Світові науковці закликають запобігти кризам

Світові науковці закликають запобігти кризам
16 травня 26 мас-медіа у 23 країнах на 5 континентах опублікували маніфест “Демократизувати. Усуспільнити. Оздоровити”, який підписали понад три тисячі вчених з 600 університетів з усього світу, фахівці у різних галузях: від політичних наук та філософії до фізики і кліматології. Суть звернення – зробити правильні висновки з пандемії Covid-19, щоб запобігти подібним нещастям у майбутньому.

Головним висновком мала б стати потреба у перемоделюванні економічних систем у такий спосіб, щоб утворити більш демократичне і зрівноважене суспільство. Автори маніфесту називають три принципи такого перемоделювання: демократизація підприємств і фірм, усуспільнення умов праці та оздоровлення політики. Підписанти взяли на себе відповідальність представити ті конкретні рішення, які можна “використати для побудови фундаментів більш демократичної та зрівноваженої економіки і суспільства”.

Найважливіший урок, який людство отримало внаслідок пандемії коронавірусу і пов’язаних з цим карантинних обмежень, – це те, що “працівник” означає щось більше, ніж “ресурс”, а отже, й працю не можна розглядати як звичайний товар. “Людським здоров’ям і опікою над найслабшими не можуть розпоряджатися тільки сили ринку. Якщо ми залишимо це тільки на ринок, то ризикуємо отримати такий зріст нерівності, що життя втратять найменш привілейовані”.

Тому, вважають фахівці, потрібно демократизувати фірми і підприємства шляхом залучення працівників і працівниць до прийняття рішень, які стосуються їхнього життя і місця праці.

Думка, як розуміємо, не нова, бо раніше цими проблемами займалися профспілки, та й зараз на багатьох підприємствах є “робітничі ради”. Проблема в тому, що в епоху неолібералізму капіталістична система господарювання перших майже повністю знищила, а других ефективно тримає на відстані, яка не залишає жодних можливостей впливати на рішення. Саме до цього питання пропонують повернутися вчені: “Люди – це не лише один з багатьох ресурсів”.

Під “усуспільненням умов праці” автори маніфесту розуміють, зокрема, те, що певні сектори потрібно захистити від правил “вільного ринку”, оскільки ринкові механізми не можуть мати виключного впливу на рішення, що суттєво позначаються на суспільстві. А саме це показала проблема з пандемією: “Упродовж років працевлаштування і забезпечення медичними матеріалами у сфері охорони здоров’я підпорядковувалися принципові прибутку”. Як тут не згадати раптове багаторазове подорожчання чи перепродаж за кордон медичних масок і дезінфекційних засобів вже у час розпалу пандемії.

Ну і третій “принцип” – це оздоровлення політики, адже без цього реалізувати два попередні приписи буде дуже важко, якщо й не неможливо. Ми всі бачили, як уряди кинулися нашим спільним, тобто бюджетним коштом рятувати великі й малі, державні й приватні фірми. Тому науковці слушно зауважують: “Якщо наші уряди в час цієї кризи вирішують втручатися з метою порятунку підприємств, то вони повинні також відважитися виконати базові умови демократизації. В ім’я демократичних суспільств, яким служать і які їх призначили… наші уряди повинні поставити свою допомогу для підприємств у залежність від конкретних змін у їхній поведінці”. Ідеться про те, що люди, які рятують свій капітал, з власної волі навряд чи перейматимуться проблемами людей, які намагаються зберегти хоч би свої місця праці. А неймовірне майнове розшарування між власниками і найманими працівниками зумовило не в одному суспільстві ситуацію, яка в прислів’ї означена так: “Поки товстий всохне, худий здохне”.

Про це давно вже говорять у світі, та й ми на сторінках Matrix-у про це теж не раз писали – якби “непристойно багаті” мільярдери вдовольнилися скромнішим статусом “мультимільйонерів”, а більше віддавали б робітникам, то всім разом було б легше пережити таку кризу, як пандемія. Самі вони на ці зауваження якось не надто звертають увагу, тож тепер їх до цього мали б заохотити держави. А уряди своїх держав мали б підштовхнути ми, громадяни і платники податків.

Зараз важко сказати, як уряди відреагують на маніфест науковців. Можемо лише припустити, що держави з різними рівнями демократичності чи корумпованості реагуватимуть по-різному: чим слабше громадянське суспільство, тим кволішою буде реакція.

Не знаю, чи цей маніфест опублікувало якесь українське медіа, бо я про нього дізнався з сайту польського видання “Krytyka Polityczna”. Не певен теж, чи його підписав хтось з українських науковців. Унаслідок не надто ретельного моніторингу вітчизняних ЗМІ знайшов тільки повідомлення про те, що Україна отримала статус спостерігача Комітету з охорони здоров’я Європейського Союзу.

І ще, що голова МОЗ Максим Степанов “висловив упевненість, що таке членство піде на користь системі охорони здоров’я України”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Велика Репетиція Пандемія і катарсис