Геополітичні результати візиту путіна до Китаю

<strong>Геополітичні результати візиту путіна до Китаю</strong>

У середині травня цьогоріч російський очільник володимир путін відвідав Китай із робочим візитом. Це було перше закордонне відрядження російського лідера після його “переобрання” і вже 43-тя зустріч із Сі Цзіньпіном. До речі, очільник Китаю після свого переобрання на посаду генсека компартії здійснив свій перший робочий візит саме в росію. 

До Китаю прибула численна делегація, куди входили, зокрема, новопризначений міністр оборони росії А. Белоусов, очільник російського Радбезу С. Шойгу, шість віцепрем’єрів, 20 губернаторів, інші високопосадовці, банкіри. Це засвідчує, наскільки цей візит був важливий для росії. КНР зустріла путіна на високому рівні: із червоними килимами, оркестром і іншими почестями. Тож російській аудиторії продемонстрували, яким поважним є її лідер і що Китай приймає його не гірше, ніж європейських очільників. Це дуже важливо в умовах, коли демократичні країни світу здебільшого не визнають повною мірою легітимність очільника Кремля. 

Сьогодні Китай особливо потрібний росії, оскільки товарообіг між країнами після початку вторгнення в Україну зріс на третину й досягнув 240 мільярдів доларів. Росія стає все більш залежною від КНР: на цю країну припадає 33 % загальної торгівлі рф. А от на росію припадає приблизно 4 % торгівлі Китаю, оскільки китайський ринок орієнтований переважно на США і європейські країни (їхня частка становить не менш як 70 %).

Чи отримав російський лідер усе те, що хотів від китайського керівництва? Сторони заявили про посилення економічної співпраці, Китай і далі постачатиме в росію різноманітні товари, зокрема й подвійного призначення, що дуже потрібні для військово-промислового комплексу рф і дають їй змогу продовжувати війну проти України. 

У межах візиту путін побував у Харбінському технологічному інституті, де розробляється найсучасніше озброєння, зокрема й ракетне, тому, можливо, країни домовилися про постачання китайських технологій у росію, хоча заяв про це не було. Триватиме й активна співпраця в енергетичній галузі. Сьогодні росія сталаодним із найбільших постачальників сирої нафти та скрапленого природного газу до Китаю, випередивши навіть Саудівську Аравію. Тож у російській делегації було й керівництво Новатеку, яке займається цими питаннями. 

Буде посилюватися також співпраця у фінансовій сфері. Москва дуже стурбована тим, що китайські банки заморожують трансакції з російськими банками, побоюючись західних санкцій, і десятки мільярдів доларів, що призначені для російських бізнесменів, зависли в китайських банках. 

Країни заявили про посилення оборонної співпраці, зокрема про збільшення кількості спільних військових навчань. Проте постачати військову техніку прямо Китай поки що не буде, оскільки боїться запровадження західних санкцій. Напередодні до КНР приїхав очільник Держдепу США Ентоні Блінкен, який наголосив на тому, що Пекін не має підтримувати росію у її війні проти України, інакше Штати будуть посилювати тиск на нього й можуть ввести низку обмежень на торгівлю. 

Проте Китай також не хоче й поразки росії, яка є його партнером у протистоянні із Заходом. Тому КНР таросія і надалі будуть партнерами в геополітичному протистоянні із Заходу. У підсумковому комюніке країни 15 разів висловлювали критику ролі Америки в сучасному світі, зокрема вони заявляли про “серйозне занепокоєння щодо спроб США порушити стратегічний баланс і забезпечити собі військову перевагу”.

Сторони також виступали проти “втручання у внутрішні справи інших держав” і проти порушення “національних імунітетів”, що є особливо важливим для путіна, якого намагається арештувати Міжнародний кримінальний суд. Країни засудили “несправедливу” санкційну політику Заходу й підкреслили недопустимість використання ядерної зброї (внесення цього пункту в комюніке ініціював Пекін, оскільки росія останнім часом активно використовує ядерний шантаж, що не вигідно Китаю). Осуджувалися ініціативи Заходу щодо заморожування та конфіскації суверенних активів, а також розширення НАТО та “створення військових баз поблизу кордонів інших ядерних держав”.

Отже, країни єдині в геополітичному протистоянні із Заходом, оскільки прагнуть обмежити західне панування і побудувати багатополярний світ, у якому ключову роль буде відігравати КНР та її союзники, зокрема й росія.

У контексті України Сі Цзіньпін заявив про важливість політичного розв’язання “української кризи” тапроведення переговорів між сторонами конфлікту задля досягнення миру. Однак про виведення російських військ з українських територій він нічого не зазначав. Китай формально нібито й підтримує прагнення до досягнення миру, але замість української “формули миру” пропонує власні 12 принципів, які, крім загальних гасел щодо дотримання цілісності та територіального суверенітету, передбачають також припинення військової допомоги Заходу і заморожування конфлікту, що вигідно тільки росії. Пекін також наголошує, що на мирному саміті у Швейцарії, який незабаром відбудеться, має бути й росія, що неприпустимо для України. Тож участь Китаю в саміті поки що залишається під питанням. Проте, найімовірніше, країна відправить тудисвого спецпредставника з питань Євразії Лі Хуея.

Тому Китай, хай як того не хоче Захід чи Україна, і далі підтримує росію, оскільки йому це геополітично вигідно. Крім того, Пекін також впливає і на країни Глобального Півдня, у частині яких посилюєантиамериканські настрої. Тож деякі з них також не підтримують Україну, оскільки вважають її васалом Заходу. Зокрема, за останньою інформацією, Аргентина та Бразилія відмовилися брати участь у Швейцарському саміті. І Захід, насамперед США та Євросоюз, у цій ситуації мав би посилювати тиск на Китай і активніше допомагати Україні в протистоянні з російським агресором. А він і далі проявляє певну нерішучість та страх перед росією, що для москви й Пекіна є ознакою слабкості.

Отже, під час візиту в Китай російський диктатор не отримав усього, чого хотів. Зокрема, сторони не домовилися ні про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, ні про пряму китайську військову допомогу росії. Проте, на жаль, економічна, торговельна і геополітична співпраця між країнами буде тільки посилюватися, що дасть змогу росії продовжувати кровопролитну війну проти України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Результат візиту Сі Цзіньпіна в Європу Про що Зеленський домовився із Сі Цзіньпінем?