By Останніми роками все більше українців виїжджають працювати за кордон. За даними експертів, нині на заробітках перебувають 4-6 млн наших співгромадян. У середньому щодня на роботу з України виїжджають 73 особи, найбільше – у Польщу, Чехію, Німеччину, Італію, Португалію, Словаччину, Болгарію, Угорщину. Зменшився потік трудових мігрантів хіба у Росію – через збройне протистояння на Донбасі.
Найбільше наших заробітчан у Польщі – майже 2 млн. Вони здійснюють значний вклад у розвиток польської економіки. І хоча у 2018 році поляки надали 1,7 млн дозволів на працю для українців, багато наших громадян трудяться там й незаконно, що, звісно ж, несе певні ризики. Нелегали часом і заробляють менше, і належну медичну допомогу отримати не можуть, адже не мають відповідного страхування. Наприклад, 12 червня цього року в українського заробітчанина в селі Ястшембскі-Старе Великопольського воєводства стався серцевий напад. Але польський працедавець не викликав швидку допомогу, адже українець працював нелегально. Наступного дня тіло чоловіка було знайдено за 125 км від місця роботи. Проти польського роботодавця була відкрита кримінальна справа.
Європейські країни, прагнучи захистити права людини і залучити робочу силу з інших країн, трохи поліпшили трудове законодавство. Наприклад, у Польщі діє державна програма “Партнерство і працевлаштування”, що забезпечує більш сприятливі умови для українських заробітчан, зокрема передбачає, щоб зарплату найманим працівникам виплачували не фізичні особи а фірми-роботодавці. Також програма контролює, аби за працевлаштування іноземців посередникам плати роботодавці, а не самі заробітчани. Українцям рекомендують також працевлаштовуватися на офіційні підприємства, де зарплата буде нараховуватися на кредитні картки. З початку року уряд Польщі також збільшив рівень мінімальної зарплати до 2250 злотих (трохи більше 15 тисяч гривень) за некваліфіковану працю, яку доволі часто виконують українці.
Але не тільки Польща створює сприятливі умови для заробітчан. Німеччина прийняла зaкoни, що полегшують працевлаштування осіб з-поза ЄС. Відтепер потенційні заробітчани можуть приїжджати в Німеччину на пів року навіть за туристичною візою, без запрошень на роботу. Але для іноземних працівників обов’язковим є знання німецької мови та відповідна кваліфікація. У такий спосіб Німеччина прагне заповнити майже 1,2 млн вільних вакансій та компенсувати робочу силу, що виїжджає із країни на заробітки до Англії.
А чи захищає належним чином права своїх трудових мігрантів Україна? Заробітчани, які щороку перераховують на батьківщину майже 5 млрд доларів, чим піднімають українську економіку, навіть не завжди можуть розраховувати на належну пенсію. В Україні трудові мігранти її не отримують, оскільки праця за кордоном у стаж не враховується – її можуть зарахувати лише за умови наявності між Україною та іншою країною договору про соціальне страхування, однак таких міждержавних угод дуже мало, здебільшого вони діють між країнами СНД. Та й держави-роботодавці не прагнуть виплачувати пенсію заробітчанам. Такі переваги пропонує лише Польща, Іспанія, Португалія, Словаччина, Чехія, Болгарія та прибалтійські республіки, і лише для іноземних робітників, які не менше року легально працювали у країні.
Україна також не прийняла Програму сприяння поверненню заробітчан. Зокрема, державі варто було б надавати пільгові умови для інвестицій зароблених за кордоном коштів в українську економіку. Потрібно також реалізувати програми працевлаштування молоді, яка доволі часто виїжджає на заробітки, підняти рівень мінімальної зарплати хоча б у 3-5 разів, а для цього зменшити податкове навантаження на бізнес, вивести економіку з тіні, подолати корупцію, вдосконалити законодавство, здійснити судову реформу, що сприятиме залученню іноземних інвестицій, основною перешкодою для яких є недостатній захист приватної власності. Інвестори бояться вкладати кошти в Україну, адже наша судова система корумпована, а тому їхні гроші можуть просто відібрати. Усі ці системні заходи сприятимуть економічному зростанню, а відтак підняттю зарплат, підвищенню життєвого рівня населення і поверненню заробітчан.
Використання матеріалів «Matrix-divergent» дозволяється за умови посилання на «matrix-info.com».
Для інтернет-видань обов’язкове зазначення автора публікації та пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
Думки, викладені у публікаціях, відображають позицію їх авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори. Редакція може не погоджуватись із думкою авторів публікацій.
