Секс і наркотики у тварин

Секс і наркотики у тварин
Внутрішнє життя тварин буває більш дивним, ніж це можна собі уявити – пише Стів Мірскі у авторській колонці в журналі Scientific American.

Хоч наркотиковий барон Пабло Ескобар «віддав богові душу» у 1993 році, його спадщина все ще залишається живою. У Колумбії на волі живе понад 40 гіпопотамів, які є потомками тих особин, що походили з приватного зоопарку кокаїнового короля. Це найбільша, за виключенням Африки, популяція цих ссавців.

Авторка і продюсер фільмів про натуральну історію Люсі Кук, що мешкає у Лондоні, згадала про так званих «кокаїнових гіпопотамів» при нагоді свого візиту до Нью-Йорку, підчас якого вона розповідала про свою нову книжку The Truth about Animals: Stoned Sloths, Lovelorn Hippos, and Other Tales from the Wild Side of Wildlife (Вся правда про тварин: лінивці під кайфом, розчулені гіпопотами в потічках та інші розповіді дикого змісті).

У ній Кук представила історії 13 ґатунків створінь – «звіринець незбагненних». Вона звертає увагу на те, що деяк тварини по сьогодні мають погану славу через наші уявлення, сформовані на основі середньовічних текстів, зокрема, бестіаріїв, котрі «змішують факти з фольклором і значною дозою моралізаторства».

Незмінно негативний обрах гієн може мати своє джерело у незвичних висновках, що їх моралісти формулювали колись на тему цих тварин до того, як дослідники із більш відкритими поглядами зорієнтувались, що більші особини – це самиці, які парадували із так званими «псевдопенісами».

Протилежну репутацію мають пінгвіни, котрі подібно до людей прогулюються у вертикальній позиції і творять дуже близькі сімейні зв’язки. «Марш пінгвінів», документальний фільм з 2005 року, отримав визнання в очах консервативних коментаторів, котрі хвалили його за «демонстрацію моделі сімейних цінностей». «На жаль, пінгвіни – це птахи з малими мозочками – розсіює ілюзії Кук – і ще й запрограмовані так, щоб займатися сексом з усім, що рухається, а навіть зі значною частиною того, що не рухається, як наприклад – мертві пінгвіни».

Трохи швидше від неживих створінь рухаються лінивці. Їхній вигляд не викликав захвату в іспанців. Кук цитує конкістадора Овіеда, котрий занотував, що це «найдурніша істота на Землі». Однак він формулював цю непохвальну оцінку, дивлячись на розпластаний на землі екземпляр. А, як зауважує Кук, гравітація позбавляє лінивця гідності. Натомість, спосіб життя на деревах цих тварин свідчить, про їхню геніальність. Це є «неймовірно енергоощадний спосіб існування – пояснює Кук. – Єдине, чого вони потребують, це сильних лап, щоб триматися і звисати з гілок (…). Вони потребують (значно) менше м’язів, ніж більшість ссавців, через що спалюють значно менше енергії».

Карликоподібний трипалий лінивець, який перебуває під загрозою зникнення, живе виключно на невеликому острові неподалік Панами, де харчується листям, котрі, як пише Кук, «скоріш за все містять алкалоїди з властивостями подібними до valium».  Саме через це у підзаголовку до її книжки є згадка про лінивців під кайфом. A propos дурманних субстанцій, король кокаїну мав у своєму зоопарку, крім початкової збірки з чотирьох дратівливих гіпопотамів, ще й кенгуру, зебри, жирафи, носороги та інші екзотичні створіння. Коли Ескобар загинув наглою смертю, більшість тварин розіслали до зоопарків та інших інституцій, які могли ними відповідно опікуватися.

Але гіпопотами були надто великими, щоб зрушити їх з місця. «Один самець (…), що мав прізвисько El Viejo – «старець» – і три самиці» не могли б зазнати чогось кращого. У Африці вони мусіли б змагатися з посухою, з конкуренцією і нападами хижаків на молодняк. «Тоді, як в Колумбії у них є дощі упродовж всього року, порослі буйною рослинністю території, їм не загрожують ніякі конкуренти чи хижаки. Через це популяція гіпопотамів Пабло почала сильно розростатися».

Колумбійські ріки служать гіпопотамам за автостради, якими у пошуках нового дому пересуваються в основному молоді самці, яких прогнав зі стада ревнивий El Viejo. Однак, безстрашні мандрівники не мають шансів знайти супутниць життя, оскільки самиці з гарему El Viejo тримаються поблизу місця проживання. Тому самців чекає доля «Лотаріа, що переживає сексуальну фрустрацію» і сохне з любові.

План А обмеження популяції передбачає вбивство непроханих гостей, проти чого протестують чимало колумбійців, які люблять гіпопотамів. Врешті-решт ці ссавці стали настільки харизматичними, що Jada Pinkett Smith позичила свій голос одному з них у серіалі анімаційних фільмів Мадаґаскар. Та насправді вони є досить небезпечними – пошкодження, які виникають внаслідок зіткнення з гіпопотамчиком, котрий біжить, можна було б порівняти з пошкодженнями тіла, спричиненими автомобілем Cadillac Fleetwood, 1973 року випуску, який мчить зі швидкістю 50 км/г.

«План Б – це радикальна програма кастрації». Але її реалізація може наштовхнутися на труднощі, оскільки, як пояснює Кук, «яєчка гіпопотамів заховані середині тіла»; тварина може їх втягнути при спробі ухопити їх кліщами. Через це процедура триває довго, дорого коштує і може бути небезпечною. Скидається на те, що ми нарешті дізнаємося, скільки ж обійдеться популяція, що постійно зростає, зголоднілих гіпопотамів, котрі розніжено хлюпочуться в ріках Південної Америки. Котрі до того ж є спраглими любові.  

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ