By В Ірландії, у долині ріки Бойн розташовано 3 великих кургани: Наут, Даут і Ньюгрейндж, які входять у комплекс Бру на Бойн (Bru na Boinne). Усередині земляних насипів цих споруд розміщуються хрестоподібні камери, зорієнтовані на сонце в дні літнього і зимового сонцестоянь та весняного і осіннього рівнодень.
Найдавнішим з цих трьох пам’яток є курган Наут (Knowth), зведений близько 3 500 р. до н.е. Він являє собою овальний земляний насип розмірами 80 х 95 м, висотою 12 – 15 м, який оточують 17 маленьких курганів.
Насип кургану зведено з торфу, ґрунту, сланцю, гальки, глини і каміння, серед якого трапляються темні булижники, привезені з гір Морн за 60 км на північ, та білі кварцитові камені, привезені з гір Уілкоу за 60 км на південь. У центрі кургану розміщено дві камери, орієнтовані на схід і на захід, до яких ведуть коридори. Перегородка між камерами настільки тонка, що археологи, які працювали у них, чули один одного. Керівник розкопок Джордж Еоган (Eogan) довів, що східна камера була орієнтована на сонце у день весняного рівнодення, а західна камера – на сонце у день осіннього рівнодення. Західний коридор (34,2 м довжиною) на ¾ своєї довжини повертає направо. Цей вигин був потрібний для того, щоб зменшити ширину потоку світла і досягти його більшої концентрації у кінці коридору.
Східний прямий коридор (40,4 м довжиною) закінчується хрестоподібною камерою. У лівій ніші камери було поховання, в якому виявлена булава, прикрашена спіралями. У правій ніші знайшли ритуальну кам’яну посудину (так звану “чашу омовіння”), також оздоблену спіралями.
Одним з найцікавіших артефактів є знайдене у західному коридорі кургану завершення булави, зроблене з червоного кременю у вигляді схематичного зображення голови божества.
Пара спіралей утворює очі бога, ромб – ніс, овальний отвір – рот, під ним можна розпізнати схематично зображену бороду. Оскільки курган Наут був пов’язаний з культом Сонця, можна припустити, що ця червона голова належала саме сонячному божеству. Червоний кремінь був привезений з Оркнейських островів, що ще раз підтверджує економічні та культурні зв’язки між цими регіонами.
На каменях у коридорах кургану Наут часто зустрічаються зображення абстрактних символічних знаків: кругів, променів, дуг, спіралей. Зокрема на камені К-86 є зображення двох дугоподібних фігур, подібних до тих, що вирізьблені на мідному диску з поховання з Небри (рис. 4, 5). Ці фігури отримали назву “сонячних човнів”, оскільки кінцеві точки дуг відповідають положенню сонця на горизонті на сході і на заході у дні зимового і літнього сонцестоянь на відповідній широті Наута та Небри.
На камені К-15 зображені символи, побудовані на магічних ритмах місячного та сонячного календарів. Це спіраль з 7 витків, справа від неї 12 круглих знаків, зліва – півколо з 21 радіусом-променем, під ним з обох сторін по 7 круглих знаків.
Символічні числові ряди знаків, пов’язані з календарно-астрономічними спостереженнями за часовими ритмами руху Сонця і Місяця, як і зображення спіралі, з’явилися у добу палеоліту, про що свідчать численні пам’ятки того часу. Це, наприклад, 7 рисок на скульптурці жінки-левиці з Холенштайна, на фігурках палеолітичних Венер з Холе Фельса, Віллендорфа та Лосселю, ряди позначок з числовими ритмами сонячного і місячного календарів на каменях і кістках з печер Ла Феррасі, Гордж д’Анфер, Абрі Бланшар та Кульна, орнаменти на браслетах зі стоянки Мізин, ряди дисків на стінах печер Кастільйо, Чуфін, Ласко, Альтаміра, Ла Пас’єга. Сім витків робить спіраль на кістяній пластині зі стоянки Мальта, що пов’язано з динамікою згортання і розгортання місячного циклу. На камені з кургану Наут спіраль, як і на мальтинській пластині, розгортаючись, робить 7 витків і поєднується з сімома знаками, розміщеними під півколом. створеним з 21 променя. Аналогічні числові ритми (7, 14, 21, 12) свідчать про тривалість місячних і солярних культів, які через тисячоліття дійшли до неоліту і синтезувались з культом Матері-Землі.
Курган Даут (Dowth), зведений 3 300 р. до н.е., являє собою круглий пагорб діаметром 85 м і висотою 14 м. У західній частині насипу курган має два проходи: на південний захід і на північний захід.
Південний прохід (довжиною 8,5 м), орієнтований на західне сонце у день літнього сонцестояння, приводить до округлої камери з одним отвором на південно-східній стороні. Північний прохід (довжиною 12-14 м), орієнтований на західне зимове сонце, складається з кам’яних опор, перекритих мегалітами, веде до хрестоподібної камери, в якій є кілька каменів, оздоблених рельєфами, а посеред розміщений ритуальний басейн.
Під час зимового сонцестояння світло вечірнього західного сонця рухається по лівій стороні проходу, а потім по кінцевій камері, де три камені ніби спалахують від сонця. Випукла частина центрального каменю відбиває сонячне світло, осяюючи бокові камені, оздоблені рельєфними символами. Потім проміння помалу відступає вздовж правої сторони проходу і приблизно через 2 години виходить з північного проходу.
На бордюрних каменях, з яких складені коридори до камер, видно чіткі зображення сонячного колеса, що однозначно свідчить про культ Сонця.
Найбільшим у комплексі Бру на Бойн є прохідний курган Ньюгрейндж (New grange), зведений, згідно з радіовуглецевим аналізом, приблизно 3 200 – 2 900 р. до н.е.
Висота кургану 19,5 м, діаметр – 85 м. Насип кургану, вага якого 280 000 тон, складається з річкових каменів і білого граніту, що був доставлений за 50 миль. Ззовні курган оточений круглою опорною стіною – кебром з орнаментованих плит. Біля входу зеленкуваті камені кебру увінчуються білим кварцитом. Вхід позначений колом з каміння, висота якого 1,5 – 2, 5 м. Навколо кургану також було окреслено коло з 97 каменів, поставлених вертикально. Грандіозний масштаб конструкції робить Ньюгрейндж однією з найбільш видовищних пам’яток Європи.
Коридор довжиною 19 м веде у центральну хрестоподібну камеру (6,5 х 6 м), основу якої складають вертикально поставлені моноліти вагою від 20 до 40 тон.
Над камерою здіймається складене з монолітів ступінчасте шестикутне склепіння висотою 6 м від рівня підлоги. У центрі камери стоїть велика ритуальна чаша. Три бічні відділення, які надають камері хрестоподібної форми, мають ритуальні кам’яні басейни. У центральній камері виявлено 5 поховань: 2 трупопокладення і 3 кремації, а також різні предмети: 7 кам’яних шарів, 4 підвіски, буси, 2 крем’яних списи і кістяне долото. Судячи з цих предметів, поховання були зроблені одночасно з побудовою Ньюгрейнджа. Згідно з легендою, завойовники території Ірландії, племена богині Дану, поховали у кургані свого вождя і трьох його синів. Проте, поховальна функція не була головною для цієї споруди. Курган був розрахований не на одноразове, а на тривале використання. На зовнішній поверхні його перекриття розміщені чашовидні знаки та канавки для стоку води. Так само і камені проходу мають нахил, щоб тримати його сухим.
Головне призначення споруди полягало у ритуальному проведенні променя Сонця в день зимового сонцестояння у товщу кургану, що для людей того часу означало поєднання Матері-Землі з чоловічим сонячним божеством, підключення Землі до енергетики Сонця і всього космосу. Архітектура Ньюгрейнджа цілком відповідала цій меті. Вхід орієнтований на південний схід, точно на напрямок сходу сонця у день зимового сонцестояння. Над входом зроблено вікно, через яке на світанку сонячні промені проникають у коридор, що веде до центру кургану.
Коридор вигинається зі сторони у сторону вздовж всієї довжини і влаштований так, що рівень підлоги центральної камери розташовується на тій самій висоті, що й рівень стелі при вході.
Сукупний ефект особливостей проходу полягає у тому, що світло, яке входить у прохід звужується по вертикалі і горизонталі у сконцентрований сфокусований пучок. Тонкий, як лезо кинджала, промінь проходить вздовж коридору і потрапляє у камеру, яскраво освітлюючи її від 14 до 21 хвилини з 19 до 23 грудня. Недаремно перший дослідник Ньюгрейнджа Чарльз Валлансі назвав цю гробницю “печерою сонця”.
Більшість каменів огорожі, підпорної стіни, коридору та погребальної камери Ньюгрейнджа були вкриті символічними знаками, серед яких найбільш поширеним орнаментальним мотивом був візерунок подвійної спіралі.
Найбільша концентрація зображень подвійних спіралей була на камені біля вікна (лайт бокса), через яке у дні зимового сонцестояння світло Сонця входило до центральної камери кургану. Отже, знаки спіралі могли бути відображенням згортання та розгортання сонячної активності до і після зимового сонцестояння, або згортання та розгортання енергетики, яка накопичується у центричній структурі кургану. Потоки енергії закручуються у ній по спіралі, звиваються, неначе змія. А випромінювання енергії відбувається через розкручування спіралі.
Три спіралі були розміщені на камені біля входу у центральну камеру Ньюгрейнджа. Оскільки у цій камері були людські поховання, вхід до неї сприймався як умовний кордон між світом живих і мертвих, три спіралі могли бути символами життєвих циклів людини: народження, розвою (спіраль розгортання); старіння, фізичної смерті (спіраль згортання) та нового життя в іншому духовному вимірі (спіраль розгортання).
