By Сьогодні дедалі більшої популярності набуває блогова журналістика, що виражає і формує громадську думку. Її основними ознаками є об’єктивізм і незалежність. Сучасного блогера, який пише на актуальні і злободенні теми, інколи можна розглядати як громадського діяча чи лідера суспільної думки, саме тому його особистість має важливе значення.
Зважаючи на ці особливості, під час виборчих кампаній блогосфера часто стає середовищем для зародження та формування поглядів електорату, а популярні блогери – ньюзмейкерами, які висувають найгостріші теми для політичних дискусій[1].
Сучасні дослідження вказують на те, що довіра до блогів вища, ніж до традиційних ЗМІ. Найбільш впливовими та популярними в українській блогосфері є політичні блоги, саме тому їх має майже кожне інтернет-видання суспільно-політичної спрямованості. Політичні блоги активно просуваються та трансформуються у соціальних мережах. У країнах, де медіа залежать від влади, у блогах часто публікують те, про що ЗМІ сказати не можуть. Контент цього середовища, що стає альтернативним мейнстрімним медіа, є дуже важливим й для українців, які збагнули, що вітчизняні ЗМІ заангажовані або залежні від олігархічних кланів.
Під час Революції гідності блоги і соціальні мережі стали місцем переговорів та координації дій. Вони налаштовували людей на патріотизм, закликали боротися проти несправедливості, сприяли поширенню інформації тощо.
Оцінюючи діяльність певних політичних сил, блогер нарощує свій вплив на громадську думку за допомогою експресивних суб’єктивних висловлювань. Окрім того, розмовна лексика і неформальний стиль публікацій зменшують дистанцію між блогером та читачем, перетворюючи комунікацію на двосторонній процес обміну думками. Читачі отримують можливість коментувати й оцінювати матеріали, впливати на формування інформаційного “порядку денного”, публікувати власні дописи та повністю ідентифікувати автора повідомлень. Завдяки такій залученості аудиторії, її довіра до змісту дописів росте. Відтак видання отримує більше можливостей для впливу на громадську думку.
Водночас блоги мають й низку недоліків: маніпулювання суспільними поглядами, зловживання чужими текстами, недотримання етичних норм, велика кількість замовних матеріалів. Зокрема часто можна зіткнутись із таким видом маніпуляції, як сугестія. Її можливості під час, наприклад, розкручування якогось бренду, завоювання ринку впливу, закріплення нового тренду передбачають такі кроки: увага – довіра – репутація – вплив, де довіра є ключовим компонентом. Ця схема є основною і для здійснення сугестивного впливу в блогах. Щоб блог привернув увагу сугесторів, він повинен бути популярним, викликати довіру, що забезпечить його репутацію в мережі. У цьому випадку сугестивний вплив буде особливо продуктивним.
Внаслідок поширення у мережі значної кількості матеріалів, споживання яких призводить до девальвації духовних цінностей та деформації свідомості, у блогосфері став можливим безпрецедентний контроль над кожним індивідом. Дешевизна й мобільність поширення даних створюють технологічно комфортні умови для здійснення маніпулювання, а децентралізована організація мережі дає змогу приховувати реальні джерела тиску. Водночас використання всіх ресурсів гіпертексту сприяє здійсненню сугестивного впливу на суспільство.
Сугестивна комунікація в інтернеті базується на кардинально нових принципах, один із яких звучить так: там, де раніше була реклама, сьогодні повинна бути емпатія (співчуття). Найбільш ефективно сугестивний вплив здійснюється у мережевих об’єднаннях, де інтерактивні відносини налаштовані на довіру, симпатію, співчуття й розуміння, які знижують рівень критичності в сприйнятті інформації. Водночас сугестивні технології націлені на масовий результат, тому їхнім об’єктом найчастіше виступає товариство постійних користувачів певного ресурсу, об’єднаних спільними нормами й цілями комунікації.
Сугестивний вплив на мережеву спільноту викликає “масову”, “позаколективну” поведінку, ознакою якої є стихійне передання інформації. Під час сугестії люди переймають готові думки й судження інших і дають можливість цим судженням інтелектуально на себе впливати. Оскільки для тиску на свідомість сугестія застосовує найяскравіші бренди, без критичного аналізу інформації інтернет-користувачі доволі швидко піддадуться психічному зараженню, і їх буде легко переконати.
Особливої значущості в мережевій комунікації набувають механізми сугестивної лінгвістики. До найбільш популярних лінгвістичних прийомів сугестії в інтернеті належать конкретність й образність ключових слів, емоційне перенасичення тексту, використання риторичних запитань, невизначених і наказових конструкцій, звертання до базового для певної групи концепту та наповнення його новим змістом, експлуатація ідеї “кола своїх”, включення в дискурс лінгвістичних структур спільності й довіри[2].
У звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House вказано, що у 2017 році мережеві маніпуляції, зокрема сугестія, вплинули на вибори у 18 країнах[3], наприклад – у США.
Сугестія як один із видів прихованої маніпуляції в українській блогосфері спричиняє низку негативних наслідків у різних середовищах. Зараз, коли комунікативні технології активно розвиваються, можна стати жертвою маніпуляції в інтернеті. Тож варто пам’ятати, що кожна інформація, особливо приваблива, потребує глибокого критичного аналізу і перевірки.
[1] Прасюк О. В. Блогосфера як середовище зародження та формування електоральної громадської думки
[2] Компанцева Л. Ф. Принципи сугестивної лінгвістики в інтернетній комунікації. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. 2013. Кн. 3. С. 14.
[3] Українська правда: Маніпуляції в Інтернеті вплинули на вибори у 18 країнах
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
