By 
Нещодавно у Південній Кореї, незважаючи на епідемію коронавірусу, відбулися парламентські вибори. Явка була рекордною за останні 20 років – понад 60%.
За парламентські мандати змагалися дві політичні сили, які в Південній Кореї мають найбільший вплив: проліберальна Демократична партія Кореї та Об’єднана партія майбутнього, яка дотримується консервативних поглядів. Більшість мандатів отримала правляча Демократична партія (163 із 300). Тепер вона може приймати майже всі законопроєкти, окрім змін до Конституції, без допомоги опозиції. Об’єднана партія майбутнього отримала 84 мандати, ще кілька місць вибороли мажоритарники, які, як правило, приєднуються до однієї з великих фракцій.
Такий вражаючий успіх є результатом вдалої передвиборчої кампанії і ефективних дій очільника Демократичної партії, а за сумісництвом прем’єр-міністра Кореї Мун Чже Іна, серед яких і його заходи з протидії поширення коронавірусу в країні. Доволі успішною є й зовнішньополітична діяльність прем’єра, спрямована на налагодження добросусідських відносин з США, Китаєм, Японією, а також на активізацію співпраці з Північною Кореєю, що в перспективі могло б сприяти об’єднанню Корейського півострова.
На думку Мун Чже Іна, ключовою проблемою в регіоні Північно-Східної Азії є об’єднання країн Корейського півострова. Історія корейської проблеми показала, що спроби розблокування і стабілізації конфліктної ситуації можливі лише з перспективи міжнародно-політичного врегулювання, включно із вирішенням найважливішого для корейців питання: чи стане Корея єдиною, незалежною, демократичною, потужною державою, або ж за КНДР і РК назавжди буде закріплено міжнародно-правовий статус двох корейських країн. До того ж вирішення корейської проблеми буде ефективним тільки в тому випадку, якщо воно буде побудовано на основі досягнення загального балансу інтересів всіх держав, залучених до її розв’язання.
Налагодження зв’язків між Південною Кореєю та КНДР викликає перестороги у світових геополітичних гравців, зокрема у стратегічного союзника Сеулу – США. Президент Америки Дональд Трамп кілька разів зустрічався з очільником КНДР Кім Чен Ином. Лідери країн досягли певних домовленостей щодо денуклеаризації Корейського півострова, але останнім часом переговори у цьому напрямку зайшли в глухий кут. Китай також зацікавлений у денуклеаризації Кореї, оскільки йому біля кордонів не потрібна потужна ядерна держава, яка несе загрозу всьому Азіатсько-Тихоокеанському регіону.
Тим часом Північна Корея продовжує нарощувати військову могутність. Нещодавно під час випробувань вона запустила кілька потужних ракет, що впали в нейтральних водах недалеко від кордонів акваторії Японії. Міністр оборони Японії Таро Коно зазначав, що японські військові експерти вважають ці ракети балістичними, тобто такими, що здатні нести ядерний заряд.
Водночас зміцнюється політична влада Кім Чен Ина. Його сестру Кім Йо Йон нещодавно обрали заступником Голови політбюро Комуністичної партії. Експерти вважають, що у майбутньому вона може стати правонаступницею очільника КНДР.
У квітні в Північній Кореї традиційно відбулося засідання Народних зборів, де 700 делегатів одностайно підтримали політику правлячого режиму. Оскільки у країні досі не було введено класичних карантинних заходів, окрім заборони в’їзду іноземців, усі делегати вільно спілкувалися один з одним без масок.
Правляча верхівка Північної Кореї узагалі заявила, що ніякого коронавірусу в країні немає. Це важко спростувати чи підтвердити, адже точних даних про ситуацію в КНДР ніхто не може отримати. Водночас міжнародні експерти вважають, що занедужати на коронавірус міг і сам Кім Чен Ин, оскільки він майже зник з публічного простору. Не виключено також, що він переніс складну операцію на серці. Північнокорейські ЗМІ, однак, стверджують, що керманич нації наразі працює з документами.
Отже, незважаючи на значні зусилля США, Південної Кореї і навіть Китаю щодо денуклеаризації Корейського півострова, ситуація там залишається напруженою. Водночас прем’єр-міністр Південної Кореї Мун Чже Ін, партія якого перемогла на парламентських виборах, намагається знайти баланс між головним стратегічним партнером країни США, Китаєм та Північною Кореєю, яка посилює свій диктаторський режим.
