Слизькі секрети

Слизькі секрети

Коли науковці нещодавно уважно розглянули залози, що виробляють слину, то їх здивувала наявність еволюційно старих клітин, котрі, як вважалось, містяться передусім у слизовій шкірці жаб та риб. Такі відкриття є рідкістю у сучасній науці – до того ж, науковці твердять, що ці маленькі клітини можуть бути відповідальними за більшу кількість завдань, ніж припускали раніше – пише Джоанна Томпсон у часописі Scientific American.

Науковці намагалися окреслити, котрі клітини виробляють певний специфічний білок, що відіграє суттєву роль у зростанні та відновленні слинних залоз. За допомогою так званої технології секвенціонування RNA окремих клітин вони ізолювали імовірні клітини із залоз мишей, а потім дослідили їхні генетичні функції. Відкрили ген для білка зросту слинних залоз та виявили, що його утворювали йоноцити – спеціалізований тип клітин, котрі напомповують заряджені частки через мембрану. «Це дуже, дуже цікаві клітини» – говорить дослідниця Хелен Макаренкова, котра спеціалізується в молекулярній медицині, із Scripps Research Institute і співавторка дослідження, що стосувалося цього відкриття, опублікованого в “Cell Reports”.

Макаренкова вказує на те, що в минулому «люди не звертали забагато уваги на йоноцити». Наявність цих клітин добре задокументована в шкірі жаб і риб, де вони допомагають утримувати у здоровій рівновазі рівень солі у водному середовищі. В 2018 році науковці переконались, що певна версія цих клітин є також і в людей: дослідники з Гарвардського університету несподівано викрили їх в епендимі людських легень. Здається зрозумілим, що йоноцити придатні у таких вологих, пропускних тканинах, говорить системний біолог Аллон Кляйн, котрий належав до цієї групи та не брав участі у найновішому дослідженні. «Шкіра жаби дуже нагадує дихальні шляхи [людини]» – каже Кляйн.

Дослідники припускають, що йоноцити в слинних залозах, імовірно, регулюють pHслини та її липкість, а також виділяють чинник зросту, який є ключовим для відновлення слинних залоз. Щоправда досі не було безпосередньо помічено наявності цих клітин у слинних залозах людини, але утворювані ними чинники зросту були ізольовані з людської слини.

Та як це можливо, що науковці так довго не знали, що йоноцити є й у ссавців? По-перше, секвенціонування RNA окремої клітини стало доступним всього лише коло десятиліття тому і досі відносно дорого коштує. По-друге, йоноцити фізично є малими – приблизно в чотири рази меншими від більшості клітин ссавців – а ще й нечисельними. «У порівнянні з головними складовими тканин вони містяться нечасто» – каже Кляйн. Однак, на його думку, вони можуть також приховуватися у інших тканинах ссавців, наприклад в епендимі кишок.

Зараз Макаренкова має намір підтвердити наявність йоноцитів у людських слинних залозах, а також дослідити можливість їхнього використання при лікуванні таких недуг, як сухість в роті, при яких клітини або є неспроможними, або функціонують неправильно. Вчена теж хотіла б пошукати йоноцити у інших тканинах та вивчити їхні функції: «Вони можуть бути досить поширеними».       

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Інсулін із равликів Розшифровування нейтрино