Що стоїть за військовим переворотом у М’янмі?

Нещодавно в М’янмі відбувся військовий переворот: президент Він М’їн та канцлерка Аун Сан Су Чжі опинилися під арештом. Військові на рік увели в країні надзвичайний стан, заборонили доступ до соцмереж та припинили авіасполучення з іншими країнами. 

США, Канада, Великобританія, країни ЄС тощо засудили переворот в М’янмі. Представники США, зокрема, заявили, що військові мусять повернути владу цивільному уряду. Натомість Китай, Камбоджа, Таїланд та деякі азійські країни утрималися від осудження дій військових і зазначили, що це внутрішні справи М’янми, тож інші країни в них не повинні втручатися. 

Щоб збагнути причини перевороту, необхідно насамперед згадати вибори до парламенту М’янми, що відбулися восени минулого року. Тоді у парламент балотувалася “Національна ліга за демократію”(НЛД) та опозиційні партії, які представляли інтереси військових. За даними ЦВК, переконливу перемогу здобула НЛД, що набрала 83 % голосів. Інші політичні сили програли. Так, “Партія солідарності та розвитку”, за якою стояли військові, змогла здобути лише 33 мандати. Опозиційні партії М’янми та військові, які їх підтримували, не погодилися з результатами голосування. Вони кілька разів зверталися в суди з скаргами на дії ЦВК, але ці позови були відхилені. Відтак військові вирішили відсторонити від влади демократичний уряд, проголосивши його малоефективними. 

Після виборів уряд справді не здійснив жодних серйозних кроків. Він мусів розв’язати низку проблем, зокрема припинити переслідування мусульман рохінджа. Ще в позаминулому році ООН оприлюднила доповідь, де зазначалося, що в М’янмі було вбито приблизно 10 тисяч мусульман рохінджа, ще майже 700 тисяч покинуло країну. І хоча за цим стояли здебільшого військові, які мали тут владу у попередні роки, заколотники звинуватили новий уряд у бездіяльності і замовчуванні проблеми. Наразі М’янма стала на демократичний шлях розвитку, однак військові завжди мали тут значний вплив – це зазначено навіть у Конституції країни. І коли їх намагалися відсторонити, вони обурилися і вирішили захопити владу. 

Потрібно також враховувати геополітичні аспекти проблеми. М’янма є своєрідним полігоном боротьби між Китаєм та Індією, Китаєм та США, оскільки кожна з цих країн намагається просувати тут свої інтереси. Індія, наприклад, активно забудовує південне узбережжя М’янми, отримуючи від цього політичні та економічні дивіденди. Китай також вкладає значні кошти в М’янму, намагаючись тут створити сприятливі умови для своїх корпорацій. А США інвестує в цю країну, щоб обмежити вплив Китаю. Деякі експерти вважають, що до перевороту у М’янмі доклалася також Росія, оскільки у січні 2021 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу вів переговори з майбутніми заколотниками про технічну та військову співпрацю.

Як будуть розгортатися події далі – важко передбачити. Поки що переворот минув без жертв. Військові заявили, що вони не будуть вдаватися до репресій чи використовувати зброю проти населення, якщо проти них не буде збройних виступів. Відтак США та інші демократичні країни замислилися над тим, як далі діяти, зокрема, чи накладати санкції на М’янму, оскільки від них постраждає найперше цивільне населення. Деякі експерти пропонують вести переговори з військовими і, можливо, домовлятися про повторні парламентські вибори. За цих умов конфлікт може бути вирішений мирно, а за результатами виборів буде обраний новий парламент і призначений новий уряд, який буде визнаний всіма країнами.