By Георгій Кухалейшвілі
політолог-міжнародник,
ІА 112.ua
Зміна влади в Пакистані є об’єктом уваги України, оскільки Ісламабад це давній покупець вітчизняної продукції оборонно-промислового комплексу. З часів незалежності Київ звик працювати з представниками “Мусульманської ліги” або “Народної Партії Пакистану”, які до недавнього часу поперемінно перебували при владі в країні Південної Азії.
На минулих парламентських виборах в Пакистані найбільше голосів отримала правоцентристська популістська партія “Техрік-е-Інсаф” (“Пакистанський рух до партії справедливості”) колишнього капітана збірної Пакистану з крикету Імрана Хана. Політична кар’єра Хана розвивається з 1996 р., але тільки за підсумками цих виборах його партії вдалося набрати найбільше місць у парламенті. Партії “Техрік-е-Інсаф” дістанеться 116 з 272 місць. Поки рано говорити про остаточну перемогу Імрана Хана, оскільки даної кількості місць недостатньо для формування парламентської більшості (137 місць) і колишньому спортсмену доведеться домовлятися про формування коаліції зі своїм опонентом – лідером “Народної Партії Пакистану” Білавалом Бхутто (43 місця). Голова партії влади “Мусульманська ліга” Шахбаз Шаріф, який втратив на цих виборах більше половини місць, визнав поразку і висловив готовність піти в опозицію.
Шанси України порозумітися з Імраном Ханом
Українській владі доведеться налагоджувати відносини з абсолютно новими людьми у владі в Пакистані. Адже за роки незалежності ми звикли взаємодіяти виключно з урядами “Мусульманської ліги” і “Народної Партії Пакистану”. Зберегти характер відносин з Пакистаном, а ще краще – домогтися активізації військово-технічного співробітництва, є важливим завданням української дипломатії. Пакистан вже давно купує українську зброю. У 90-х діяв контракт на постачання до Пакистану 320 танків Т-80УД виробництва Харківського заводу ім. Малишева на суму 650 млн дол. У липні 2017 р. пакистанський посол Атар Аббас висловив зацікавленість у придбанні понад 100 танків “Оплот”. Планувалася модернізація бронетехніки пакистанської армії на українських підприємствах.
Певні перспективи для налагодження відносин існують. У Імрана Хана досить стримане ставлення до Росії. У минулому році під час інтерв’ю виданню Express News він заявив, що Росією править диктаторський режим і тому там ніхто не бореться з корупціонерами. У 1999 р. Імран Хан написав листа тодішньому генсеку ООН Кофі Аннану, в якому засудив пасивність і байдужість міжнародної організації до проблеми Чечні, де росіяни знищували місцеве населення. Він підкреслив, що не зважаючи на те, що ООН запровадила санкції проти Талібану, вона не зробила нічого для того, щоб припинити різанину, яку Росія влаштувала в Чечні. Тоді члени партії “Техрік-е-Інсаф” влаштували акції протесту і деякі з них скандували “Смерть Росії”. Тоді Імран Хан позиціонував себе як захисник мусульман від російського свавілля. На сучасному етапі об’єктом свавілля і агресії Росії є громадяни України, у тому числі мусульмани – кримські татари, яких російська влада і колабораціоністи піддають репресіям в анексованому Криму. Незгода з агресивною політикою Росії є одним з об’єднуючих факторів для налагодження відносин України з новою владою Пакистану.
Проте є і негативні сигнали для України. Практично весь час своєї незалежності Пакистан знаходився в орбіті впливу США і Китаю. На тлі загравань Росії з Індією це було досить логічним. Однак Дональд Трамп кинув виклик Китаю і намагається встановити більш тісні відносини з Індією. Відносини Пакистану та Сполучених Штатів зараз поступово погіршуються. Ісламабаду не подобається значне поліпшення американо-індійських відносин. Оскільки США згорнули військову допомогу Пакистану, налагоджуючи подальше співробітництво з Індією, влада країни стурбована можливим погіршенням пакистанських позицій в Південній Азії. Крім того, США продовжують нападки на Пакистан, звинувачуючи його у співпраці з терористичними організаціями. На початку грудня 2017 року Ісламабад засудив рішення Трампа про визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. Природно, що в такій ситуації Пакистан буде шукати все більш активних контактів з Китаєм і з Російською Федерацією. Москві ж треба кудись продавати продукцію свого ВПК. Індія, раніше традиційний ринок Москви, поступово переорієнтовується на американські озброєння. У 2014 році Москва і Ісламабад підписали договір про військово-технічне співробітництво, який включає положення про продаж бойових вертольотів МІ-35. Крім того, Москва і Ісламабад почали переговори про продаж винищувача СУ-35, бойового літака дальнього радіусу дії.
Цікаво, як Імран Хан буде лавірувати в непростому квадраті Індія-Китай-Росія-США, і чи Україні вдасться не втратити у відносинах з Пакистаном.
