By Граматичну проблему староіндійської мови, що мучила науковців від 5 століття до н.е., розв’язав студент Кембриджського університету, який міг би “зробити революцію у вивченні санскриту”, як вважає його професор. Про це йдеться в статті хорватського видання Jutarnji list.
Двадцятисемирічний індійський докторант Ріші Райпопат розкодував правило, якого навчав Паніні, майстер древньої санскритської мови, щожив приблизно 2,5тисячі років тому.
Вважається, що на санскриті в Індії розмовляє лише приблизно25 тисячосіб із понадмільярдного населення. Але це свята мова індуїзму й посередник, через який упродовж століть передається великачастина індійської науки, філософії, поезії та іншої світської літератури.
Граматика Паніні, відома як Astadhyay i, базується на системі, що функціонувала якалгоритм для перетворення основи й суфікса слова в граматично правильні слова та речення.
Однакдва правилаПаніні чи й більше часто застосовуються одночасно, що призводить до конфлікту правил. Паніні навчав “метаправила”, яке вчені традиційно пояснюють так: “Уразіконфлікту між двома правилами однакової сили перемагає правило, якев граматичному порядку з’являється пізніше”.
Проте це часто призводило до граматично неточних результатів. Райпопат відкинув традиційне тлумачення метаправила. Замість того він твердив, що Паніні, маючи на увазі різницю між правилами, які застосовуються на лівий і правий бік слова, хотів, щоб ми вибирали правило, яке застосовується на праву сторону.
Використовуючи таке тлумачення, Райпопат відкрив, що “мовна система” Паніні творить граматично правильні слова майже без будь-яких винятків. Райпопат сказав, що в нього був “момент еврики” після того, як його керівник у Кембриджі, професор санскриту Вінченцо Верджіані, порадив: “Якщо рішення є складним, то ви, ймовірно, помиляєтесь”.
Райпопат згадує: “Після 9місяців спроб розв’язати цю проблему я був готовим відступитися, я зупинився. Зібрав книжки на місяць ілише насолоджувався літом, плаванням, їздою на велосипеді, готуванням, молячись і медитуючи”.
“Після цього я неохочеповернувся до праці, аза кілька хвилин, поки перегортав сторінки, ті образи самі почали з’являтися і все набрало сенсу. Було ще багато роботи, але я розв’язав найбільшу частину загадки. Упродовж наступних кількох тижнів я був таким схвильованим, що не міг спатиіпроводив багато годин у бібліотеці, зокремай серед ночі, аби перевірити те, що я знайшов і вирішити пов’язані із цим проблеми”. Така праця тривала ще два з половиною роки.
“Сподіваюся, що це відкриття додасть студентам в Індії впевненості, гордості й надії, що і вони зможуть досягнути великих успіхів”, — додає він. Райпопаттакож очікує, що тепер можнабуде впровадити до комп’ютерів граматику Паніні.
Професор Верджіані каже: “Мій учень Ріші це зробив — знайшов надзвичайно елегантне розв’язання проблеми, яканепокоїла вчених століттями. Це відкриття здійснить революцію у вивченні санскриту в той час, коли зацікавлення цією мовою зростає”.
