У Чорногорії посилюється конфлікт влади з Сербською православною церквою

У Чорногорії посилюється конфлікт влади з Сербською православною церквою
Нещодавно у Чорногорії відбулися протести, спричинені затриманням митрополита Амфілохія та ще кількох священників Сербської православної церкви (СПЦ), які проводили велелюдні богослужіння, порушуючи карантин.

У Нікшичі і Плєвлі, зокрема, трапилися сутички між протестувальниками та поліціянтами. Для розгону демонстрантів правоохоронці були змушені застосувати сльозогінний газ та інші засоби. Протестувальники також заблокували трасу “Беране–Андрієвиця”. Унаслідок сутичок постраждали обидві сторони, поранення отримали 26 поліціянтів. У Нікшичу та Плєвлі правоохоронці затримали понад 40 осіб, на половину з них заведено адміністративні справи за порушення громадського порядку та напади на поліцію.

Ще одна причина демонстрацій – нещодавно прийнятий закон, що зобов’язує релігійні організації підтвердити їхні легальні права на майно, яке їм належало до 1918 року, інакше воно буде передане у власність держави. Найбільше цей закон обурив саме СПЦ, оскільки саме у той період до її власності перейшло майно розформованої автокефальної Чорногорської православної церкви. Наразі ЧПЦ відновилася, однак поки що світове православ’я її не визнало. До неї належить приблизно третина мешканців Чорногорії, які сповідують православ’я.

Представники СПЦ нарікають на те, що їхні права нібито масово порушуються, водночас вони неодноразово проводили масові богослужіння під час карантину всупереч заборонам влади.

Сербська православна церква займає проросійську, а доволі часто й антидержавну позиції. Президент Чорногорії Мило Джуканович нещодавно навіть заявив агентству Reuters, що Сербія і Росія використовують Православну церкву для послаблення незалежності його країни та гальмування її вступу до ЄС. На думку низки експертів, проведення масових богослужінь під час карантину – це свідома політика СПЦ, спрямована на завдання шкоди здоров’ю чорногорцям. В цьому вона дуже схожа на УПЦ МП, яка також проводить велелюдні відправи під час пандемії, піддаючи ризику здоров’я прихожан. Ба більше, очільник УПЦ МП Онуфрій навіть безпосередньо брав участь у протестах у Чорногорії. Це чітко засвідчує його проросійську позицію.

Представники МЗС України заявили, що митрополит Онуфрій може виступати у Чорногорії тільки як приватна особа. Він не уповноважений представляти інтереси православних вірян України і робити від їхньої імені будь-які заяви, підтримуючи протестувальників та завдаючи у такий спосіб шкоди дружнім україно-чорногорським відносинам. Православна церква України також засудила такі дії митрополита Онуфрія.

Протести у Чорногорії мали значний міжнародний розголос. Так, президент Сербії Александар Вучич та очільник СПЦ патріарх Іриней засудили затримання церковних діячів, натомість європейські країни підтримали дії нинішньої влади Чорногорії. Росія, звісно ж, зайняла позицію протестувальників. Зокрема, депутат Держдуми Росії, президент Міжпарламентської асамблеї православ’я Сергій Гаврилов звинуватив чорногорську владу у тому, що вона переслідує Православну церкву, порушує права людини і ставить під загрозу безпеку росіян на території Чорногорії.

Нагадаю, СПЦ не підтримала надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві. Зокрема, митрополит СПЦ Амфілохій стверджував, це призведе до розколу світового православ’я. Хоча насправді його розколює саме Російська православна церква та дружні до неї церкви, які інтереси держави ставлять над інтересами церкви та простих прихожан.

За останніми даними, митрополит Амфілохій та затримані священники були звільнені, однак відразу після цього владика СПЦ заявив, що продовжить боротьбу проти чорногорського уряду, який порушує права Сербської православної церкви. Зважаючи на це, ситуація в Чорногорії все ще залишається напруженою, хоча протести й припинилися.

Щоб врегулювати проблему, влада Чорногорії має провести переговори з представниками Сербської та Чорногорської православних церков. Після цього та з послабленням карантину ситуація поступово стабілізується, якщо Росія вкотре не захоче організувати переворот в Чорногорії, як вона намагалася це зробити в 2016 році, чи вчинити інші провокаційні дії проти цієї суверенної держави. Але сьогодні Чорногорія вже є членом НАТО, тому будь-яка агресія проти неї буде вважатися загрозою для усіх країн Альянсу.

1 Comment

  • Jim , Травень 27, 2020 @ 3:03 pm

    I hardly leave a response, however i did a few searching
    and wound up here У Чорногорії посилюється конфлікт влади з Сербською православною церквою – Matrix-info.
    And I actually do have a few questions for you if you usually do not mind.
    Is it just me or does it seem like a few of these responses come across like they are
    coming from brain dead individuals? 😛 And, if you are posting
    on additional places, I would like to keep up with everything new you have to post.
    Would you make a list of every one of all your community sites like
    your linkedin profile, Facebook page or twitter feed? bpedk.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *