різних тканин», як каже Мело. Тилапія упродовж всього життя зберігає високу кількість і якість колагену, тоді як наявність колагену в кінській плаценті відрізняється в залежності від таких чинників, як вік і маса тіла тварини.

Мембрана ADM нагадує  товстий аркуш паперу. Перед процедурою ветеринарний лікар проводить її регідратацію з використанням розчину фізіологічної солі, а потім покриває нею змінену рогівку собаки і прикріплює швами. Матриця діє як риштування для клітин, що відповідають за регенерацію. До цього часу Мело застосувала такий метод лікування для понад 400 собак. Після операцій вона не виявила ознак болю чи зараження. Загоєння проходило швидко і з мінімальним рубцюванням, що має значення для подальшої післяопераційної опіки.

Сучасні стратегії регенерації рогівки, такі як використання кінської плаценти, матеріалів для трансплантації і прищеплень, дають хороші результати, але проблемою є рубці – говорить Робсон Сантос, ветеринарний окуліст, котрий не бере участі у проекті з використанням ADM. «Шкірка тилапії є досконалим альтернативним рішенням для попередніх, добре відомих методів» – каже він. 

Тепер Мело збирається використати цю технологію для котів, тривають також дискусії щодо її пристосування для людей. А ще Мело сподівається розпочати дослідження сітківки ока, лікування якої становить особливий виклик з огляду на наявність надзвичайно вразливих і спеціалізованих нейронів.

«Тут якраз наші засоби найбільш обмежені – як у сфері ветеринарної окулістки, так і людської – каже Мело. – Тому ми надіємось, що одного дня це вдасться».   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ