Символізм у національній психіці

Символізм у національній психіці
Національні символи України (герб, прапор, національний одяг) глибоко вкоренились у народній психіці. Ці звичайні речі стали для нас дорогими на підсвідомому рівні. Екзистенціалісти ХХ ст. надавали велике значення символам, кольорам та колективному підсвідомому. А у Франції ще із часів Великої революції закріпилася національна мудрість: “По символах не б’ють!”

Українські символи, що разом із гаслами супроводжують усі важливі події, допомагають нації реалізовувати мрії та прагнення. Хоча комусь може здатися, що це звичайні слова, поєднання кольорів на прапорі чи банальний знак, насправді символи відіграють важливу об’єднавчу роль. І вони зовсім не тимчасові, адже перебувають у глибинних пластах свідомості, формують основу генетичної пам’яті. За визначенням філософа Карла Юнга, у національних символах криється колективне підсвідоме народу.

Символи – це генетичний код нації. Вони існують за межами простору й часу, а тому переходять із однієї епохи у іншу. Це свідчить про нерозривну історичну традицію державотворення на певних землях, що є ледь не найсильнішим доказом існування нації, її спадковості та правонаступності. Наприклад, тризуб, що став символом державотворення молодої України, був також знаком київських князів, зокрема Володимира Великого, а згодом – князів галицьких. Ярослав Мудрий передав його у спадок своїм донькам, які посідали європейські монарші престоли.

Символи мають цікаве і таємниче походження. Кольори прапору, наприклад, часто асоціюють із синім небом та золотою пшеницею. Ця версія підкреслює те, що українці – аграрна, землеробська нація. А от щодо походження тризубу є кілька варіантів: це і поєднання стихій, і “три” як магічне число, і навіть триєдність Божих осіб.

Жодна важлива подія в Україні не може обійтися без національного гімну, слова якого є сакральними, важливими для кожного громадянина. Гімн часто виконують, поклавши руку на серце, висловлюючи у такий спосіб повагу та любов.

Важливим символом для українців став національний одяг. Ще на початку минулого століття вишиванки носили й у будень, але зараз, у період всеохопної глобалізації, надягають здебільшого на свята. Коли ж вишиванки знову стали входити у моду, розпочались звинувачення у шароварщині, псевдопатріотизмі та показовості. Та попри все, національний одяг є дорогим для українців. Сьогодні вишиванки популяризують далеко за межами України, а лозунги на кшталт “Національне – це красиво і знаково!” свідчать про те, що ми на підсвідомому рівні любимо і захищаємо свої символи, свої національні коди.

Цьогоріч свято вишиванки відбулося під гаслом “Вишиванка – наш національний генетичний код”. Національний одяг справді глибоко пов’язує нас із минулими поколіннями. В українських орнаментах вишивки є 12 основних символів, що позначають родючість, достаток чи природні стихії: коло, квадрат, ромб, трикутник, шеврони, спіраль, хрест, сварга. У своєму дослідженні “Код української вишивки” Марія Чумарна пише, що вишиванка має сакральне начало, вона є оберегом.

Усі державні та релігійні свята українців супроводжуються національними символами, адже вони пов’язують нас із минулими поколіннями, із віковічними традиціями. Держава повинна захищати національні символи, адже той, хто їх не поважає, відповідно ставиться і до країни та її громадян. Тому важливо берегти, плекати, популяризувати свої національні символи як рідне та дороге!

 

Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com»
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал. 
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ