By 
Парламент Болгарії в грудні обрав новий уряд. Його очолив Кирило Петков, молодий політик, випускник Гарварду. Урядову коаліцію сформували партія “Продовжуємо зміни”, болгарські соціалісти, політсила “Є такий народ”, яка висувала популістські гасла, і ліберальний альянс “Демократична Болгарія”. Уряд працюватиме впродовж чотирьох років. Головним завданням коаліції є судова реформа, посилення боротьби з корупцією та зменшення ціни на електроенергію, що є завеликою для суттєвої частини населення.
Болгарія понад рік переживала політичну кризу. Ще влітку 2020-го мешканці країни масово постали проти уряду, тож тодішній прем’єр-міністр Бойко Борисов змушений був піти у відставку. Упродовж 2021 року в Болгарії тричі відбулися парламентські вибори – у квітні, липні й листопаді, але коаліція так і не була сформована. І лише наприкінці 2021 року Кирило Петков нарешті зумів зібрати керівний союз, який обіцяє вивести Болгарію з кризи, підняти рівень економіки, подолати коронавірус.
Хоча країна є членом ЄС, її економіка залишається однією з найслабших в об’єднанні. У Болгарії відбувається депопуляція населення, масовий виїзд громадян, особливо молоді, у більш розвинуті європейські країни. Болгари підтримали Петкова, оскільки бачать у ньому молодого й активного політика, який здатний провести ефективне реформування різних сфер суспільного життя й подолати корупційні явища в країні, за які критикували Б. Борисова.
Проте експрем’єра також не варто недооцінювати. Він доволі довго перебував на політичному олімпі, має суттєвий досвід, зберіг серйозний вплив на парламент, а тому в нього є всі шанси знову повернутися в уряд. Він очолює партію “Громадяни за європейський розвиток Болгарії”, яка перебуває в парламенті в опозиції. Тож Бойко Борисов буде уважно спостерігати за політикою керівної коаліції і критикуватиме її за найменші помилки.
Зміна уряду відбулася також і в Чехії. Новим прем’єр-міністром країни став Петр Фіала, який не має значного політичного досвіду. Упродовж тривалого часу він працював у сфері освіти, був професором, керував Університетом Масарика в Брно, який належить до найкращих вишів країни. Також очолював Міністерство освіти за каденції Петра Нечаса.
До складу уряду увійшли представники п’яти партій – загалом 18 осіб, серед них три жінки. Сформували його члени правоцентристської коаліції Spolu, до якої належить Громадянська демократична партія, ліберальна політсила “TOP 09” та Християнсько-демократичний союз. Разом вони отримали 108 місць у парламенті з 200. Певну кількість депутатських мандатів мають STAN та “Чеська піратська партія”, представники яких також входять до уряду.
Уряд Фіали обіцяє відновити економіку, допомогти бізнесу та населенню в умовах карантинних заходів, розв’язати проблему високих цін на енергоносії, які спричинили 6% інфляцію, що боляче вдарила по кишені багатьох громадян, а також прийняти новий бюджет із невеликим дефіцитом. Попередній уряд, що його очолював Андрей Бабіш, не впорався з цим завданням – його проєкт бюджету розкритикували й не підтримали.
Призначення уряду підписав президент Чехії Мілош Земан. Упродовж певного часу очільник країни гальмував цей процес, оскільки його не влаштовувала кандидатура нового міністра закордонних справ. Але після переговорів він погодився, адже дістав гарантії щодо перебування на своїй посаді. Нещодавно Мілош Земан хворів, тож деякі парламентарі запропонували відправити його у відставку за станом здоров’я.
