Судження – це не факти

Судження – це не факти
Передвиборчий період у розпалі, а разом з ним для журналістів розпочинається гарячий сезон полювання на брехню та оману у висловлюваннях кандидатів. У світі, що все більше опирається на “нібитоправду”, як це влучно окреслив Стівен Колберт, нам потрібні журналісти, науковці та інші експерти, які б обстоювали факти та підтримували чесні публічні дебати – пише Наомі Орескес у журналі Scientific American.

Однак у випадку з кліматичними змінами ми маємо справу із сірими зонами між фактами й судженнями, що їх висловлюють експерти. Одна з таких зон існує ще з 2018 року, коли Міжнародна група з питань кліматичних змін (Intergovernmental Panel on Climate Change, ІРСС) опублікувала спеціальний рапорт Global Warming of 1,5 ̊ C, автори якого дійшли висновку, що нам залишилось 12 (вже 11) років для радикального скорочення викидів парникових газів, щоб сповільнити темп глобального потепління. Це попередження широко цитують, а політиків, які на нього посилаються, перевіряють, чи вони дотримуються фактів. Але часом такі перевірки виглядають так, що діалог нагадує швидше хокей на льоду (де контроль означає виведення противника з рівноваги і нав’язування домінації), ніж спробу з’ясувати громадську думку про складну, але важливу проблему.

Наприклад, у липні 2019 року під час публічної дискусії між демократами колишній конгресмен з Техасу Бето О’Рурк заявив: “Я слухаю науковців, і вони чітко кажуть, що у нас є не більше десяти років на розв’язання проблеми”. Зі свого боку мер міста Саут-Бенд, що в штаті Індіана, Піт Буттіджедж сказав: “Наука нам каже, що через 12 років ми дійдемо до пункту, коли почнеться кліматична катастрофа”. Видання New York Times вирішило, що обидві ці думки “вводять в оману”, оскільки “будь-яка заява, яка стверджує, що через 12 чи лише 10 років ми можемо дійти до пункту, з якого вже не буде повернення, виходить поза висновки рапорту ІРСС”. Також і Washington Post написав, що 12 років “є цифрою, яку систематично цитують, але часто розуміють неправильно”, натякаючи на те, що мер Буттіджедж помилково сприйняв послання науковців. У вересні 2019 року після організованої CNN дискусії на тему кліматичних змін інформаційне агентство Associated Press (АР) так само поставило під сумнів вислів сенаторки Елізабет Воррен про те, що “у нас є якихось 11 років для скорочення викидів на половину”, твердячи, що її словам “не по дорозі з наукою”.

Однак рапорт ІРСС не наводив фактів. Це була спільна експертна думка, яку підготували 86 авторів із 39 країн за принципом консенсусу. Якщо взяти до уваги їхню кількість, то стає очевидно, що може з’явитися низка правомірних інтерпретацій тез, які містяться у рапорті, а кожне його резюме буде спрощенням, яке різні особи розумітимуть по-різному. У цьому контексті таке звіряння фактів прискіпливими журналістами є непорозумінням. Це приблизно так, якби після трагедії 11 вересня мас-медіа детально перевіряли правдивість кожного слова, яким описуються загрози для безпеки США.

Ба більше, розгляньмо заголовки газет, які повідомляють про публікацію рапорту. New York Times: “Важливий кліматичний рапорт застерігає, що криза ймовірна вже у 2040 році”. Washington Post: “Світ має трохи більше десяти років, щоб опанувати кліматичні зміни – говорять науковці”. АР: “Звіт ООН на тему глобального потепління твердить, що це питання життя і смерті”. І ще для розваги цитата із New York Post: “Жахливе застереження щодо кліматичних змін: через 12 років нам кінець”.

Можливо, я дивлюся на речі надто просто, але, як на мене, ці заголовки не дуже відрізняються від того, що говорять піддані перевірці політики. Тут теж є криза, часові ліміти та вибір – життя чи смерть. І на відміну від того, що написало АР, науковці узгодили часові рамки своїх пересторог.

Політики іноді роблять такі речі, які явно суперечать науковому консенсусу, наприклад – заперечують кліматичні зміни. Ми повинні спростовувати безсумнівно фальшиві твердження, як-от “за мить відбудеться кінець світу” (ймовірно, але не через антропогенні зміни клімату), або інші – що це “ринок самостійно утворить інновацію, яка розв’яже цю проблему замість нас”(теоретично це можливо, але на практиці – нереально без урядової політики творення і підтримки таких інновацій).

Та все ж давайте не будемо перевіряти фактів, які фактами не є. Кожну експертну думку можна сприйняти по-різному – є безліч рівноправних інтерпретацій таких рапортів. Ми маємо дискутувати між собою і, звичайно, вказувати на абсолютно недоречні твердження. Але ми не повинні змішувати судження з фактами. Бо це перетворює серйозну розмову на хокейну бійку за те, хто виграє.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Нічний тренінг для мозку Тріумф дубів