Сакральна жертва богу Путі-Путі

Сакральна жертва богу Путі-Путі
Історія про російських військових, які пообіцяли не стріляти, але відкрили вогонь, – не нова. Такі випадки важко полічити. Іловайськ – яскравий приклад. У схожих ситуаціях був і підрозділ, у якому служив я. Найперше ворог розстрілював наші медичні машини, тому вони не виїжджали до самих окопів, а ховалися за будинками. Поранених ми виносили на руках чи вивозили волонтерськими машинами, що були нижчими за військову медичну “таблетку” і “швидку”, тож мали шанс проскочити там, де інші однозначно зловили б заряд із РПГ або чергу з кулемету.

Усі, хто воював, знають, що з росіянами та російськими найманцями не можна домовлятись. Їм немає віри. Мінські угоди не виконують. Розвели війська – ОБСЄ фіксує, що на одну з ділянок бойовики повернулися відкрито, на інші – у цивільному або із пов’язками групи контролю розведення.

І от нове порушення домовленостей. Біля Зайцевого підривається на міні командир розвідувального взводу Дмитро Красногрудь. З ворогом домовилися про режим тиші та одержали згоду забрати тіло. Росіяни обіцяли не стріляти, але хотіли, щоби на медиках були білі шоломи. Як виявилось, це для того, щоб краще цілитись. Українську групу, яка прийшла за тілом, розстріляли впритул.

Пресслужба ООС повідомила: “Отримавши підтвердження режиму “Тиша”, група евакуації в білих касках із розпізнавальними знаками не встигла дійти до тіла полеглого декілька метрів. У цей час ворог відкрив вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Група відійшла, але військовий медик поспішив на допомогу пораненому. В цю мить противник знову почав обстріл з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Внаслідок ворожого вогню військовий медик – загинув, одного військовослужбовця було поранено, а ще один – отримав бойове травмування”. У повідомленні не йдеться про те, що поранений, за яким пішов медик, усе ще перебував на полі бою. Пізніше з’явилась інформація, що травмований військовослужбовець у лікарні.

А що ж із пораненим? Журналістам вдалося дізнатись, що чоловік усе ще залишається десь у “сірій зоні”. Над ним літав безпілотник, який фіксував на відео, як військовий перев’язує собі рани та намагається повзти.

Розстріл евакуаційної групи відбувся 13 липня, а 14 липня на сайті офісу президента з’явилась ось така інформація: “Президент Володимир Зеленський тримає під особистим контролем ситуацію з убивством військового медика та пораненням бійців під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця в районі Зайцевого Донецької області. На місце виїхали головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак та заступник керівника ОП Роман Машовець”.

17-го липня бойовики повідомили, що знайшли тіло пораненого бійця.

Тепер я хочу повернутися до прописної істини, яка відома всім, хто був на фронті: якщо наш боєць потребує допомоги, перше, що робить командир підрозділу, у смузі відповідальності якого перебуває поранений, – витягує його. Уперед ідуть розвідники й рятують свого. Якщо їм потрібне прикриття, до цього залучають усю роту, якщо цього замало – то батальйон, артилерію, підтягуються танчики. Росіян обстрілюють з усього, що є в наявності. Так було завжди! І для цього не потрібен був головнокомандувач ЗСУ та люди з Офісу президента. Для цього потрібна рішучість, броня та вогневий шквал.

Хіба раніше морпіхи, які стоять у Зайцевому, не потрапляли в подібні ситуації? Звичайно, потрапляли й завжди бились за своїх. Чому цього разу сталось інакше? На це є лише одна причина – їм заборонили прямим наказом!

У степу помирає українець, влада витрачає три дні, щоби домовитись. Невже ніхто в тій владі не розумів: якщо пораненого не забрати, він стече кров’ю? Розуміли і свідомо пішли на це. Принесли його в жертву, щоби зайвий раз показати: ми не нагнітаємо, ми не стріляємо, ми робимо все за правилами, а вони – ні!

Тож усе, що зробила влада – відкрила кримінальне провадження за статтею за ст. 448 КК “Порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством”.  Президент узяв ситуацію під свій контроль? То нехай тепер поїде до рідних загиблого та скаже: “Вибачте, я не впорався”. Виходить так, що Путіну можна робити абсолютно все: захоплювати наші землі, вбивати нас, а ми маємо покірно помирати? Наш верховний головнокомандувач навіть ім’я його боїться промовити.

Тіло одного з загиблих нам повернули, і наше керівництво сприйме це як жест доброї волі, не здивуюсь, якщо навіть подякує за це росіянам.

Може, досить уже задобрювати божество Путі-Путі людськими жертвами? Від цього його апетит тільки зростає. Якщо так піде далі, то ми можемо втратити державу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


“Слуга народу” за лагідну війну Донбас готують до продажу?