Синдром морального імунодефіциту

Синдром морального імунодефіциту
Відомий російський поет й інтелектуал із анти-путінського середовища Дмітрій Биков у коментарі для видання «Собеседник» вивів з коронавірусної історії цікаві політичні аналогії. Зробив він це на основі висловлювання російського вченого-медика Андрєя Васіна про те, що: «Безсимптомне протікання коронавірусу може бути пов’язане не з хорошим імунітетом, а з толерантністю до інфекції – вважають вчені. Це стан організму, при якому імунна система сприймає чужорідний антиген як власний і не намагається його відштовхнути». А тепер про аналогії.

Биков пише про те, що на фоні різних «кольорових революцій», які в останні роки виникали на кордонах з Росією, на тлі слабкості західних демократій в боротьбі з вуличним насильством і т.д., і т.п. – в Росії всі ці процеси протікають порівняно безсимптомно. «Але це свідчить не про стійкість нашої системи – пише «громадянин поет», – і не про запас міцності, і не про специфічне наше ведмеже здоров’я, а про те, що імунна система суспільства давно відмовила і не реагує вже навіть на фашизм».

Ну, з Росією багатьом з нас, здається, все зрозуміло. Але гляньмо під цим кутом зору на Україну. Особливо в контексті місцевих виборів, перший тур яких відбувся 25 жовтня. Дві третини виборців просто проігнорували це «волевиявлення». А кому віддала свої голоси та третина, яка все ж пішла до виборчих урн? Звичайно ж, найбільшим шоком стала перемога екс-депутата і засудженого вбивці Лозинського у виборах на голову ОТГ практично за місцем скоєння злочину. Але це, як розуміємо, була тільки вершина айсбергу того нікчемства, яке проявилося і в передвиборчій кампанії, і в результаті голосування. Люди, які начебто очікують справедливості, нормальності, змін на краще, віддавали свою підтримку і явним корупціонерам, і політичним «повіям», на яких вже нема де й мітки ставити, і забудовникам дитячих майданчиків та паркових зон, і різним відомим «по ділах їхніх» брехунам, шахраям, марнотратникам, дерибанщикам тощо. А ще ж були й такі плюгавства як: агітація священників всупереч позиції Церкви; підкуп виборців і шантаж; відверте ангажування журналістів чи залучення чиновників всупереч професійним кодексам.

Загалом же складається враження, що вибори проводилися на рівні морального дна, що наша суспільна система теж вже не реагує на віруси аморальності, безвідповідальності і безпринципності та приймає їх як свої власні. Чесність і порядність реалізуються у більшості наших співгромадян безсимптомно. І, правду кажучи, ми про це знаємо давно – ці вибори тільки вкотре підтвердили такі підозри. Саме через це українське суспільство вже багато років не здатне генерувати зі своїх рядів чесних та порядних лідерів і спільними зусиллями привести їх до перемоги, довірити їм управління цією країною.

Так твориться наше замкнуте закляте коло – мільйони моральних гномиків приводять до влади тисячі аморальних монстрів. Ці ж безпринципні потвори прикладають чимало зусиль для того, щоб залишки старого чи зародки нового громадянського суспільства не змогли висунути свого лідера.

Чи це вирок для нації? Залежно від того, що ми розуміємо під цим поняттям: для цивілізованої – так, для бутафорської – ні. Ми й тут не оригінальні, адже у світі є такі народи, які виживають завдяки наркоторгівлі, або завдяки піратству і бандитизму, або завдяки змушуванню своїх дітей до проституції, жебрацтва і злодійства. І вони при цьому бувають гарячими патріотами, щиро вірять в богів і палко пропагують лівацькі гасла водночас. Таких народів чимало – просто багатьом з нас не хочеться вірити, що й українці є таким народом. Чи – майже таким. Але треба дивитися правді в очі – у нас теж: свята Київська Русь і запорозьке лицарство, вишиванка і «Несе Галя воду» – а навкруг аморальність і безпринципність, корупція і злодійство, насильство і варварство. Все, як у бутафорських націй.

Зрештою, багато людей це розуміють. І, думаю, що відсутність голосів двох третин виборців є наслідком не тільки лінивства, байдужості і недоумкуватості (що теж є), але й виявом електорального відчаю. Коли люди вважають, що просто виборами в цій країні нічого вже не зміниш. Можна сказати, що волевиявлення майже у 63% українських виборців пройшло безсимптомно. Це небезпечно, бо як пише Дмітрій Биков: «Безсимптомне протікання аж ніяк не рідше приводить до трагічних наслідків. Якщо ви не відчуваєте, що хворі, – це не означає, що ви здорові. Іноді це означає, що ви мертві».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Вибори в умовах неофеодалізму Суспільство 3-Б