Свобода і Covid-19: європейські поділи

Свобода і Covid-19: європейські поділи
Зрозуміло, що розмови про пандемію коронавірусу всім уже набридли. Інформаційних повідомлень, політичних і соціальних репортажів, аналітичних статей – все більше, а розуміння того, як розвивається ситуація і чим (не кажучи вже – коли) вона закінчиться – все менше. Людина не може упродовж довгого часу лякатись однієї й тієї ж загрози, тому байдужіє і розслаблюється. Та що ж вдієш, коли пандемія і все, що її супроводжує, приносить весь час якісь нові наслідки.

Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) з офісом у Лондоні провела дослідження впливу пандемії коронавірусу на суспільство. Воно базувалося на опитуванні громадян у 12 країнах Європейського Союзу. За результатами досліджень їхні автори зробили висновок про те, що існує «дві пандемії» і «дві Європи». На їхню думку, за останні 18 місяців від початку пандемії на континенті в європейському суспільстві відбулися «токсичні» поділи на географічному, поколіннєвому та громадянському рівнях.

Причому географічний показник тут не новий – ЄС весь час був неформально поділений на багатшу північно-західну частину і біднішу південно-східну. Цифри нового дослідження тільки це наочно продемонстрували ще раз. Так 72% респондентів опитування у Данії, 65%- у Німеччині, 64% – у Франції і 63% – у Нідерландах заявили, що упродовж пандемії ані їх, ані їхніх родин та друзів не торкнулися чи то важка форма захворювання, чи то інші поважні проблеми. Натомість протилежну відповідь дали опитані з країн «другої Європи»: 65% – в Угорщині, 64% – в Іспанії, 61% – в Португалії, 61% – у Польщі, 59% – у Болгарії, 51% – у Італії.

Тут варто нагадати, що такий поділ означився ще на самому початку пандемії внаслідок нерівномірного розподілу між країнами ЄС медичних масок, антисептичних засобів та кисневих респіраторів.

На ще один поділ вказали результати опитування серед молоді до 30-літнього віку. В цьому поколінні, як пишуть дослідники, популярною є думка, що їх принесли в жертву задля порятунку покоління їхніх дідусів і бабусь. Молодь, котра, як відомо, була найменш нараженою на важкі наслідки зарази, найбільш болісно сприймала різноманітні обмеження: карантини чи локдауни. В результаті аж 43% опитаних молодих людей висловили скептицизм щодо справжніх мотивів влади. 20% молодших від 30 років респондентів сказали, що впроваджений через коронавірус локдаун був лише претекстом для посилення владного контролю за громадянами. Ще 23% вважають, що своїми рішеннями влада хотіла лише створити враження, що в неї все під контролем. Ці відчуття збільшили рівень цинізму серед молоді щодо рішень влади загалом – вважають експерти.

Втім, довіра до влади за час пандемії впала і серед представників інших вікових груп. Тільки 22% всіх опитаних заявили, що і в час пандемії відчували себе вільними людьми. Натомість 64% європейців відповіли, що вже не відчувають себе такими вільними, як до пандемії. Зрештою, масштаби протистояння на громадянському рівні можна собі уявити хоч би й на прикладі вуличних протестів проти вакцинації та карантинних обмежень, в яких у різних містах Європи беруть участь від десятків до сотень тисяч людей.

Зрозуміло, що до цих поділів спричинився не тільки коронавірус. Пандемія Covid-19 наклалася на ще свіжі наслідки двох інших криз – фінансової з 2008 року, коли зросла прірва між бідними і багатими, та мігрантської з 2015-го, коли ЄС виявився неспроможним зупинити хвилю мільйонів нелегалів з Азії та Африки. Уряди європейських країн і влада союзу загалом вже тоді почали втрачати довіру громадян.

В результаті ці поділи, на думку авторів дослідження, можуть мати довготривалий ефект і при найгіршому розвитку ситуації могли б спричинитися до початку нової політичної епохи в Європі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *