Телепатична протиповітряна оборона

Телепатична протиповітряна оборона

(бойовим магам присвячується, усі збіги з реальністю ненавмисні)

У приймальні панувало недоречне для воєнного часу безлюддя. Лише молода, навіть не молода, а зовсім юна руда секретарка нудилася за півкруглим столом. Над її головою висів лакований щит із девізом “Omnes ursi morietur!”.

Погляд окультиста М. ковзнув щитом, на мить зачепився за кути латинського напису, збіг донизу й затримався на секретарці. Про себе М. зауважив, що ніколи не бачив бронежилета, який би так вдало пасував до мініспідниці.

— Бодан Боданич чекає на вас, проходьте, — промуркотіла руда й показала очима на високі двері.

Секретарка була економною дівчиною. Цього разу вона економила на літері “г”.

“Якби в мене була така ляля, я, напевне, також дозволяв би їй псувати моє ім’я”, — впав у легкий сексизм М., зітхнув і відчинив двері. Дуже обережно відчинив.

— Дозвольте, пане… — почав він, але господар кабінету махнув рукою:

— Сідай.

М. обережно присів на краєчок стільця. Просто перед керівними очима. А ті тепер дивилися прямо на перенісся М. Старший маг-майстер витримав належну паузу й жорстко констатував:

— Зажерлися ви там, в окультно-ритуальному відділі, геть зажерлися. Ні#уя не робите.

— Як це не робимо? — стрепенувся М. — Багато чого робимо, — він почав загинати пальці. — Жириновського відправили на концерт Кобзона, у самого Путіна викликали нічне загострення простатиту, він, сука, аж верещав. А Пригожину навіяли стійку обсесивно-компульсивну небайдужість до Герасимова й Шойгу зі всіма наслідками, що з такої небайдужості випливають. А ще безповоротно заблокували в астралі трьох мобілізованих бурятських шаманів. А це, перепрошую, не в куті накласти.

— Не хами, — тихо, але вагомо попередив старший маг-майстер. — Май повагу до установи. Бо я тебе самого в куті покладу.

— Я ж сказав: перепрошую, — дав задньої окультист. — Зі всією можливою повагою.

Подумав і додав:

— До установи.

— Із Жириновським у вас добре вийшло, не сперечаюся, — кивнув старший маг-майстер. — І з тією небайдужістю непогано… Але то вже понад рік минув. Де нові досягнення?

— Ми над цим працюємо.

— Погано працюєте! А вам, до речі, за це гроші платять.

— Ага платять, — М. скорчив ображену мармизу. — Як кіт нашморкав. А ви черешні на базарі бачили? Ціну бачили? Ага.

— Зате вам платять регулярно. І без затримок.

— Масонам більше платять.

— Так масони й працюють потужніше, — зауважив старший маг-майстер. — Вони на міжнародному рівні кооперуються. Двадцятьма мовами ті свої присяги складають. А там, аби ти знав, помилки неприпустимі. Наголос не на той склад — і все, тапки. А знаєш, скільки вони шпигунів виявили?

— Ми теж виявили.

— Кого?

— А тую відьму, яка на дизельне пальне порчу наслала.

— Одну відьму за п’ятнадцять місяців?

— Зате яку.

— Навіть не спадкову, а навчену.

— Але сильну.

— Три бали з десяти.

— Мільйони тонн палива врятували. Якщо врахувати, що це за смішну зарплату…

— Менше з тим, — старший маг-майстер витягнув із шухляди тоненьку прозору теку. — Я тебе викликав не для того, щоб про якусь х#рню сперечатися. Тут нам із вами дали нову директиву.

— Нам із вами?

— Саме так, — у голосі старшого мага-майстра задзвенів чи то титан, чи то збіднений уран. — Нам із вами. Ми повинні в стислі терміни створити ефективну ТППО — телепатичну протиповітряну оборону.

— Але ж звичайна ППО й без окультизму дає собі ради. Он, навіть “Кинджали” збиває.

— З простою зброєю так, але є непроста.

— Детальніше, — напружився М.

— Ворог почав активно намовляти на планеруючі бомби, — старший маг-майстер відкрив теку й уголос прочитав із папірця:

— Привезену на базу бомбу розміщують у спеціальному ангарі. Її оточує ритуальне коло з тринадцяти спеціалістів із бойового чаклунства не встановленої конфесійної належності. На бомбу кладуть зв’язану живу свиню, яку нарікають Аліною…

— Чому Аліною? — не витримав М.

— На честь Кабаєвої, напевне.

— Напевне?

— У документі не уточнено. Це моє особисте припущення.

— Зрозумів. Вибачте, що перервав.

— Нічого, питання було доречним, — заспокоїв старший маг-майстер і продовжив читати документ:

— Відтак свиню Аліну приносять у жертву, себто офірують шляхом повільного випускання крові. Під час ритуалу кров свині зрошує корпус бомби та її планеруючий модуль із крилами. У міру витікання крові означені спеціалісти танцюють навколо бомби та багаторазово виголошують магічні намовляння, що перетворюють серійний фугас на ексклюзивний окультний артефакт, — старший маг-майстер закрив теку. — Отакої, екстрасенсе. Це, як ти розумієш, не жарти. З’явилися планеруючі бомби з магічним захистом. Їх важко збивати. Великі втрати боєзапасу.

— Намовляння відомі?

— Ні.

— Тоді нічого не вийде, — підсумував М.

— Чому так вважаєш?

— Бомба рухається, маневрує. За час її польоту накласти на неї контрзакляття, достеменно не знаючи типу та змісту первинного магічного впливу, майже неможливо. А ще треба просторово локалізувати енергію. У тому їхньому ангарі вони оточують її колом, але ж ми не можемо танцювати довкола об’єкта, що летить на ціль із висоти кількох кілометрів.

— Чотирнадцяти кілометрів, — уточнив старший маг-майстер. — Плюс-мінус.

— Нічого не вийде, — повторив М.

— Так там, — господар кабінету показав на стелю, — теж не барани сидять. Вони там про локалізацію енергії й без тебе все пробили. Ти ж мене уважно не слухав. Я ж казав не про МППО — магічну протиповітряну оборону, а про ТППО — телепатичну протиповітряну оборону. Завдання не в тому, щоб стерти з бомби закляття.

— А в чому ж тоді?

— Бійці ТППО мають встановити оперативний телепатичний зв’язок із бомбою і потужним окультно-вольовим імпульсом схилити її до негайного складання крил.

— Я все правильно почув? — після довгої та емоційно складної паузи запитав М.

— Ти все правильно почув. Наша перевага в тому, що мозок бомби на американських мікросхемах. А нам завдяки союзникам відомо все про головну керівну мікросхему. Як вона влаштована, як у ній штучна думка бігає і куди вона, та думка, бува, забігає, — старший маг-майстер знов відкрив теку і прочитав з іншого листка:

— Тип базової мікросхеми RA000532TY12–5C. Має капсульну антистатичну оболонку, вмонтований дворівневий захист проти електромагнітного імпульсу…

Завершити йому не поталанило, бо до кабінету заглянула руда секретарка.

— Бодан Боданич, повітряна тривога, — промуркотіла вона і зникла.

— Халепа… — старший маг-майстер зітхнув, закрив теку. — Але про головне ми встигли, ти тепер думай.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


З ЦИМ МАТЕРІАЛОМ ЧИТАЮТЬ


Пісні розлюднення Легенда про Велику темряву