By Був четвертий тиждень липня 2020 року, кульмінація другої хвилі пандемії COVID-19 у Сполучених Штатах. Кількість заражених перевищила 3,8 млн осіб, а кількість смертей досягла 133 тис. осіб. Том Чайлер підвів погляд від комп’ютера у своєму домашньому офісі в Атланті. Потер долонями лице і поголену голову. Про це пише Мейрін Макrенна у журналі Scientific American.
Чайлер є лікарем і епідеміологом. За нормальних часів він є ще й директором відділення U.S. Centers for Disease Control and Prevention, що відповідає за секцію моніторингу загроз для здоров’я, пов’язаних із грибками, як-от пліснява і дріжджовики. Він відклав цю спеціалізацію набік у березні, коли в Сполучених Штатах почали усвідомлювати масштаб загрози з боку нового вірусу, Нью-Йорк впровадив локдаун, а в CDC рекомендували майже дев’яти тисячам своїх співробітників працювати з дому. Відтоді Чайлер брав участь у знеохочуючій, нелегкій діяльності агентства публічного здоров’я проти COVID-19. Її працівники співпрацювали з департаментами здоров’я різних штатів, постійно відстежуючи випадки захворювань і смертей, а також – юридичні розпорядження для підтримання безпеки.
Попри величезну втому, Чайлер знову почав переглядати імейли. Поміж них був і бюлетень, що його прислав один з працівників. Чайлер завмер – лікарні в околицях Лос-Анджелеса, які переживали штурм пацієнтів з COVID-19, повідомляли про нову проблему: у деяких пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії додатково розвивалася грибкова інфекція, спричинена Candida auris. Було оголошено стан підвищеної готовності.
Чайлер знав усе про Candida auris – мабуть, більше, ніж будь-хто у Сполучених Штатах. Чотири роки до того він від імені CDC вислав докладну інформацію до лікарень, попереджаючи, щоб вони були напоготові. У той час згаданий грибок ще не добрався до США, але Чайлер спілкувався з колегами з інших країн і знав, що там відбувалося, коли цей мікроорганізм опанував їхні системи охорони здоров’я. Він був стійким до дії більшості із невеликої групи ліків, які можна було проти нього застосовувати. Був здатним вижити на холодних твердих поверхнях, на нього не впливали засоби очищення. Лікарні, куди він потрапив, змушені були змінювати знаряддя і руйнувати стіни, щоб його позбутися. Він викликав епідемії, які швидко поширювались, і вбивав дві третини заражених осіб.
Невдовзі після того, як було поширено попередження, грибок дістався до Сполучених Штатів. До кінця 2016 року заразилися 14 осіб, чотири з яких померли. З того часу CDC спостерігає за його мандрівкою, зараховуючи до невеликої групи загроз, про які лікарі і департаменти здоров’я зобов’язані повідомляти агенцію. До 2020 року в США дійшло до майже 1600 випадків захворювань у 23 штатах. І тоді розпочався COVID-19, вбиваючи людей, обтяжуючи лікарні і скеровуючи всі зусилля у сфері охорони публічного здоров’я проти нового вірусу, відвертаючи в результаті увагу від інших вбивчих організмів.
Та все-таки на початку пандемії Чайлер відчував неспокій, роздумуючи про можливість одночасної наявності вірусу з грибковими інфекціями. Перші описи випадків захворювань на COVID-19 у міжнародних часописах, що їх публікували китайські науковці, представляли пацієнтів дуже важко хворими і такими, які вимагають інтенсивної опіки: фармакологічно знесиленими, підключеними до респіраторів, обколеними голками для внутрішньовенних вливань, нафаршированими численними ліками, які сповільнюють зараження і запальний стан. Такі гарячкові заходи могли рятувати від вірусу – але ліки, що ослаблюють імунну систему, гальмують власні захисні механізми хворих, натомість антибіотики з широким спектром дії вбивають корисні бактерії, які стримують шкідливі мікроорганізми. Як наслідок, пацієнти стають надзвичайно вразливими на всі інші патогени, що чигають поруч.
Чайлер і його співробітники почали тактовно контактувати з колегами із Сполучених Штатів та Європи, запитуючи їх про будь-які тривожні сигнали, вказуючи на те, що COVID-19 торує шлях смертоносним грибкам. Так само нишком почали повільно напливати повідомлення про зараження в Індії, Італії, Колумбії, Німеччині, Австрії, Бельгії, Ірландії, Голландії і Франції. Ті самі смертоносні грибки почали також проявлятися в американських пацієнтів: перші ознаки другої епідемії, що накладаються на пандемію вірусну. І це не були виключно C. auris. Своє жниво почав збирати й інший смертоносний грибок – Aspergillus.
“Буде погано, – каже тепер Чайлер. – Мені не здається, щоб ми могли це зупинити”.
