By Погляд на тварин як на наших друзів зменшує бажання споживати м’ясо, але тільки окремих його видів – пише Аґнєшка Цьонжеля у журналі świat nauki.
“Чим більше Вінні-Пух заглядав у середину, тим більше П’ятачка там не було”, – це одна з найвідоміших цитат, які описують дружбу між героями повісті А. Мілна Вінні-Пухом та П’ятачком. Вона є прикладом зображення тварин як таких, що здатні до глибоких почуттів. Сприйняття тварин як істот, яких вирощують на м’ясо чи розводять з іншою метою, наприклад як домашніх улюбленців, формується передусім культурою. Та попри це й надалі існує певний парадокс, коли люди, з одного боку, співчувають свійським тваринам, яких вирощують на забій, а з іншого – охоче споживають м’ясні страви. Це стало об’єктом зацікавлення науковців.
Як показало дослідження від 2016 року, на відчуття емпатії щодо тварин впливає підбір слів, якими окреслюють м’ясо. Коли різновиди м’яса “свинина” та “яловичина” замінили в меню назвами тварин “свиня” і “корова”, люди частіше обирали вегетаріанські страви. Відчуття емпатії до тварин було також пов’язане із рівнем переробки м’яса: ціла курка викликала більше співчуття, ніж філе.
Науковці із London School of Economics and Political Science провели низку досліджень, аби вивчити інші чинники, які впливають на бажання споживати м’ясо. Як пояснює доктор Фредерік Бассо, їх цікавило передусім те, як антропоморфізація діє на людей на підсвідомому рівні. Попередні дослідження показали, що презентація наукового знання на тему високого розвитку свиней не заохочує людей їсти свинину. Тому, заохочені популярною приповідкою, що “тварини є нашими друзями”, науковці вирішили перевірити, як впливають на споживання м’яса зворушені емоції.
В експериментах взяли участь виключно люди, які їдять м’ясо. Учасникам презентували інтернет-сторінку ресторану Mr Piggy’s Cafe, де клієнти могли гратися із поросятами, немов із собаками. Учасники, яким повідомили, що ресторан пропонує страви зі свинини, оцінили його більш негативно, ніж особи, які прочитали, що він спеціалізується на вегетаріанській кухні.
У рамках іншого експерименту учасникам представили сторінку бренду Mr Piggy’s, що виробляє котлети із свинини. Перша група учасників читала про те, що тварини, яких вирощують на м’ясо, граються із працівниками, що натякало на їхні товариські зв’язки; друга група – що тварини приятелюють між собою; третя – лише про те, що свійських свиней вирощують за високими стандартами. Особи із тих груп, які читали про здатність свиней налагоджувати соціальні стосунки – незалежно від того, з людьми чи із представниками власного виду – проявляли менше бажання купувати м’ясні товари цього бренду. Аналогічний експеримент провели для бренду Mr Moos, що виробляє продукти з яловичини, однак таке представлення корів на бажання споживати яловичину учасниками експерименту не вплинуло. Результати досліджень були опубліковані 1 липня 2019 р. на сторінках Appetite.
Як пояснив Феянґ Ванґ із London School of Economics and Political Science, свині були довго антропоморфізованими і представлялися як дуже усуспільнені у фільмах, книжках і мультфільмах, як, наприклад, у дитячому фільмі “Babe – свинка зі стилем”, або ж у повісті Джорджа Орвелла “Скотоферма”. Худобу у такий спосіб не зображали. Популярність такого образу свиней у культурі може бути причиною того, чому люди інакше реагують на споживання свинини, ніж яловичини, навіть якщо обох тварин було представлено подібним “людським” чином. Це вказує на те, що певні зафіксовані у культурі образи можуть мати велике значення, навіть якщо насправді для них немає цілком раціональних підстав.
