By 
Росія брязкає зброєю на кордоні з Україною, вимагаючи від західних демократій розділити світ на сфери впливу, тобто відмовитися від одного з основних демократичних принципів. Але чи Росія має чим лякати?
Загальна чисельність російських військ дійсно жахає. У 2017 році Збройні сили РФ нараховували 1,9 млн осіб. Побачивши таку цифру, легко запанікувати. Зараз, коли Росія концентрує сили на наших кордонах і ймовірність військового удару по Україні дуже висока, це вже не абстрактні цифри, а реальні вороги, які керують танками, літаками, кораблями. Хіба ми маємо шанси на перемогу? Ми всі загинемо чи потрапимо під окупацію? Але перш ніж лякатися до півсмерті, треба взяти до рук калькулятор і порахувати, скільки ж російських військових зможуть насправді взяти участь у війні з Україною.
Розрахунки із калькулятором
Лицем до лиця українським силам доведеться зіткнутися лише із сухопутними військами РФ. Звісно, наступ буде підтримувати авіація, по наших позиціях і містах завдадуть ракетно-бомбових ударів, флот застосують для вогневої підтримки десанту. У разі наступу ми будемо всьому цьому протидіяти, але такими ударами можна зруйнувати інфраструктуру, міста, а щоб захопити територію і втримати її, потрібні саме сухопутні війська, на яких ляже основний тягар цього наступу.
Кількість сухопутних військ РФ – 280 тис. осіб. До них варто додати десантні війська –45 тис. солдатів, а також морську піхоту – 12,5 тис. вояків. В операції візьмуть участь і війська, які мають спецвишкіл – це приблизно тисяча спеців високої кваліфікації. Отже, теоретично в Росії є 338,5 тис. бійців. Теоретично, бо кількість вільних військ суттєво менша. Зараз Росія воює в кількох регіонах світу і змушена утримувати там свої сили.
Після конфлікту в Молдові Росія має понад тисячу вояків у Придністров’ї. До початку війни з Україною там перебувало приблизно 5 тис. солдатів, але у 2014 році зникла можливість проводити ротації військового контингенту, які в попередні роки відбувалися через Одеський порт. Зараз для того, щоб потрапити з Росії на місце служби, російським військовим доводиться перевдягатися в цивільне та летіти в Кишинів, розповідаючи, що здійснюють туристичну поїздку. Їх регулярно затримують на кордоні й депортують. Складнощі потрапляння до місця служби змусили командування сухопутних військ РФ скоротити контингент мало не вп’ятеро. Саме тому сили в Придністров’ї деморалізовані, мають погану підготовку та інші завдання, тож використання їх проти України малоймовірне.
У вересні під час навчань “Захід-2021” на чотирьох полігонах у Білорусі перебувало приблизно 2,5 тис. кадрових російських військових – здебільшого десантники й підрозділи 1-ї гвардійської танкової армії. Цих військових можна вважати загрозою, але їх є не так багато, щоб розпочати наступ на українську територію й тим більше успішно розвивати його.
Можливо, Путін планує підсилити їх білоруськими підрозділами, але це теж малоймовірно. Невідомо наскільки сильно білоруську владу любить її армія. Навряд аж так, щоб іти помирати за Путіна в Україні. Атака на українські кордони може спровокувати нову хвилю масових протестів, тож не виключено, що російським військам замість того, щоб іти вперед, доведеться придушувати повстання в Білорусі.
В Абхазії та Південній Осетії розквартировано 7,6 тис. російських солдатів, їхнє завдання – стримувати Грузію, яка за сприятливих умов може взяти реванш за поразку у війні 2008 року. Загальна чисельність російського військового контингенту в зоні нагірнокарабаського конфлікту становить приблизно 2 тис. осіб, 90 бронетранспортерів, майже 400 одиниць автомобільної та спецтехніки. Зменшити кількість військ у цьому регіоні Росія не зможе. Миру між Вірменією й Азербайджаном немає.
Від 4 до 5 тис. російських військових перебувають у Казахстані в межах “миротворчої місії”. Точних відомостей про їхню кількість нема, але всім зрозуміло, що це окупація й що солдатів треба багато. Десятки військових літаків цілодобово перекидають сили РФ до Алмати із самого початку протестів і досі.
Нещодавно з’явилась інформація, що Росія скеровує до Казахстану сучасні комплекси радіолокаційної боротьби. Росіяни чогось бояться. Інформації з Казахстану проривається небагато, але з аналізу наявної зрозуміло, що справи там ідуть не зовсім так, як хотілося б Путіну. Отже, за Казахстаном можна сміливо закріплювати цифру 5 тис. російських десантників. І не факт, що найближчим часом не знадобиться більше.
Не варто забувати й про Сирію, де у 2016 році на виборах до Держдуми Росії проголосувало 4,5 тис. військових. Відтоді кількість російських сил, які підтримують режим Башара Асада, збільшувалась, але невідомо, як саме.
Контингент російських вояків є в Центральноафриканській Республіці. Вони засвітилися у зв’язку із катуваннями та розстрілами мирних жителів. Вважається, що це приватна військова компанія Вагнера, але Москва не заперечувала, що скерувала в ЦАР 300 військових інструкторів. Тобто хай як росіян в Африці називай, а виходить, що це кадрові військові. Додамо інструкторів до “вагнерівців” – й отримаємо ще приблизно тисячу вояків. Якийсь невеликий контингент росіян був і в Судані.
Якщо відняти російських військових, зайнятих війною та вбивствами в інших країнах світу, вийде, що “вільними” залишилися 314 тис. вояків. Цифра ніби велика, але всі ці солдати не зможуть вирушити на війну. Хтось має залишатися в пунктах постійної дислокації, доглядати та охороняти частини, хтось мусить забезпечити функціонування навчальних центрів. З огляду на розміри Росії та кількість військових підрозділів, розташованих на всій території, можна без вагань відняти ще 50 тис. солдатів.
Уже на кордоні
Безпосередньо на кордоні з Україною зараз зосереджено від 110 до 120 тис. військовослужбовців. Якщо рахувати із частинами, розгорнутими на відстані до 400 кілометрів, то 175 тис.
Виходить, що на “українському фронті” майже всі боєздатні підрозділи РФ. Для захисту Росії від гіпотетичних ворогів на всіх її безкраїх просторах залишається ще 89 тис. Навряд чи Путін наважиться зняти залишки військ зі Східного військового округу, де Японія, яку не влаштовує ситуація із Курильськими островами, і “дружній” Китай, громадяни якого поступово заселяють Сибір. Не можна забирати всіх і з Західного військового округу, де нависає ненависне Росії НАТО. Не варто знімати війська з південного напрямку, де “тліє” Кавказ і сидить Рамзан Кадиров, вірний РФ настільки, наскільки Росія є сильною.
Виходить, що 175 тис.– це все, що наразі є в Росії. Це і війська першого удару, і резерви. У безпосередньому зіткненні їм будуть протистояти приблизно 230 тис. українських вояків.
У військових вишах вчать, що для успішного наступу бажано концентрувати на ділянці прориву сили, які п’ятикратно переважають противника в обороні. Можливо, росіяни очікують на тотальну першість у повітрі. Вона буде, але й українську ППО рано списувати з рахунків. США вже розглядає передання Україні “стінгерів”, за допомогою яких можна добре “почистити” небо.
Мобілізаційний резерв
Мало захопити територію – її ще треба втримати. А для цього потрібні неабиякі сили, інакше там почнеться партизанка, запалають тили, що зупинить просування передових частин, навіть якщо воно спершу було успішним. Кадрових військових забракне, тому росіяни спробують зібрати резерв. Зрештою, це вже робиться. Прихована мобілізація в Росії почалась. Минулого року Путін підписав указ про призов на службу військовослужбовців запасу. А цього року міністр оборони РФ Сергій Шойгу навіть заборонив військовим закордонні поїздки (нібито через коронавірус).
У більш-менш короткий термін Росія, за інформацією, яку в ЗМІ озвучили російські офіцери, може поставити “під рушницю” 150 тис. резервістів, які розуміють, що таке військова служба. Водночас до лав української армії можуть повернутися приблизно 300 тис. ветеранів російсько-української війни, які мають бойовий досвід. Додайте до цього матеріальну та технічну допомогу США і країн НАТО. Ситуація знову не на користь Росії.
Усі на війну
Загалом мобілізаційний ресурс РФ сягає 31 млн осіб. Це якщо на війну з Україною поженуть геть усіх, хто може тримати в руках зброю. Але людей треба зібрати, забезпечити харчами та зброєю, доставити до театру бойових дій. На це в Росії просто забракне ресурсу. Хіба озброять палицями та відправлять в Україну пішки, як під час Другої світової.
Отже, глобальна війна скасовується. Довбанути по Києву ядерною бомбою можна, але це вже буде означати війну з усім світом, яку Росія не має шансів виграти. Наробити в Україні багато біди РФ може, але перемогти в цьому протистоянні – ні.
