By Сенатор США Кріс Мерфі щойно повернувся з триденної поїздки до України та Естонії. Про свої враження він розповів на своїй сторінці на сайті “Медіум”:
“Нещодавно я повернувся з короткої триденної поїздки до України та Естонії, де дізнався більше про триваючий конфлікт на сході України та про те, як Сполучені Штати можуть підтримати наших союзників у Східній Європі проти все більш агресивної Росії.
Ця подорож планувалась довго. У 2013 і 2014 роках я їздив в Україну тричі з сенатором Джоном Маккейном. Оскільки Україна вийшла з російської орбіти і Росія відреагувала на це вторгненням як в Крим, так і на Східну Україну, Маккейн і я стали закликати до сильнішої реакції США на російську агресію і неодноразово подорожували до регіону, щоб дізнатися про те, як Америка може допомогти. Більшу частину мого часу в Сенаті я був або головою або заступником голови підкомітету з питань європейської інтеграції сенатського комітету з міжнародних відносин, тому ця криза була під моєю юрисдикцією. Але в Коннектикуті також є сильна, активна українсько-американська спільнота і на ранньому етапі вони вимагали від мене бути лідером з питання суверенітету України.
Пройшло три роки відтоді, коли я був в Україні, і прийшов час повернутися. Оскільки Сполучені Штати витрачають мільйони на підтримку України, мені важливо було побачити самому, як використовуються наші долари. Крім цього, три роки війни втомили українців, а візити посадовців високого рівня в США завжди є способом показати їм, що ми підтримуємо їх у важку хвилину.
Моя перша промова відбулась в Українському католицькому університеті. Львівська область – це місце, звідки походить більшість української громади в Коннектикуті, а коннектикутська діаспора особливо підтримувала цей заклад. Ось чому я тут, щоб виступити перед приблизно сімдесятьма п’ятьма студентами (досить гарна явка для суботнього дня!). Ці студенти загалом занепокоєні високим рівнем корупції у державному та приватному секторах в Україні. Я дізнався від них наскільки нормою стала корупція в Україні: вчителі, лікарі, контролери на платній стоянці беруть гроші зі сторони, щоб виконувати функції, які ми просто вважатимемо як належні у Сполучених Штатах. Росія користується корупцією, оскільки вона підриває підтримку українського національного уряду, який намагається об’єднати країну для боротьби з російським вторгненням. Я виголошую промову і заохочений робити більше, щоб допомогти Україні у цій боротьбі за очищення уряду.
Далі ми поїхали до Яворівської військової бази, де контингент Національної гвардії Оклахоми навчає українську піхоту більш ефективному веденню бою на сході України. Кожного разу, коли я виїжджаю за кордон, я намагаюся відвідати американські війська, щоб просто подякувати їм. Але також добре оцінити, наскільки ефективно використовуються наші гроші на навчання – російське вторгнення стримують майже два роки, загалом завдяки тому, що спроможність української армії серйозно покращилася. Боротьба за майбутнє цієї країни повинна вестися українцями, а не американцями, але ці невеликі інвестиції в навчання – це дивіденди для регіональної безпеки.
У Львові ми мали довгу, захоплюючу вечерю з мером Андрієм Садовим, який є головним політичним гравцем в Україні. Львів є другим за величиною містом України, а Садовий також очолює політичну партію, яка все більше критикує повільні темпи антикорупційних реформ Порошенко. Наш посол, Марія Йованович, хоче, щоб я змусив мера пообіцяти, що будь-які протести проти уряду залишаться мирними – будь-яке політичне насильство в Україні може послабити американську та європейську підтримку уряду.
Але я також розумію, наскільки норми та стандарти тут все ще відрізняються від тих, що в Америці. В один момент під час вечері міський голова Садовий починає скаржитись на те, що Порошенко та олігархи контролюють усі засоби масової інформації в країні та використовують їх для просування своїх політичних завдань. Це спонукає посла Йовановича ввічливо запитати Садового: “З усією повагою, пан мер, що ви кажете, коли люди запитують вас про телевізійні та радіо станції, якими володіє ваша сім’я?”
Він відкидає це, навіть не здригнувшись. “Моя дружина володіє ними, а не я! І наші станції надають чесне висвітлення. Там зовсім немає політичної тенденції. Не так, як на інших станціях”.
Мене вразило те, наскільки стало нормою в Україні для політиків контролювати ЗМІ. І недостатня самосвідомість, яка дозволяє Садовому скаржитися на володіння медіа іншими політичними лідерами, коли він і його сім’я роблять те ж саме! Я сказав йому, що у США є власні проблеми, пов’язані з володінням медіа, оскільки декілька великих, політично пов’язаних корпорацій захоплюють все більше і більше газет, телевізійних станцій та Інтернет-медіа-сайтів. Але це відрізняється від ефективної державної власності на ЗМІ, сказав я йому. Українська демократія є молодою і це нагадує про те, наскільки далеко їй все ще треба рухатись”.
